Рішення № 19242482, 14.11.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

14 листопада 2011 р. Справа 6/139/2011/5003

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МелВіз"

до: Комунального підприємства "Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку"

Про стягнення 53570,72 грн.

Головуючий суддя Говор Н.Д.

Cекретар судового засідання Мовчан Г.М.

Представники

позивача : ОСОБА_1. за дорученням від 06.09.2011 р.

відповідача : ОСОБА_2. за дорученням від 11.10.2011 р.

ВСТАНОВИВ :

До Господарського суду Вінницької області подана позовна заява про стягнення з Комунального підприємства "Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МелВіз" 53570,72 грн., з яких: 38218,48 грн. основного боргу, 12202,60 грн. інфляційних нарахувань, 3149,64 грн. 3% річних.

Позивач 09.11.11р. подав заяву про зменшення позовних вимог якою просить стягнути з відповідача 38218,48 грн. основного боргу, 10283,72 грн. інфляційних нарахувань, 2940,20 грн. 3% річних.

Дана заява приймається судом на підставі ст. 22 ГПК України.

Відповідач у відзиві проти позову заперечив, послався на те, що відповідач станом на 14.10.2011р. знаходиться в стадії припинення підприємницької діяльності. Рішенням Вінницької міської ради № 183 від 01.04.2011р. ліквідовано відповідача, а правонаступники не визначені, кошти на рахунках відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і обєктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

27.08.08 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "МелВіз" (в договорі «Виконавець») та Комунальним підприємством "Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку" (в договорі «Замовник») укладено договір на виконання робіт (в подальшому Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець приймає на себе виконання робіт, а саме зобов'язується провести поточний ремонт приміщення культвідділу та об'єднаної бухгалтерії, надалі «Об'єкт 1».

Відповідно до п. 2.1, 2.2 Договору вартість робіт відповідно до кошторису. Оплата здійснюється Замовником в національній валюті шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця згідно з обсягами виконаних робіт, тобто поетапно після прийняття цієї виконаної роботи Замовником згідно акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.2 Договору виконання робіт закріплюється підписанням акту виконаних робіт.

Згідно з п. 5.1 Договору сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно з чинним законодавством України.

Позивач виконав свої договірні зобов'язання на загальну суму 67100,48 грн., що стверджується актами виконаних робіт від 10.09.2008р. на суму 480 грн., 10.09.2008р. на суму 16240 грн., 22.09.2008р. на суму 3350 грн., 24.09.2008р. на суму 3500 грн., 24.09.2008р. на суму 1200 грн., 09.10.2008р. на суму 1592 грн., 03.11.2008р. на суму 2080 грн., 11.11.2008р. на суму 18885,70 грн., 11.11.2008р. на суму 11532,78 грн., 17.12.2008р. на суму 440 грн., 19.12.2008р. на суму 7800 грн.

Відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати робіт виконав частково на суму 28882 грн., що стверджується банківськими виписками від 11.09.2008р. на суму 9000 грн., 15.09.2008р. на суму 480 грн., 15.09.2008р. на суму 5240 грн., 17.09.2008р. на суму 2000 грн., 02.10.2008р. на суму 3500 грн., 06.10.2008р. на суму 1200 грн., 06.10.2008р. на суму 3350 грн., 14.10.2008р. на суму 1592 грн., 12.12.2008р. на суму 2080 грн., 16.02.2009р. на суму 440 грн.

Таким чином борг відповідача перед позивачем за виконані роботи станом на день прийняття рішення суду становить 38218,48 грн.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач неодноразово надсилав вимоги відповідачу про здійснення розрахунків за договором від 27.08.2008р., зокрема № 001 від 09.12.09 р., № б/н від 09.02.10р., № б/н від 06.09.11р. про сплату 38218,48 грн. боргу (а. с. 30, 31, 36).

Підтвердженням отримання вимоги від 16.01.2009р. боржником та визнання ним боргу є лист-відповідь Виконавчого комітету Вінницької міської ради № 04-3-5-655 від 11.02.2009р. (а. с. 33).

Оскільки у договорі від 27.08.2008р. сторони не зазначили терміну виконання зобов'язання, відповідно до вимог ст. 530 ЦК України відповідач повинен був розрахуватись з позивачем у семиденний термін від дня пред'явлення вимоги, однак розрахунку не здійснив.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підтверджуються: договором від 27.08.08р., актами виконаних робіт, банківськими виписками, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 38218,48 грн. відповідно до ст. ст. 525, 526, 527, 837 Цивільного кодексу України.

Крім основного боргу позивач пред'явив до стягнення 10283,72 грн. інфляційних нарахувань за період з грудня 2008р. по червень 2011р., 2940,20 грн. 3 % річних за період з 12.02.2009р. по 06.09.2011р. за прострочення оплати виконаних робіт з часу встановлення терміну виконання зобов'язання відповідно до ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат, 3 % річних підтверджуються договором від 27.08.08р., розрахунком, вимогою про оплату боргу, а тому підлягають задоволенню в сумі 10283,72 грн. інфляційних нарахувань за період з грудня 2008р. по червень 2011р., 2940,20 грн. 3 % річних за період з 12.02.2009р. по 06.09.2011р. відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Заперечення відповідача не приймаються судом з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема згідно ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Статтею 104 ЦК України визначено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Із спеціального витягу з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 68) вбачається, що станом на час розгляду справи до державного реєстру не внесено запису про припинення юридичної особи - Комунального підприємства "Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку", отже підприємство не є ліквідованим і його зобов'язання не припинені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку" ( код ЄДРПОУ 35996866 , 21100 м. Вінниця, вул. Хлібна,1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МелВіз" ( код ЄДРПОУ 35662716, 21021 м. Вінниця вул. Келецька 72/48) 38 218,48 грн. боргу, 10 283,72 грн. інфляційних нарахувань, 2 940,20 грн. 3% річних, 514,44 грн. витрат по сплаті державного мита, 226,63 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Говор Н.Д.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 18 листопада 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи