Рішення № 19238700, 16.11.2011, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 2026/2-498/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2011 рокум. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого суддіДем'яненко І.В.,

за участю секретаря Аркадової .Н.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Люботин Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, звернулася до Люботинського міського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог ОСОБА_2, зазначила, що 01 липня 2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір позики, згідно якого відповідач отримав в борг грошові кошти у розмірі 15000,00 тисяч доларів, що еквівалентно 118800,00 гривень. Факт отримання грошових коштів ОСОБА_3, підтверджується договором безпроцентної позики від 01 липня 2010 року, який посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_4, р № 1850 та розпискою ОСОБА_3 від 01 липня 2010 року. Згідно договору строк повернення грошових коштів визначався до 1 листопада 2010 року. Але взяті на себе зобовязання відповідач не виконав, грошові кошти позивачу не повернув.

У зв'язку з наведеним позивачка ОСОБА_2 просить позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_3, на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики в розмірі 118800,00 грн. (сто вісімнадцять тисяч вісімсот гривень 00 копійок) та три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 3720,23 грн. (три тисячі сімсот двадцять гривень, 23 копійки), а також судові витрати: держмито в розмірі 1118,00 грн. (одна тисяча сто вісімнадцять гривень, 00 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн. (сто двадцять гривень, 00 копійок).

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити. Представник позивача ОСОБА_1 просила позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити. Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити у відсутності відповідача по справі, який був належним чином та своєчасно повідомлений про час і місце розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_1, та дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлені такі факти, що підтверджуються наявними у справі доказами, та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали договір безстрокової позики, який 01 липня 2010 року посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстровий № 1850 (а.с.27).

Згідно з п.1 зазначеного договору позикодавець - ОСОБА_2 передав, а позичальник ОСОБА_3 прийняв безпроцентно у власність 118800,00 гривень, що еквівалентно 15000,00 доларам США. Факт одержання коштів в сумі 118800,00 грн. підтверджується розпискою, власноручно написаною позичальником в момент передачі йому суми позики, ще до підписання договору та його нотаріального посвідчення (а.с.27).

Згідно з вимогами ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

На підставі ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

В п. 2 договору позики вказано, що зазначену суму грошей позичальник ОСОБА_3 зобовязується повернути позикодавцеві ОСОБА_2, до 01 листопада 2010 року. Після повернення суми позики в повному обсязі позикодавець повинен повернути позичальнику розписку. Як вбачається з п. 5 зазначеного договору у разі, якщо позичальник не поверне позичені гроші, у встановлений п. 2 строк, позикодавець вправі стягнути заборгованість у безспірному порядку. Документом що підтверджує безспірність заборгованості позичальника та встановлює прострочення виконання зобовязання, буде вважатися розписка позичальника котра знаходиться у позикодавця (а.с.27).

Проаналізувавши надані суду докази та умови договору безстрокової позики, укладеного між сторонами, суд приходить до висновку, що відповідач свої зобовязання не виконав, оскільки він позику в сумі 118800,00 грн. позикодавцю не повернув, що підтверджується розпискою, яка на момент звернення до суду знаходилася у позикодавця - ОСОБА_2 та була додана позивачкою до матеріалів справи (а.с.28).

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з умовами договору ОСОБА_3 зобовязався повернути позику до 01 листопада 2010 року, тобто на день постановлення рішення 16 листопада 2011 року строк прострочення складає 381 день. Сума 3% річних від простроченої суми за 381 день (з 01 листопада 2010 року по 16 листопада 2011 року включно) складає 3720,23 грн. (0,03/365*381*118800,00 = 3720,23).

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про те, що він не укладав договору позики з ОСОБА_2, та про повернення суми боргу.

На підставі наведеного, проаналізувавши зібрані по справі докази, суд вважає за необхідне: стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, суму боргу за договором в розмірі 118 800,00 грн. (сто вісімнадцять тисяч вісімсот гривень 00 копійок) та три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 3720,23 грн. (три тисячі сімсот двадцять гривень, 23 копійки) на користь ОСОБА_2, 1975 року народження, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача - ОСОБА_2 судові витрати: держмито в розмірі 1118,00 грн. (одна тисяча сто вісімнадцять гривень, 00 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу в розмірі 120,00 грн. (сто двадцять гривень, 00 копійок).

Крім того, суд стягує на користь держави з відповідача судові витрати у вигляді судового збору, в розмірі 37,20 грн., в звязку з задоволенням позовних вимог ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, ст. 625, 1046-1050 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, суму боргу за договором в розмірі 118 800,00 грн. (сто вісімнадцять тисяч вісімсот гривень 00 копійок) та три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 3720,23 грн. (три тисячі сімсот двадцять гривень, 23 копійки) на користь ОСОБА_2, 1975 року народження, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, судові витрати: держмито в розмірі 1118,00 грн. (одна тисяча сто вісімнадцять гривень, 00 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу в розмірі 120,00 грн. (сто двадцять гривень, 00 копійок) на користь ОСОБА_2, 1975 року народження, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, судовий збір в розмірі 37,20 грн. (тридцять сім гривень, 20 копійок) на користь держави (одержувач: УДК у м. Люботин, МФО: 851011, код отримувача коштів: 24134538, код класифікації доходів бюджету:22030001, р/р:31216206700018, Банк: ГУДКУ у Харківській області. Призначення платежу: Судовий збір.)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Люботинський міський суд Харківської області в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя:І. В. Дем`яненко