Рішення № 19234579, 07.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/15707.11.11 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до 1) Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Транс Лок"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 35 311,20 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 19.03.2010 р.)

від відповідача-1: не зявилися

від відповідача-2: не зявилися

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Транс Лок" (відповідач-2) про стягнення з відповідача-1 суми збитків в порядку регресу в розмірі 25500,00 грн., стягнення з відповідача-2 суми збитків в порядку регресу в розмірі 9811,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.02.2008 р. ЗАТ "Страхова компанія "Галактика" за договором добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту) № 01/33-082-00060 від 23.03.2007 р., внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою власника пошкодженого автомобіля «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 в розмірі 35311,20 грн.

20.08.2009 р. між ЗАТ "СК "Галактика" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги № 00108, відповідно до якого ЗАТ "СК "Галактика" відступає Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 своє право грошової вимоги в порядку регресу до третіх осіб (боржників).

У звязку з чим, позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 512, 514, 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу "Renault", реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував громадянин ОСОБА_4 (який є працівником відповідава-2) та якого визнано винним у скоєні ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством "Просто-страхування"на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВА/1935695), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідачів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2011 р. порушено провадження у справі № 39/157 та призначено справу до розгляду на 17.10.2011 р. о 10:10 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2011 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 07.11.2011 р. о 10:00 год.

07.11.2011 р. відповідач-2 через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи.

Розглянувши в судовому засіданні 07.11.2011 р. клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи, суд прийшов до висновку про незадоволення останнього, оскільки:

Ухвала Господарського суду міста Києва від 21.09.2011 р. про порушення провадження у справі, а рівно і ухвала Господарського суду міста Києва від 17.10.2011 р. про відкладення розгляду справи були відправлені відповідачу-2 за адресою вказаною позивачем у позовній заяві та яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача-2 згідно довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 21-10/3703-2 від 10.08.2011 р., а саме: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 28, про що свідчать відмітки на зворотньому боці ухвал суду, матеріалами справи підтверджується факт отримання 24.10.2011 р. відповідачем-2 ухвали суду від 17.10.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи, а отже, відповідач-2 мав достатньо часу та можливість підготуватись до судового засідання, призначеного на 07.11.2011 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ГПК України, сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами наданими їм цим кодексом.

Крім того, в матеріалах справи немає жодного клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи, а тому повторне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи розцінюється судом, як свідоме затягування розгляду справи по суті.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 59 ГПК України, відповідач має право після одержання ухвали про порушення справи надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Крім того, подання відзиву на позовну заяву і всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову, є правом, а не обовязком відповідача та суд вправі розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд також звертає увагу, що відповідно до ст. 69 ГПК України, та лише у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на пятнадцять днів.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 07.11.2011 р. та за відсутності відповідача-1 та відповідача-2, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 07.11.2011 р., подав заяву, відповідно до якої позивач відмовляється від позовних вимог до відповідача-1. Позовні вимоги, викладені у позовній заяві до відповідача-2 підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача-1 в судове засідання, призначене на 07.11.2011 р., не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 07.11.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.03.2007 р. між ЗАТ "СК "Галактика" та ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 01/33-082-00060, згідно якого ЗАТ "СК "Галактика" взяло на себе зобов'язання відшкодувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП.

Згідно довідки Відділу ДАІ Києво-Святошинського району, 13.12.2007 р. в м. Вишневе, по вул. Київській, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням власника ОСОБА_3 та "Renault", реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував громадянин ОСОБА_4

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 п. 12.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 30.01.2008 р.

15.01.2008 р. до ЗАТ "СК "Галактика" звернулася ОСОБА_3 із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до Звіту № 1246 про оцінку автомобіля «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, в результаті його пошкодження в ДТП, склала 35467,24 грн.

01.02.2008 р. ЗАТ "СК "Галактика" на підставі Страхового акту № 0292/08 від 16.01.2008 р., враховуючи Звіт № 1246 про оцінку автомобіля «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснило своєму страхувальнику виплату страхового відшкодування в розмірі 35 311,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 398 від 01.02.2008 р.

Таким чином, до ЗАТ "СК "Галактика" перейшло в межах суми 35311,20 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 1 статті 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

20.08.2009 р. між ЗАТ "СК "Галактика" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги № 00108.

Згідно п. 1.1 договору, довіритель передає повіреному, а повірений приймає право вимоги, що належить довірителю, та набуває право регресу за справами, вказаними у додатку №1 до цього договору.

Пунктом 1.2 договору визначено, що за цим договором повірений одержує право (замість довірителя) зворотної вимоги (регресу) до осіб, винних у заподіянні збитків довірителю за справами, вказаними у додатку №1 до цього договору, в розмірі виплаченого відшкодування довірителем.

Відповідно до витягу із додатку №1 договору до переліку справ, які передаються довірителем повіреному для виконання договору про відступлення права вимоги включається ОСОБА_3 (Договір №01/33-082-00060 від 23.03.2007 р.).

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП ОСОБА_4, яким спричинено ДТП та якого визнано винним у його скоєнні, перебував в трудових відносинах з ТОВ «НВП «Транс Лок»(відповідач-2) та виконував трудові обовязки, що підтверджується Наказом № 60-к від 01.11.2007 р. та Подорожнім листом № 396973 від 01.12.2007 р. (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Renault", реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4, та яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у ЗАТ «СК «Галактика»автомобілю «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахована Приватним акціонерним товариством «Просто-страхування", що підтверджується полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/1935695.

Відповідно до п. 2 полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/1935695, ліміт відповідальності відповідача-1 становить 25500,00 грн. за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого), а франшиза 0 (нуль) грн.

Відповідно до п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку, страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Таким чином, відповідач-1 зобовязаний відшкодувати на користь позивача шкоду відповідно до ліміту відповідальності, що становить 25500,00 грн., що передбачено ч. 2 п. 2 полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/1935695.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

За таких обставин, провадження у справі щодо заявлених позовних вимог до відповідача-1 в частині відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 25500,00 грн. підлягає припиненню у звязку з відмовою позивача від позовних вимог в цій частині і прийняттям відмови господарським судом, на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Статтею 1194 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Порядок виплати страхового відшкодування страховиком за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

25.03.2011 р. позивач направив на адресу відповідача-2 претензію № 2824 від 25.03.2011 р. з вимогою сплатити суму збитків в порядку регресу в розмірі 9811,20 грн. у семиденний строк, що підтверджується фіскальним чеком № 7316 від 25.03.2011 р. (належним чином засвідчена копія знаходиться в матеріалах справи).

Однак відповідач-2 станом на час подання позивачем позову до суду, претензію позивача № 2824 від 25.03.2011 р. залишив без відповіді та задоволення.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач-2 в судове засідання не зявився, належних і допустимих доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-2 9811,02 грн. збитків в порядку регресу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в сумі 98,11 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 65,57 грн. покладаються на відповідача-2.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, п. 4 ст. 80, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині заявлених позовних вимог до відповідача-1 про стягнення збитків в порядку регресу у розмірі 25500,00 грн., в звязку з відмовою позивача від позовних вимог в цій частині.

2. В іншій частині позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «Транс Лок»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 28; код ЄДРПОУ 33549031) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3) 9811,20 грн. (девять тисяч вісімсот одинадцять гривень 20 коп.) збитків в порядку регресу, 98,11 грн. (девяносто вісім гривень 11 коп.) державного мита та 65,57 грн. (шістдесят пять гривень 57 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О. В.

Дата складання повного рішення: 10.11.2011 р.