Рішення № 19234710, 08.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/23408.11.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія

«Комерц Житло-Інвест»

Про стягнення 44244,74 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 по дов. № 5 від 20.11.2010

Від відповідачів не зявився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Комерц Житло-Інвест»41185,49 грн. боргу по орендній платі, 2143,96 грн. пені. 495,54 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 419,75 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобовязань згідно договору оренди механізму № 8/03/11 від 03.03.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2011 порушено провадження у справі № 3/234 та призначено її до розгляду на 18.10.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/234 від 18.10.2011, в звязку з незявленням представників позивача і відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 04.10.2011, розгляд справи був відкладений на 27.10.2011.

Позивачем в судовому засіданні 27.10.2011 подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 111185,49 грн. боргу по орендній платі, 8200,41 грн. пені. 1613,87 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 1601,27 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/234 від 27.10.2011, в звязку з незявленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 04.10.2011 та ухвалі від 18.10.2011, розгляд справи був відкладений на 08.11.2011.

Позивач в судовому засіданні 08.11.2011 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 08.11.2011 не зявився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 04.10.2011 та ухвалах від 18.10.2011, від 27.10.2011 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду від 04.10.2011, від 18.10.2011, від 27.10.2011 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.11.2011 є юридичною: м. Київ, вул. Мельникова, 12.

Всі вищезазначені ухвали суду були отримані відповідачем, що підтверджується повернутими поштою на адресу суду повідомленнями про вручення відправлень відповідачу 11.10.2011, 21.10.2011 та 31.10.2011.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.11.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

03.03.2011 між Відкритим акціонерним товариством «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Комерц Житло-Інвест»(орендар) було укладено договір оренди механізму № 8/03/11 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає по акту приймання-передачі у тимчасове використання Екскаватор DOOSAN SOLAR з додатковим навісним спеціалізованим механізмом: Гідромолот МТВ-120 (далі механізм), що належить на праві власності орендодавцю, для виконання комплексу робіт з демонтажу залізобетонних конструкцій на обєкті будівництва «Громадський центр по вул. Шолуденка, перетин просп.. Перемоги та вул. Борщагівської у Шевченківському районі м. Києва».

Спір виник в звязку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг користування механізмом, в звязку з чим у відповідача виникла заборгованість за березень, квітень 2011 року перед позивачем в розмірі 111185,49 грн. та за неналежне виконання зобовязань позивачем нараховані пеня в розмірі 8200,41 грн., 1613,87 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 3% річних в сумі 1601,27 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобовязаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 1.6. договору строк оренди механізму складає 3 (три) календарних місяці з моменту підписання між сторонами акту приймання-передачі майна.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 2.1. договору визначено, що орендна плата розраховується з розрахунку 437,50 грн. за одну машино-годину (з урахуванням вартості роботи оператора) роботи механізму. Орендна плата за 8 машино-годин роботи механізму становить 3500,00 грн.

Згідно п. 2.2. договору загальна орендна плата буде визначатись з фактично відпрацьованого часу механізмом на підставі акту приймання-передачі наданих послуг та наданих орендодавцем та погоджених орендарем орендних довідок (рапортів).

За умовами п. 2.6., 2.7. договору щомісячно не пізніше 27-го числа звітного місяця орендодавець надає орендарю акт приймання-передачі наданих послуг в 3-х екземплярах та погоджену начальником дільниці орендаря орендну довідку (рапорт). Орендар в свою чергу протягом 5 (пяти) робочих днів зобовязаний повернути орендодавцю підписаний акт приймання-передачі наданих послуг (2екземпляри), але не пізніше 3-го числа місяці наступного за звітним.

В матеріалах справи наявні наступні акти здачі-приймання робіт (надання послуг), підписані та скріплені печатками обох сторін:

- від 31.03.2011 на суму 18374,83 грн.;

- від 31.03.2011 на суму 37624,66 грн.;

- від 20.04.2011 на суму 84874,22 грн.;

- від 27.04.2011 на суму 54687,00 грн., загалом на суму 195560,71 грн.

Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 2.5. договору визначено, що розрахунки за даним договором здійснюються у національній валюті шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця в наступному порядку : орендар в строк до 30.03.2011 здійснює авансовий платіж в розмірі 42000,00 грн.; подальшу оплату орендар здійснює щомісячно протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання між сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 4.3.2. договору відповідач зобовязався своєчасно сплачувати орендну плату.

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобовязання щодо своєчасного внесення орендної плати в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість за березень, квітень 2011 року, яка за неоспореними відповідачем розрахунками позивача становить 111185,49 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем відповідачу послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 111185,49 грн. боргу по орендній платі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначений строк оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобовязання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Одним із правових наслідків порушення зобов'язання, згідно ст. 611 Цивільного кодексу України є сплата боржником неустойки.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг, орендар виплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період нарахування пені, за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобовязання щодо оплати наданих послуг.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

В звязку з тим, що взяті на себе зобовязання по сплаті наданих послуг відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 6.2. договору, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 8200,41 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 8200,41 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендної плати, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 1613,87 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в розмірі 1601,27 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції здійснений позивачем у відповідності до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» відповідно до яких розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Вимоги позивача в частині стягнення збитків від зміни індексу інфляції в розмірі 1613,87 грн. та 3 % річних в сумі 1601,27 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Публічного акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту»обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати позивача по оплаті послуг адвоката в розмірі 53 000 грн. підлягають стягненню з відповідача, оскільки

Відповідно до ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про адвокатуру», оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським обєднанням чи адвокатом. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про адвокатуру», адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, обєднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські обєднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських обєднань.

12.09.2011 між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 укладений договір № 01-09/11 про надання правової допомоги в суді першої інстанції за умовами якого останній взяв на себе зобовязання представляти інтереси позивача в Господарському суді міста Києва про стягнення коштів з ТОВ «Інжинірингова компанія «Комерц Житло-Інвест».

Згідно п. 4.1. даного договору сторони домовились, що розмір плати за послуги визначається в розмірі 4424,47 грн., яка сплачується авансом.

Як вбачається з платіжного доручення № 129 від 25.10.2011 позивач перерахував Мольченко Володимиру Георгійовичу згідно п. 4.1. договору № 01-09/11 від 12.09.2011 в розмірі 4424,47 грн.

Підтвердженням того, що ОСОБА_1 адвокат, є посвідчення адвоката, згідно якого остання має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2942/10 від 29.09.2005.

Відповідно до п. 10 розяснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, повязані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських обєднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Отже, обовязковою умовою для відшкодування адвокатських витрат є наявність належних доказів сплати цих послуг адвокату.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про понесення позивачем витрат на юридичні послуги в розмірі 4424,47 грн., а також те, що послуги надавались адвокатом.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Комерц Житло-Інвест» (м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 34191396) на користь Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління»(м. Київ, вул. Будіндустрії, 2, код ЄДРПОУ 04012922) 111 185 (сто одинадцять тисяч сто вісімдесят пять) грн. 49 коп. основного боргу, 8 200 (вісім тисяч) грн. 41 коп. пені, 1 613 (одну тисячу шістсот тринадцять) грн. 87 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 1 601 (одну тисячу шістсот одну) грн. 27 коп. 3% річних, 1 226 (одну тисячу двісті двадцять шість) грн. 02 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 4424 (чотири тисячі чотириста двадцять чотири) грн. 47 коп. витрат на юридичні послуги.

СуддяСівакова В.В. Рішення підписано 10.11.2011.