Рішення № 19242958, 03.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.11 Справа № 8/5009/6000/11

Суддя Попова І.А.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна промислова компанія»(69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3-г)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрВест»(69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, б. 129-а; 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 4, кв. 207)

про стягнення 23991 грн. 87 коп. неустойки

Суддя Попова І.А.

Представники:

від позивача:ОСОБА_1, дов. від 19.08.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 12.01.2011 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 23991 грн. 87 коп. неустойки.

В судовому засіданні, відкритому 26.10.2011 р., оголошувалася перерва 03.11.2011 р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 03.11.2011 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст. ст. 193, 216, 230, 231 ГК України, в обґрунтування доводів вказує, що 20.05.2010 р. з відповідачем укладено договір поставки № 49. Відповідно до умов договору ТОВ «УкрВест»зобовязалося передати у власність електротехнічну продукцію, визначену у п. 1.2 договору, а ТОВ «Південна промислова компанія»прийняти та сплатити за товар. На виконання умов зазначеного договору 27.05.2011 р. виписана Специфікація № 2 на поточну поставку товару, відповідно до умов якої загальна вартість товару, яка підлягала до поставки, складає 135198 грн. 38 коп. В даній Специфікації визначені умови оплати товару та строки поставки. 30 травня 2011 р. на виконання умов договору позивачем перераховано на рахунок ТОВ «УкрВест»67599 грн. 19 коп., що складає 50% вартості товару, який підлягає поставці та умовах, визначених у Специфікації № 2 від 27.05.2011 р. Відповідач повинен був поставити товар не пізніше 29.06.2011 р. Відповідач в свою чергу зобов'язання щодо поставки товару виконав з простроченням. У відповідності до п. 7.3 договору відповідачу нараховано до сплати пеню за порушення строків передачі товару в розмірі 23991 грн. 87 коп., яку позивач просить стягнути з товариства «УкрВест»

Відповідач позовні вимоги не визнав, у запереченнях на позов вказує, що порушення строків поставки виникло не з його вини та ним вживалися заходи для належного виконання зобов'язань. При цьому зазначає, що позивачем також було порушено строки розрахунків за поставлену продукцію.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні матеріали, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню внаслідок наступного:

Як встановлено, 20.05.2010 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «УкрВест»(постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південна промислова компанія»(покупець, відповідач) укладено договір поставки № 49, за умовами якого постачальник зобовязався в порядку та на умовах, визначених в договорі, передати у власність покупця електротехнічну продукцію, а покупець зобовязався прийняти та оплатити товар. Найменування, кількість, одиниці виміру та ціна за одиницю товару, загальна вартість товару зазначаються в узгоджених додатках (специфікаціях), які є невід'ємною частиною договору. Розділом 2 договору № 49 передбачено, що поставка товару здійснюється партіями за замовленням покупця, датою поставки вважається дата передачі товару, зазначена в накладних, підписаних уповноваженими представниками сторін, строки поставки та оплати кожної партії товару зазначаються в додатках.

На виконання умов договору постави № 49 сторонами по справі підписано специфікацію № 2 від 27.05.2011 р., якою узгоджено умови і строки оплати та поставки товару. Відповідно до Специфікації № 2 оплата здійснюється наступним чином: 50% передоплати, 50% по факту поставки продукції протягом 30 календарних днів, строк поставки 30 календарних днів з моменту перерахування 50% передоплати.

Як свідчать вивчені матеріали, платіжним дорученням № 11071 від 30.05.2011 р. позивач перераховав відповідачу 67599 грн. 19 коп. передоплати за електротехнічну продукцію згідно рахунку № 125 від 30.05.2011 р. Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання щодо поставки продукції протягом 30 календарних днів з дня передоплати, тобто до 29.06.2011 р. Відповідачем поставлено позивачу електротехнічну продукцію за видатковими накладними № РН-0000124 від 06.07.2011 р. на суму 38769 грн. 50 коп., № РН-0000134 від 13.07.2011 р. на суму 502 грн. 82 коп., № РН-0000150 від 09.08.2011 р. на суму 67724 грн. 14 коп. Остаточний розрахунок за отриману продукцію в сумі 66593 грн. 54 коп. позивачем здійснено 15.09.2011 р.

Предметом даного судового розгляду є неустойка, нарахована за прострочення поставки товару за вказаними накладними, а саме: за накладною № РН-0000124 - на 6 днів, за накладною № РН-0000134 на 13 днів, за накладною № РН-0000150 від 09.08.2011 р. на 40 днів.

Вимоги про стягнення пені в сумі 23991 грн. 87 коп., нарахованої за період з 30.06.2011 р. по 09.08.2011 р., позивач обґрунтовує п. 7.3 договору № 49 від 20.05.2010 р., яким передбачено, що у випадку порушення продавцем строків передачі товару по договору, продавець зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,4% від вартості непереданого в строк товару, за кожний день прострочення. В разі прострочення передачі товару більше ніж на 10 днів продавець, починаючи з одинадцятого дня, зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 1% від вартості непереданого в строк товару, за кожний день прострочення.

За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною першою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За визначенням приписів ст.. 549 ЦК України неустойка за своєю правовою природою є не тільки видом забезпечення виконання зобов'язань, а також може бути однією з форм цивільно-правової відповідальності або правовим наслідком порушення зобов'язання.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які виявляються у позбавленні його певних прав, або заміні невиконаного обов'язку новим обовязком, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового, додаткового, оскільки кредитор відповідно до ст.. 617 ЦК України не має права на неустойку лише в разі, коли боржник не відповідає за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст.. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Згідно ст.. 614 ЦК України, положеннями якої відповідач обґрунтовує свої заперечення, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. При цьому, вина не є неодмінною умовою відповідальності за порушення зобов'язання: договором або законом може встановлюватися відповідальність боржника незалежно від його вини. Відтак, оскільки наявність вини є складовою збитків, то передбачена п. 7.3 договору неустойка з правової точки зору є правовим наслідком порушення зобов'язання, а не мірою цивільно-правової відповідальності, яка передбачає у складі наявність вини.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до ст.. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. Зобов'язання повинно ґрунтуватися на загальних засадах цивільного законодавства, зокрема, на засадах добросовісності, розумності, справедливості. Сторони зобов'язання повинні виконувати обовязки належним чином, здійснювати права, не зловживати ними, не порушувати прав осіб. Крім того, сторони повинні виходити з розумних витрат, строків виконання зобов'язань, розміру збитків, завданих внаслідок невиконання зобов'язання. Учасники також мають керуватися моральними нормами суспільства про справедливість.

Таким чином, суд знаходить хибними доводи відповідача щодо безпідставності нарахування пені внаслідок відсутності його вини.

Оскільки судом встановлено порушення відповідачем узгоджених строків поставки, вимоги про стягнення 23991 грн. 87 коп. пені суд знаходить такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача, в тому числі витрати позивача, які складаються з оплати послуг адвоката в сумі 2000 грн.

На підставі викладеного, ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УкрВест»(69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-а, ЄДРПОУ 30179668) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Південна промислова компанія»(69120, м. Запоріжжя, вул. Мікояна, 22, кв. 6, ЄДРПОУ 31507980) 23991 грн. 87 коп. пені, 2475 грн. 92 коп. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 09 листопада 2011 року.