Рішення № 19242686, 27.10.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.11 Справа № 9/5009/4840/11

Суддя Боєва О.С.

м. Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “КРОК” (70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Степова, 4)

до Державного підприємства «Підприємство Оріхівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№ 88)»(70550, Запорізька область, Оріхівській район, с. М.Токмачка, вул. Привокзальна, 1; 70550, Запорізька область, Оріхівській район, с. М.Токмачка, вул. Миру, 294)

про стягнення 67301,94 грн.

Суддя Боєва О.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1. (дов. № б/н від 20.09.11)

Від відповідача: ОСОБА_2. (дов. № 9/12-8948 від 26.09.11)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача суми 67301,94 грн., з яких: сума 63081,10 грн. - основний борг, сума 630,81 грн. інфляційні втрати, сума 3590,03 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.08.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 9/5009/4840/11, судове засідання призначено на 20.09.2011р. Ухвалою суду від 20.09.2011р. в порядку ст. 69 ГПК України строк вирішення спору у справі продовжено на п'ятнадцять днів до 01.11.2011р., судове засідання відкладено на 19.10.2011р. Ухвалою суду від 19.10.2011р. в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 27.10.2011р.

27.10.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, просить стягнути з відповідача суму основного боргу 63081,10 грн., суму 630,81 грн. втрат від інфляції за період з 04.01.2011р. по 03.08.2011р., суму 3590,03 грн. 3 % річних за період з 20.10.2008р. по 03.08.2011р. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 525, 526, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 65, 193, ГК України.

Відповідач надав суду письмовий відзив, в якому визнав позовні вимоги в повному обсязі, просить суд розстрочити суму боргу на 10 років.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно видаткових накладних № 472 від 20.10.2008р. на суму 245,04 грн., № 508 від 05.11.2008р. на суму 576,00 грн., № 523 від 12.11.2208р. на суму 810,00 грн., № 563 від 18.12.2008р. на суму 1959,01 грн., № 575 від 25.12.2008р. на суму 1084,50 грн., № 3 від 13.01.2009 р. на суму 1293,20 грн., № 593 від 21.01.2009р. на суму 1848,96 грн., № 630 від 11.02.2009р на суму 729,82 грн., № 641 від 18.02.2009р. на суму 1446,85 грн., № 14 від 19.03.2009р. на суму 3766,68 грн., № 703 від 14.04.2009р. на суму 3514,03 грн., № 41 від 20.05.2009р. на суму 1642,20 грн., № 43 від 27.05.2009р. на суму 1286,27 грн., № 782 від 18.06.2009р. на суму 1650,18 грн., № 821 від 02.07.2009р. на суму 1559,18 грн., № 941 від 28.07.2009р. на суму 3277,85 грн., № 988 від 13.08.2009р. на суму 950,88 грн., № 10025 від 25.08.2009р па суму 2278,98 грн., № 915 від 07.09.2009р. на суму 2928,54 грн., № 10112 від 08.09.2009р. на суму 4136,89 грн., № 145 від 24.09.2009р. на суму 2912,98 грн., № 10210 від 13.10.2009р. на суму 970,55 грн., № 10211 від 21.10.2009р. на суму 2028,66 грн., № 10212 від 04.11.2009 р на суму 1747,04 грн., № 10242 від 12.11.2009р. на суму 2700,16 грн., № 10289 від 19.11.2009р на суму 3840,72 грн., № 10330 від 08.12.2009р. на суму 3536,65 грн., № 228 від 16.02.2010р. на суму 3248,93 грн. № 294 від 01.03.2010р. на суму 2317,67 грн., № 1393 від 14.01.2011р. на суму 2792,64 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю “КРОК” (позивач у справі) здійснило поставку Підприємству Оріхівської виправної колонії (№ 88) (відповідачу у справі) мяса та мясних виробів на загальну суму 63081,10 грн.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується довіреностями: ЯГП № 146994 від 13.01.2009р., ЯГП № 147000 від 19.01.2009р., № 3 від 20.05.2009р., № 23 від 12.06.2009р., № 34 від 02.07.2009р., № 39 від 09.07.2009р., № 82 від 13.08.2009р., № б/н від 25.08.2009р., № 31 від 08.09.2009р., № 129 від 23.09.2009р., № 161 від 21.10.2009р., № 183 від 04.11.2009р., № 202 від 19.11.2009р., № 215 від 08.12.2009р., № б/н від 13.01.2011р.

Передача товару позивачем була здійснена належним чином та у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку), зокрема, є договори та інші правочини.

Отже між сторонами виникли правовідносини, що породили взаємні права та обовязки. ТОВ «КРОК»зобовязався здійснити передачу товару (мяса та мясних виробів), а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити отриманий товар.

Із досліджених судом доказів слідує, що фактично між сторонами укладено договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи слідує, що відповідач взяті на себе зобовязання не виконав, оплату за отриманий товар не здійснив.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дні предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В звязку з невиконанням відповідачем зобовязань щодо оплати отриманого товару, 01.08.2011р. позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про сплату боргу. Направлена позивачем вимога була залишена відповідачем без відповіді, а отриманий товар без оплати.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів сплати суми 63081,10 грн. боргу за поставлений товар не надав.

Факт наявності заборгованості у розмірі 63081,10 грн. підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 63081,10 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції за загальний період з 04.01.2011р. по 03.08.2011р. у сумі 630,81 грн. та 3% річних в сумі 3590,03 грн. за загальний період з 20.10.2008р. по 03.08.2011р. (включно).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Виходячи зі змісту коментованої статті, головною умовою для стягнення з боржника втрат від інфляції та 3% річних є встановлення факту прострочення боржником виконання зобовязання.

Враховуючи, що письмово строк виконання покупцем зобовязання з оплати товару узгоджений сторонами не був, в даному випадку слід керуватися ч. 2 ст. 530 ЦК України, якою визначено, що у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Єдиним доказом направлення вимоги про сплату боргу на адресу відповідача, є наданий позивачем в матеріали справи фіскальний чек № 0554 від 01.08.2011р.

Таким чином, у заявленому до стягнення позивачем періоді (втрат від інфляції та 3% річних) ще не виник обовязок оплатити отриманий товар, прострочення зобовязання не настало.

Тож, у задоволенні вимог про стягнення з відповідача втрат від інфляції за період з 04.01.2011р. по 03.08.2011р. у сумі 630,81 грн. та 3% річних в сумі 3590,03 грн. за період з 20.10.2008р. по 03.08.2011р. судом відмовляється.

За таких обставин, позовні вимоги в цілому задовольняються частково.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку рішення суду у даній справі на десять років, суд відмовляє у його задоволенні виходячи з наступного.

Частинами 6 ст. 83 ГПК України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення відстрочити або розстрочити виконання рішення. При цьому, суд не обмежений конкретними строками відстрочки або розстрочки.

Відповідно до Роз'яснення Вищого господарського суду України № 02-5/333 від 12.09.1996р. „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 2 Розяснень президії Вищого господарського суду України від 12.09.1996р. № 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України”, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу і порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, чи роблять неможливим в строк чи встановлений судом спосіб.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати інтереси сторін, їх фінансове положення, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіки держави та інші обставини справи. Господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. Тяжкий фінансовий стан боржника не звільняє його від належного виконання зобовязань перед кредитором, не робить неможливим виконання рішення суду

Відповідно до норм ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду ніяких документальних доказів які б підтверджували винятковість випадку згідно з вимогами ст. 121 ГПК України та належних доказів того, як розстрочка виконання рішення сприятиме його виконанню.

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи інтереси обох сторін, суд не знаходить обєктивних обставин, які б підтверджували виключність випадку, передбаченого ст. 121 ГПК України, для надання розстрочки виконання рішення суду.

Згідно з 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Оріхівської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№ 88)»(70550, Запорізька область, Оріхівській район, с. М.Токмачка, вул. Привокзальна, 1; 70550, Запорізька область, Оріхівській район, с. М.Токмачка, вул. Миру, 294; код ЄДРПОУ 08680098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КРОК” (70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Степова, 4; код ЄДРПОУ 23287010) суму 63081 (шістдесят три тисячі вісімдесят одна) грн. 10 коп. основного боргу, суму 630 (шістсот тридцять) грн. 81 коп. витрат на державне мито та суму 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті заявлених вимог - відмовити.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 07.11.2011р.