Рішення № 19234639, 27.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/42327.10.11 За позовомІнститут електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України

До Науково-інженерного центру дослідження та виробництва зварних конструкцій ім. Є.О. Патона НАН України

Простягнення 5 015,55 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 дов.

Від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Науково-інженерного центру дослідження та виробництва зварних конструкцій ім. Є.О. Патона НАН України на свою користь суму боргу в розмірі 5015, 55 грн. за Договором №862 безоплатного тимчасового користування нерухомим майном НАН України від 15.02.2005р.

В судовому засіданні від 13.10.2011р. представником позивача подана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 5391, 43 грн.

Заява Позивача про збільшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, тому приймається судом до розгляду.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема збільшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач збільшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 5 391,43 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Представник Відповідача в судове засідання не зявився.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2005 року між Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України та Науково-інженерним центром дослідження та виробництва зварних конструкцій ім. Є.О. Патона НАН України був укладений Договір за № 862 безоплатного тимчасового користування нерухомим майном НАН України.

Згідно п. 1.1. Договору, Позивач передав, а Відповідач прийняв у безоплатне тимчасове користування нерухоме майно корпус №6, поверх 5, кімната 502а, 502б за адресою: вул. Боженка, 23, загальною площею 50,0 кв. м., приведеною площею 90,5 кв. м., в порядку і на умовах, передбачених Договором.

Згідно п.1.2. Договору приміщення передається в користування з метою використання для наукової діяльності.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що Договір набуває чинності з дня передачі і діє до 31.12.2005р. включно.

Додатковою угодою до Договору, дія Договору була продовжена до 31.12.2006р. Додатковими угодами до Договору від 29.12.2006р., від 27.2.2007р., від 25.12.2008р., від 18.12.2009р., 18.11.2010р. дія Договору була продовжена до 31.12.2011р.

Відповідно до п.5 ст. 762 ЦК України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 3 Договору, Відповідач взяв на себе зобовязання щомісяця, не пізніше 20 числа сплачувати виставлені рахунки за комунальні послуги, податок на землю та послуги допоміжних підрозділів.

Проте Відповідач не виконує свої обов'язки, передбачені Договором та у період з 01 лютого 2011р. по 01 липня 2011 р. не сплачує надані йому послуги

Відповідно до умов Договору, Позивачем були виставлені відповідні рахунки-фактури на загальну суму 4 634, 36 грн. Проте Відповідач всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором не здійснив відповідні оплати за надані послуги.

Додатковою угодою до Договору від 25.12.2008р. внесені зміни в п. 3.3.5 де передбачено, що за несвоєчасну оплату розрахунків за спожиті комунальні послуги Відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір безоплатного тимчасового користування нерухомим майном НАН України від 15.02.2005р. №862 є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в користування відповідачу, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті платежів за користування наданими комунальними та іншими послугами за період з 01 лютого 2011 р. по 01 липня 2011 р. у розмірі 4634, 36 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та враховуючи приписи п. 3.3.5. Договору, Відповідач повинен був щомісяця, не пізніше 20 числа сплачувати виставлені рахунки за комунальні послуги, податок на землю та послуги допоміжних підрозділів.

Проте, Відповідач свого обовязку по сплаті належним чином за спожиті послуги, передбачені та надані відповідно до не виконав у звязку із чим виникла заборгованість відповідача за період з 01 лютого 2011 р. по 01 липня 2011р.Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 4634, 36 грн. на підставі Договору за комунальні послуги. Крім того згідно п. 3.3.5додаткової угоди до Договору, суду доведена заборгованість відповідача у сумі 568,96грн. плати за землю.

Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано, і тому ці суми мають бути стягнуті з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.2. додаткової угоди від 25.12.2008р. до договору від 15.02.2005р. № 862, за несвоєчасні розрахунки, Користувач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Отже, порушення відповідачем строку оплати за надані послуги, передбаченого п. 3.3.5 Договору від 15.02.2005р. № 862, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 157,61 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобовязання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 30,50 грн. 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Науково-інженерного центру дослідження та виробництва зварних конструкцій (НІЦ ДВЗК ім. Є.О. Патона) (вул. Боженка, буд.11, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код: 16463104) на користь Інститута електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (вул. Боженка, буд.11, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код: 05416923) суму основного боргу в розмірі 4634 (чотири тисячі шістсот тридцять чотири) грн. 36 коп., 568 (пятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. відшкодування плати за землю, 30 (тридцять) грн. 50 коп. 3% річних, 157 (сто пятдесят сім) грн. 61 коп. пені, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 07.11.2011р.