Рішення № 19242585, 26.10.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.11 Справа № 35/5005/9841/2011-17/5009/5111/11

Суддя Корсун В.Л.

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного центру “КроК”, 49089, м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Янгеля, буд. 35

до відповідача: приватного підприємства “АКТИС”, 69068, м. Запоріжжя, вул. Деповська, буд. 39

про стягнення 3 463,58 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність від 05.08.11 № 570/11

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.11 справу № 35/5005/9841/2011 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного центру “КроК” (надалі ТОВ ВКЦ “КроК”) про стягнення з приватного підприємства “АКТИС” (далі ПП “АКТИС”) заборгованості в розмірі 3 463,58 грн. передано для розгляду за підсудністю до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою від 26.08.11 судом прийнято справу № 35/5005/9841/2011 до свого провадження, справі присвоєно № 35/5005/9841/2011-17/5009/5111/11. Цією ж ухвалою у сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 21.09.11.

Ухвалою від 21.09.11 розгляд справи у звязку з неявкою в судове засідання уповноваженого представника відповіадча судом відкладено на 26.10.11.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 26.10.11, на підставі ст.ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Позивачу розяснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Свої вимоги обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 610, 611, 625, 903, 907 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 193, 216, 217, 229, 231 Господарського кодексу України, зазначив наступне. 18.09.07 між сторонами у справі був укладений договір № 2169/07 про надання послуг з охорони обєкту, на виконання умов якого позивачем за період з червня 2008 року по січень 2009 року надано відповідачу відповідні послуги з охорони обєкту, що знаходиться за адресою: вул. Гаванська, 4-а, м. Дніпропетровськ. Загальна вартість наданих послуг становить 2 400,00 грн. Зобовязання щодо оплати наданих послуг відповідач не виконав, внаслідок чого, станом на день звернення з позовом до суду, сума основного боргу складає 2 400,00 грн. У звязку з простроченням виконання грошового зобовязання, позивачем на суму основного боргу нараховано 204,98 грн. - 3% річних та 858,60 грн. - інфляційних витрат. З урахуванням викладеного, просить суд позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом жодного разу не зявився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3 днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про дату, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається із Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 07.09.11, тобто станом на час розгляду справи в суді, місцезнаходженням приватного підприємства “АКТИС” є: 69068, м. Запоріжжя, вул. Деповська, буд. 39, що співпадає з адресою, зазначеною у позові.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляд справи.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

18.09.07 між товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного центру “КроК” (Виконавець) і приватним підприємством “АКТИС” (Замовник) укладено договір № 2169/07 про надання послуг з охорони об`єкту, за умовами якого Виконавець зобовязався здійснювати охорону обєкту: виробничої площадки, що розташована за адресою вул. Гаванська, 4-а, м. Дніпропетровськ, у відповідності з умовами даного договору (п. 2.1.), а Замовник зобовязався своєчасно здійснювати розрахунки з Виконавцем за надані послуги з охорони обєкту (п. 3.1.).

Згідно з п. 4.1. договору, вартість послуг з охорони обєкту, наданих Виконавцем, в місяць складає 300,00 грн., в т.ч. ПДВ - 50,00 грн.

Пунктом 5.1. договору визначено, що договір вступає в дію з моменту його підписання представниками обох сторін та діє до 31.12.08.

Якщо протягом 15-ти календарних днів до кінця дії цього договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, то він пролонгується на кожний наступний календарний рік на тих же умовах (п. 5.2. договору).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору від 18.09.07 № 2169/07 ТОВ ВКЦ “КроК” за період з червня 2008 року по січень 2009 року надано послуги охорони, загальна вартість яких становить 2 400,00 грн. Факт надання послуг підтверджується актами виконаних послуг та податковими накладними за спірний період.

Судом встановлено, що акти виконаних послуг за період з червня 2008 р. по листопад 2008 р. підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками. Сторони жодних претензій одна до одної не мають. При цьому, вбачається, що акти здачі-приймання робіт за період з грудня 2008 р. по січень 2009 р. відповідачем у справі не підписано. Разом з тим, 20.10.10 були направлені позивачем на адресу відповідача супровідним листом від 19.10.10 № 269/10, про що свідчить опис вкладення у лист з оголошеною цінністю та фіскальний чек, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4.2 спірного договору, Замовник оплачує надані послуги за договором щомісячно не пізніше 5-го числа місяця, в якому надаються послуги з охорони обєкту. Оплата послуг здійснюється на підставі рахунку наданого Виконавцем або на підставі діючого договору та визначених в ньому банківських реквізитів Виконавця. Рахунок на оплату не є обовязковим документом та надається Виконавцем додатково.

Матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобовязань належним чином не виконав, оплату за надані послуги за період з грудня 2008 р. по січень 2009 р. не здійснив, внаслідок чого, станом на час розгляду даної справи в суді, заборгованість за надані послуги на підставі спірного договору складає 2 400,00 грн.

24.02.11 на адресу відповідача ТОВ ВКЦ “КроК” направлено претензію від 23.02.11 № 416/11 про сплату заборгованості в розмірі 2 400 грн. за договором від 18.09.07 № 2169/09. Зазначена претензія від 23.02.11 № 416/11 залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Факт наявності заборгованості у розмірі 2 400 грн. підтверджується матеріалами справи.

Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним заборгованості, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення 2 400 грн. основного боргу на підставі договору від 18.09.07 № 2169/07 доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Враховуючи розрахунок позивача, розмір 3 % річних за період з 06.06.08 по 26.07.11 складає 204,98 грн. Однак, згідно з розрахунком суду, розмір 3% річних за вказаний період становить 204,91 грн. Отже, вимога в цій частині підлягає задоволенні частково в сумі 204,91 грн. В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних відмовляється.

Також, позивачем заявлено до стягнення 858,60 грн. витрат від інфляційних процесів за період з червня 2008 р. по липень 2011 р. Разом з тим, за розрахунком суду, розмір інфляційних витрат за період з червня 2008 року по липень 2011 року становить 816,17 грн. Отже, вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 816,17 грн. В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних витрат відмовляються.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 100,75 грн. державного мита та 233,10 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 69, 75, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства “АКТИС” (69068, м. Запоріжжя, вул. Деповська, буд. 39, код ЄДРПОУ 24439031, р/р 26009000679001 в ВАТ КБ “Надра” м. Дніпропетровськ, МФО 306016) на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного центру “КроК” (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Янгеля, буд. 35, код ЄДРПОУ 30487376, р/р 26003106475001 в ПАТ КБ “Приватбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299) - 2 400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп. основного боргу, 204 (двісті чотири) грн. 91 коп. 3% річних, 816 (вісімсот шістнадцять) грн. 17 коп. інфляційних витрат, 100 (сто) грн. 75 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 01.11.2011.