Рішення № 19234398, 17.11.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2011 р. Справа № 5010/1898/2011-20/88

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Кобецької С.М.

При секретарі Доцяк О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит",

вул. Заводська, 4, смт.Вигода, Долинський район,

Івано-Франківська область,77552;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

АДРЕСА_1;

про: стягнення заборгованості в сумі 61 954,55грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_3- начальник юридичного відділу,

(довіреність №154/14 від 19.07.11р.);

Від відповідача: не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість в сумі 61 954,55грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору поставки лісової сировини № 08/150Ф від14.10.10р.;

- здійснення позивачем, платіжними дорученнями №7333 від 22.10.2010р., №7423 від 26.10.2010р., №7508 від 27.10.2010р., №7537 від 27.10.2010р., №7333 від 28.10.2010р., передоплати за лісову сировину, в сумі 96 500,00грн.;

- неналежне виконання відповідачем умов договірних зобов"язань, в частині поставки лісової сировини на суму 61 954,55грн.;

- звернення до відповідача з вимогою №140/14 від 16.06.11р., з вимогою про погашення заборгованості;

- приписи ст. 693 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча ухвали суду з відомостями про дату, час та місце розгляду справи направлялась йому рекомендованою кореспонденцією, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 28.09.11р., 11.10.11р.,31.10.11р. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог суду не подав.

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи той факт, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Між Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит" (позивач/покупець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач/постачальник) укладено Договір поставки лісової сировини № 08/150Ф від14.10.10р.

Згідно п.1.1. Договору, постачальник зобов"язується поставити покупцю сировину, а саме: пиловник ГОСТ 9463-88 (смерека, ялиця) I, II сорт. за ціною 475,00грн./м3, а покупець

зобов"язується прийняти сировину та оплатити її вартість на умовах даного Договору.

Перехід права власності на сировину відбувається з моменту отримання покупцем сировини. Лісосировина має бути поставлена постачальником покупцю за реквізитами, вказаними в п.4.1. цього Договору впродовж чотирнадцяти календарних днів після отримання передоплати (п.п. 4.2., 4.4. Договору).

Прогнозована ціна Договору становить вісімсот шістдесят тисяч гривень. Сума Договору може коригуватись сторонами (п. 5.1. Договору).

Пунктом п.6.1. Договору, встановлено, що покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок постачальника наступним чином:розрахунок через три банківських дні, після прийняття сировини; якщо було проведено покупцем передоплату то сировина має бути поставлена постачальником протягом п"яти календарних днів з дня зарахування коштів.

На виконання умов договірних відносин, позивач на підставі службових записок від 21.10.10р., 26.10.10р., 28.10.10р. (а.с. 41- 45 ) здійснив передоплату за лісосировину в сумі 96 500,00грн. Даний факт підтверджують платіжні доручення №7333 від 22.10.2010р., №7423 від 26.10.2010р., №7508 від 27.10.2010р., №7537 від 27.10.2010р., №7333 від 28.10.2010р. (а.с.32-36), в той час, як відповідач поставив лісосировини на суму 34 545,45грн., що підтверджується накладними №43 від 20.10.10р., №53 від 15.12.10р., №54 від 15.12.10р. (а.с.16-17,20).

Позивачем доведено перед судом факт порушення відповідачем взятого на себе зобов"язання, в частині поставки лісової сировини на суму 61 954,55грн.

16.06.11р. позивач звертався до відповідача з вимогою №140/14 (а.с.24) про погашення заборгованості. Однак, дана вимога залишились без належного реагування з боку відповідача.

Наявність заборгованості в сумі 61 954,55грн., визначено самим відповідачем у підписаному сторонами акті звірки взаємних розрахунків (а.с.57).

Станом на 17.11.2011р., відповідачем не здійснено поставку лісосировини, обумовлену Договором, кошти перераховані позивачем на рахунок відповідача в сумі 61 954,55грн. не повернуті, а відтак позивачем правомірно заявлено вимогу про їх повернення.

Договір поставки лісової сировини № 08/150Ф від14.10.10р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

В силу ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач в судові засідання не з"явився позовні вимоги не спростував.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 61 954,55грн.- правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 204, 509, 526, 527, 530, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит", вул. Заводська, 4, смт.Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область,77552, до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, про стягнення заборгованості в сумі 61 954,55грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 ( інд. под. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит", вул. Заводська, 4, смт.Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область,77552 (ідентифікаційний код 30905968) - 61 954,55грн. (шістдесят одну тисячу дев"ятсот п"ятдесят чотири грн. 55коп.)- заборгованості, 619,54грн. (шістсот дев"ятнадцять грн. 54коп.) - державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Кобецька

Повне рішення складено 18.11.2011р.