Постанова № 19242290, 16.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2011 р. Справа № 5013/483/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М.,

Уліцького А.М.

розглянувши касаційні скарги1. Закритого акціонерного товариства "Мир"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсталл" на постановувід 12.09.11 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№5013/483/11

господарського судуКіровоградської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інсталл"

до1. Гайворонської районної державної адміністрації

2. Приватного підприємця ОСОБА_4

третя особаЗакрите акціонерне товариство "Мир"

провизнання протиправною бездіяльності та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

за участю представників сторін

від позивача:Назаратій М.В., директор

від відповідача:1. ОСОБА_6, дов.; 2. ОСОБА_7, дов.

від третьої особи:ОСОБА_8, дов. ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Інсталл" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Гайворонської районної державної адміністрації та Приватного підприємця ОСОБА_4 про визнання протиправною бездіяльності адміністрації щодо непроведення земельних торгів на право оренди земельної ділянки державної власності (водного фонду) загальною площею 79,01 га на території Червоненської сільської ради та визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди цієї земельної ділянки від 26.03.10, зареєстрованого в Державному реєстрі земель 28.03.10 за №041038700027.

Справа розглядалась судами неодноразово. Постановою від 16.03.11 Вищий господарський суд України скасував судові рішення в справі та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для з'ясування усіх осіб, прав і обов'язків яких стосується даний спір, зокрема власника майна, розташованого на спірній земельній ділянці.

Рішенням від 06.06.11 господарського суду Кіровоградської області (суддя Болгар Н.В.), яке залишено без змін постановою від 12.09.11 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Стрелець Т.Г. головуючого, Головка В.Г., Логвиненка А.О.), у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані посиланням на відсутність зазначення в позовній заяві конкретних підстав для визнання недійсним спірного договору, відсутність доказів скасування розпорядження голови Гайворонської районної державної адміністрації від 28.04.09 №164-р "Про надання земельної ділянки в оренду ФОП ОСОБА_4", відсутність у позивача будь-якого права на розташовану на спірній земельній ділянці гідротехнічну споруду, а відтак і підстав для звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору, укладеного іншими особами.

Ухвалою від 01.11.11 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційними скаргами позивача та третьої особи, в яких заявлено вимоги про скасування вказаних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга позивача мотивована посиланням на неповне дослідження судами всіх обставин справи, зокрема щодо відсутності у приватного підприємця ОСОБА_4 дозволу на спеціальне водокористування, нез'ясування судами всіх умов укладення спірного договору та невірне застосування ними ст. 134 ЗК України без врахування положень ст.ст. 123, 124 ЗК України.

У своїй касаційній скарзі третя особа посилається на незастосування судами положень ч. 3 ст. 122, ч. 5 ст. 116 ЗК України, ст.ст. 227-230, 232 ЦК України, невизначення судами розміру земельної ділянки, переданої спірним договором в оренду приватному підприємцю ОСОБА_4, та як наслідок користування цією особою частиною земельної ділянки всупереч існуючому законодавству.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, розпорядженням голови Гайворонської районної державної адміністрації від 28.04.09 №164-р "Про надання земельної ділянки в оренду ФОП ОСОБА_4." вказаній особі надано в оренду об'єкт для рибогосподарських потреб, встановлений розмір орендної плати, зобов'язано приступити до використання землі після виготовлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою та укладення договору оренди, використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.

На підставі цього розпорядження відповідачі 26.03.10 уклали договір оренди земельної ділянки, за умовами якого ПП ОСОБА_4 надано в платне користування строком на 15 років земельну ділянку за рахунок земель водного фонду Червоненської сільської ради для рибогосподарських потреб, зареєстрований у книзі 4 Гайворонським відділом КРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомзему України", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.03.10 за №04103600027.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про визнання протиправною бездіяльності та визнання недійсним вказаного договору оренди в зв'язку з тим, що Гайворонською районною державною адміністрацією не проводилися земельні торги на право оренди земельної ділянки, а укладений між відповідачами спірний договір порушує його інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі тощо.

Відповідно до ст. 116 ЗК України (в редакції на момент укладання спірного договору) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

У силу ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Тобто згідно з вказаними нормами підставою для надання в оренду земельної ділянки державної або комунальної власності та передумовою укладення відповідного договору є рішення особи, яка здійснює розпорядження нею від імені власника.

З огляду на таке, Вищий господарський суд України у постанові від 16.03.11 у даній справі зазначив, що відповідний договір оренди земельної ділянки державної власності може бути визнаний недійсним з підстав незаконності передання в оренду земельної ділянки, зокрема через недодержання конкурентних засад, лише за умови визнання недійсним рішення органу державної влади про надання в оренду цієї ділянки, що є підставою для укладення оспорюваного договору.

Однак при новому розгляді даної справи позивач не заявив позовні вимоги про визнання недійсним відповідного розпорядження Гайворонської районної державної адміністрації, а також не доводив обставини визнання його недійсним у судовому порядку в іншій справі.

Отже, встановивши обставини чинності розпорядження голови Гайворонської районної державної адміністрації від 28.04.09 №164-р, на підставі якого укладений спірний договір оренди, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про відсутність підстав для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, оскільки такі вимоги є передчасними.

Одночасно слід зауважити, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності чи відсутності підстав проведення конкурсу та правомірності передачі в оренду спірної земельної ділянки також є передчасними і не підлягають врахуванню, оскільки ці питання вирішено саме вищевказаним розпорядженням, а дотримання при його прийнятті вимог чинного законодавства не визначено предметом даного спору. Зважаючи ж на прийняття вищевказаного розпорядження, доводи позивача щодо бездіяльності Гайворонської районної державної адміністрації також є безпідставними.

З огляду на таке доводи скаржників щодо відсутності дослідження судами того, чи був відповідач розпорядником спірної земельної ділянки, відсутності у ПП ОСОБА_4 власних гідроспоруд та дозволу на спеціальне водокористування тощо не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують факт чинності на момент вирішення спору вищевказаного розпорядження, яке позивачем не оскаржене.

Також суди правомірно відхилили доводи ЗАТ "Мир" щодо порушення спірним договорів його інтересів, оскільки підставою даного позову визначено доводи про порушення при укладенні цього договору прав ТОВ "Інсталл", а порушення прав ЗАТ "Мир" в разі їх наявності може бути предметом окремого позову. При розгляді ж даної справи вказана третя особа самостійні вимоги на предмет спору не заявляла.

Зважаючи на викладене, судова колегія погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для визнання недійсним оспорюваного позивачем договору оренди земельної ділянки з огляду на чинність відповідного розпорядження. Втім, позивач не позбавлений права захистити свої права, в разі їх порушення вказаним розпорядженням, у передбачений законом спосіб.

Отже, підстав для задоволення касаційних скарг та скасування постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.11 у справі №5013/483/11 залишити без змін, а касаційні скарги без задоволення.

ГоловуючийГ.Кравчук

СуддіГ.Мачульський

А.Уліцький