Рішення № 19242667, 02.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.11 Справа № 3/5009/5429/11

Суддя Соловйов В.М.

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного підприємства “Техно - Юр”, Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашево

про стягнення неустойки в розмірі 31469,88 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, провідний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 01/278 від 29.11.2010р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 1 від 26.09.2011р.

РВ ФДМУ по Запорізькій області звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ПП “Техно - Юр” про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України неустойки за договором № 1085 від 23.04.2004р. оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю “Житловик”, в сумі 31469,88 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 12.09.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 525, 526, 530, 785 ЦК України, п. 4 ст. 284 ГК України, ст. 1, 2 ГПК України, ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та пунктом 9.5 Договору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.09.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/5009/5429/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 27.09.2011р. о 14 годині 30 хвилин.

В судових засіданнях 27.09.2011р. та 11.10.2011р. оголошувались перерви відповідно до 11.10.2011р. до 14 години 30 хвилин та до 02.11.2011р. о 10 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 02.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 07.11.2011р.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві № 10-01-05638 від 09.09.2011р., та просить суд стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України неустойку за договором оренди № 1085 від 23.04.2004р. державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ТОВ “Житловик”, в сумі 31469,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив наступне.

За умовами договору відповідачу було передано в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудовані в перший поверх нежитлового приміщення, загальною площею 76,3 кв. м. (літера А-9, приміщення № 13, номери частин приміщень з 1 по 6 включно) відповідно до викопіровки та експлікації з технічного паспорту обєкту оренди, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. М. Чушкова, 17 та знаходиться на балансі ТОВ “Житлобуд-Сервіс”.

Майно передано в оренду з метою торгівлі канцтоварами та іншими непродовольчими товарами 43,8 кв. м., під склад 32,5 кв. м.

Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір укладений з 23.04.2004р по 20.04.2005р.

Договором про зміни № 4 від 03.04.2008р. до договору оренди він був продовжений до 30.03.2008р., а на підставі договору про зміни № 6 від 03.04.2008р. - продовжений до 25.03.2009р.

На адресу відповідача позивачем надіслано лист № 11-13-02037 від 13.04.2009р. щодо припинення дії договору оренди та повернення орендованого майна балансоутримувачу шляхом підписання відповідного акта прийому-передачі.

Відповідач орендоване майно не повернув.

Виконавчим комітетом Запорізької міської ради від 28.10.2010р. № 513 прийнято рішення про затвердження акту приймання-передачі з державної власності до комунальної власності житлового будинку за адресою м. Запоріжжя, вул. Чуйкова, 17.

За умовами Договору (п. 2.5, 9.1, 9.3, 9.5) та відповідно до ст. 785 ЦК України ПП “Техно - Юр” нараховано неустойку за період з 26.03.2009р. по 28.10.2010р. в сумі 31469,88 грн.

На підставі вищенаведеного представник позивача в судовому засіданні просить суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судових засіданнях проти позову заперечив в повному обсязі та просить суд застосувати до позову РВ ФДМУ по Запорізькій області позовну давність оскільки відповідно до п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Таким чином, позивач має право на стягнення неустойки за період з 10.09.2010р. по 28.10.2010р.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Крім цього, відповідач заперечує проти посилання позивача на п.9.5 договору оренди № 1085 від 23.04.2004р., оскільки в цьому пункті лише закріплений обовязок відповідача сплатити неустойку за відмову повернути орендоване майно. Конкретний розмір відповідальності відповідача за неповернення орендованого майна за актом прийому-передачі вказаний у п.9.4 договору - у випадку порушення Орендарем обовязків, покладених на нього п. 5.3, 5.10., 5.12, ним сплачується Орендодавцю (бюджету) штраф за кожний випадок окремо, що дорівнює розміру орендної плати за перший повний місяць оренди.

Позивач розрахував неустойку, виходячи з розміру орендної плати 832,60 грн. Але, відповідно до п. 3.2 вказаного договору, розмір місячної орендної плати за перший місяць оренди становить 322,50 грн.

Таким чином, вимоги позивача є необґрунтованими, у розрахунку розміру неустойки відсутнє посилання який саме розмір орендної плати був взятий для обчислення суми неустойки.

Тому представник відповідача просить суд застосувати позовну давність до позову РВ ФДМУ по Запорізькій області до ПП “Техно - Юр” про стягнення неустойки та відмовити РВ ФДМУ по Запорізькій області у позові про стягнення з ПП “Техно - Юр” неустойки за період з 26.03.2009р. по 10.09.2010р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між РВ ФДМУ по Запорізькій області (Орендодавець) і ПП “Техно-Юр” (Орендар) укладений договір № 1085 від 23.04.2004р. “Оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ТОВ “Житловик”, за яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно:

нежитлове приміщення в будинку гуртожитку, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маршала Чушкова, 17, яке знаходиться на балансі ТОВ “Житловик”, не увійшло до його статутного фонду, а саме:

вбудоване в перший поверх нежиле приміщення, загальною площею 76,3 кв. м. (літера А-9, приміщення № 13, номери частин приміщень з 1 по 6 включно) відповідно до викопіровки та експлікації з технічного паспорту обєкту оренди (Додаток 3 до Договору оренди) (п.1.1.Договору).

Додатковими угодами № 1 від 05.11.2004р., № 2 від 19.07.2005р., № 3 від 11.05.2006р., договорами про зміни № 4 від 03.04.2007р., № 5 від 07.08.2007р., № 6 від 03.04.2008р. сторони визначили, що:

майно передано в оренду з метою використання: під торгівлю канцтоварами та іншими непродовольчими товарами 43,8 кв. м., під склад 32,5 кв. м. (п.1.2 Договору);

балансоутримувачем орендованого майна є ТОВ “Житлобуд-Сервіс” (п.1.1 Договору);

договір продовжено до 25.03.2009р. (п.10.1 Договору).

Згідно п.10.5 Договору, договір оренди припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- банкрутства Орендаря;

- загибелі (знищення) орендованого майна;

- ліквідація субєкта господарювання (Орендаря);

- за згодою сторін або за рішенням господарського суду (суду).

Орендоване майно передано орендарю за актом прийому-передачі від 23.04.2004р. (додаток № 2 до Договору).

Пунктом 10.6 Договору встановлено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди протягом одного місяця після закінчення його строку він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Згідно п.2.1 Договору, вступ Орендаря у користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами договору та Акта прийому-передачі вказаного майна (додаток № 2).

Розмір місячної орендної плати за перший місяць оренди (за квітень 2004 року) становить з розрахунку 322, 50 грн. без ПДВ, збільшений на індекс інфляції за квітень місяць 2004 року (п.3.2 Договору).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується Орендарем самостійно шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній мясець на індекс інфляції за поточний місяць (п.3.3 Договору).

Орендоване майно передано відповідачу відповідно до акту прийому-передачі від 23.04.2004р. (Додаток № 2 до Договору).

На адресу відповідача позивачем надіслано лист № 11-13-02037 від 13.04.2009р. про закінчення строку договору оренди від 23.04.2004р. № 1085 та необхідність підписання протягом 3-х днів з дати отримання листа акту прийому-передачі майна.

Лист № 11-13-02037 від 13.04.2009р. отриманий відповідачем 17.04.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відповідь на вказаний лист відповідачем не надана, орендоване майно за актом прийому-передачі не повернуто.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.10.2010р. № 513 затверджено акти приймання-передачі з державної власності до комунальної власності житлових будинків, зокрема по вул. Маршала Чушкова, 17.

На підставі цього рішення створена Запорізькою міськрадою комісія склала 28.10.2010р. акт приймання-передачі житлового будинку по вул. Маршала Чушкова, 17 у комунальну власність.

Відповідно до п.9.1 договору № 1085 від 23.04.2004р., за невиконання або неналежне виконання зобовязань за договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

Згідно п.9.5 Договору, за відмову Орендаря на вимогу Орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору, Орендар сплачує Орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання Договору до підписання акту прийому-передачі, та підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

В звязку з тим, що орендар не повернув вчасно орендоване державне майно, орендарю нарахована неустойка за період з 26.03.2009р. по 28.10.2010р. в сумі 31 469, 88 грн.

Таким чином, за розрахунком позивача, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед Державним бюджетом складає 31 469, 88 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до субєкта, який порушив зобовязання, не звільняє цього субєкта від обовязку виконати зобовязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обовязків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір № 1912/д від 27.03.2006р. “Оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького державного підприємства “Радіоприлад”.

Відповідно до ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та порядку, що встановлений договором або законом.

Взаємовідносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна регулюються нормами глави 58 ЦК України з урахуванням особливостей, зазначених у нормах параграфу 5 ГК України та Закону України від 10.04.1992р. № 2269-XII “Про оренду державного та комунального майна”, який є спеціальним законом для спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 2 статті 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що договір оренди припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря);

банкрутства орендаря;

загибелі об'єкта оренди;

ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Вказані підстави припинення договору оренди містяться і в ч.2 ст. 291 ГК України та закріплені сторонами в п.10.5 договору від 23.04.2004р. № 1085.

У п. 10.6 договору від 23.04.2004р. № 1085 зазначається, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди протягом одного місяця після закінчення його строку він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 ЦК України, статтею 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та опосередковано ч.4 ст. 291 ГК України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічні вимоги міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Тобто, продовження користування майном після закінчення строку договору оренди повязується з відсутністю заперечень однієї із сторін. При цьому вказані норми закону містять граничний термін попередження про наявність заперечень з боку однієї із сторін продовжувати договір, який не виключає можливість завчасного попередження про заперечення продовжувати дію договору оренди.

Статтею 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Договором про зміни № 6 від 03.04.2008р. договір оренди продовжено до 25.03.2009р. (п.10.1 Договору).

Судом встановлено, що орендодавець в установлений договором та законом строк належним чином повідомив відповідача про припинення терміну дії вищезазначеного договору оренди та повернення орендованого майна Орендодавцю шляхом підписання відповідного акта прийому - передачі

Про це свідчить лист РВ ФДМУ по Запорізькій області № 11-13-02037 від 13.04.2009р. про закінчення строку договору оренди від 23.04.2004р. № 1085 та необхідність підписання протягом 3-х днів з дати отримання листа акту прийому-передачі майна, який отриманий відповідачем 17.04.2011р.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 статті 785 ЦК України встановлено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно п.9.5 Договору, за відмову Орендаря на вимогу Орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору, Орендар сплачує Орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання Договору до підписання акту прийому-передачі, та підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

Розмір орендної плати встановлений у пунктах 3.2, 3.3 розділу 3 договору оренди від 23.04.2004р. № 1085.

На підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України та п.3.2, 3.3 Договору позивачем правомірно нарахована відповідачу неустойка в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час неправомірного використання державного майна за період з 26.03.2009р. (оскільки договір припинив дію 25.03.2009р.) по 28.10.2010р. (дата складення акту приймання-передачі житлового будинку по вул. Маршала Чушкова, 17 в м. Запоріжжя у комунальну власність).

Проте, складаючи розрахунок, позивач припустився наступних помилок.

Як встановлено судом, в провадженні господарського суду Запорізької області знаходиться справа № 18/145/09 за позовом РВ ФДМУ по Запорізькій області до ПП “Техно-Юр”, третя особа ТОВ “Житлобуд-Сервіс” про стягнення 3 154, 20 грн. неустойки та виселення відповідача з орендованого приміщення вбудованого в перший поверх гуртожитку нежитлового приміщення, загальною площею 76, 3 кв. м (літера А-9, приміщення № 13, номери частин приміщення з 1 по 6 включно), відповідно до плану поверхів та експлікацій приміщень з технічного паспорту будівлі, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маршала Чушкова, 17 та повернути його на підставі акту приймання-передачі.

Провадження у справі № 18/145/09 порушено 05.06.2009р.

Як свідчить заява про збільшення позовних вимог від 23.06.2009р. № 10-01-03417 та розрахунок неустойки за договором від 23.04.2004р. № 1085, у справі № 18/145/09 РВ ФДМУ по Запорізькій області заявлено до стягнути з відповідача ПП “Техно-Юр” 4 413, 27 грн. (з урахуванням сплати 10.04.2009р. згідно платіжному дорученню № К16/8/36 на суму 158, 19 грн.), а саме:

за період з 26.03.2009р. по 31.03.2009р. 320, 55 грн.;

за період з 01.04.2009р. по 30.04.2009р. 1 656, 20 грн.;

за період з 01.05.2009р. по 31.05.2009р. 1 656, 20 грн.;

за період з 01.06.2009р. по 17.06.2009р. 938, 51 грн.

Ці ж суми та за цей же період заявлені позивачем і по справі № 3/5009/5429/11.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо:

у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

За таких обставин, в частині стягнення з відповідача неустойки в сумі 4 413, 27 грн. 27 коп. за період з 26.03.2009р. по 17.06.2009р. позов залишається судом без розгляду.

Крім того, позивачем невірно розраховано орендну плату за лютий 2009 року, яка є базовою при здійсненні нарахування неустойки за період з 18.06.2009р. по 28.10.2010р.

За розрахунком позивача, орендна ставка за повний місяць лютий 2009р. складає 828, 10 грн. Відповідно, розмір неустойки за повний місяць складає 1 656, 20 грн.

В той же час, орендна плата за лютий 2009 року складає не 828, 10 грн., а 650,07 грн., виходячи з розрахунку:

332, 50 грн. (розмір місячної орендної плати за перший місяць оренди (за квітень 2004 року)) х на індекс інфляції за період з квітня 2004 року по лютий 2009 року (201,5731 %) = 650,07 грн. Відповідно, розмір неустойки за повний місяць складає не 1 656, 20 грн., а 1 300, 14 грн.

Отже, неустойка за період з 18.06.2009р. по 28.10.2010р. складає 20 415, 21 грн. Тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки за період з 18.06.2009р. по 28.10.2010р. позивачем заявлено до стягнення суму неустойки в розмірі 27 056, 61 грн., в частині стягнення 6 641, 40 грн. в позові слід відмовити.

Заперечення відповідача з посиланням на пропуск позивачем строку позовної давності в один рік у відповідності до п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, не приймаються судом з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Договір оренди державного нерухомого майна № 1085 від 23.04.2004р. припинив свою дію 25.03.2009р. (п. 10.1 Договору про зміни № 6 від 03.04.2008р.). Отже, саме з цієї дати у відповідача на виконання умов договору виник обовязок по поверненню орендованого майна.

Зазначений обовязок відповідачем не виконано, акт прийому-передачі житлового будинку по вул. Маршала Чушкова, 17 у комунальну власність на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.10.2010р. № 513 підписаний комісією міськради 28.10.2010р.

Таким чином, враховуючи приписи ч. 2 ст. 785 ЦК України та п. 9.5 договору оренди державного майна від 23.04.2004р. № 1085, право вимоги від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення виникло у позивача саме з дати підписання акту прийому-передачі, який затверджує фактичне повернення орендованого майна (28.10.2010р.), за період, який передує цій даті, починаючи з наступного дня після припинення дії договору (26.03.2009р.).

До аналогічних висновків щодо застосування позовної давності дійшов і Вищий господарський суд України в постанові від 20.09.2011р. по справі № 2/5009/807/11.

Позивач звернувся до господарського суду Запорізької області 09.09.2011р., тобто в межах позовної давності.

Є помилковими і заперечення відповідача з посиланням на те, що конкретний розмір відповідальності відповідача за неповернення орендованого майна за актом прийому-передачі вказаний у п.9.4 договору. Відповідно до п. 3.2 договору, розмір місячної орендної плати за перший місяць оренди становить 322,50 грн.

Дійсно, пунктом 9.4 договору № 1085 від 23.04.2004р. передбачено, що у випадку порушення Орендарем обовязків, покладених на нього пунктами 5.3, 5.10, 5.12, ним сплачується Орендодавцю (бюджету) штраф за кожний випадок окремо, що дорівнює розміру орендної плати за перший повний місяць оренди.

Проте, відповідач не враховує, що в п. 9.4 Договору сторонами передбачений саме штраф за порушення Орендарем обовязків, покладених на нього пунктами 5.3, 5.10, 5.12 Договору.

Стягнення неустойки передбачено іншим пунктом договору № 1085 від 23.04.2004р. - п. 9.5 Договору.

У справі, що розглядається судом, заявлено до стягнення саме неустойку, тому її розмір вираховується у відповідності із приписами п.3.2, 3.3, 9.5 Договору.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, п. 2 ч. 1 ст. 81, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Техно - Юр” (70410, Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашево, ідентифікаційний код 30082260) на користь Державного бюджету України (одержувач Державний бюджет Жовтневого району, 22080300, код ЄДРПОУ 34677014, Банк одержувача: УДК у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 31114094700122) заборгованість неустойку в сумі 20 415 (двадцять тисяч чотириста пятнадцять) грн. 21 коп.

3. Стягнути з Приватного підприємства “Техно - Юр” (70410, Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашево, ідентифікаційний код 30082260) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок 31119095700007, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) 204 (двісті чотири) грн. 15 коп. держмита.

4. Стягнути з Приватного підприємства “Техно - Юр” (70410, Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашево, ідентифікаційний код 30082260) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок № 31218264700007, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В частині стягнення 6 641 (шість тисяч шістсот сорок один) грн. 40 коп. в позові відмовити.

6. В частині стягнення 4 413 (чотири тисячі чотириста тринадцять) грн. 27 коп. позов залишити без розгляду.

Суддя В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено відповідно до вимог ст. 82-85 ГПК України 07.11.2011р.