Рішення № 19234309, 16.11.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

16 листопада 2011 р.

Справа 13/159/2011/5003

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя С. Тісецький

Секретар суду Н.Поцалюк

Представники :

позивача : ОСОБА_1. - за дорученням

відповідача: не зявився

інші:

Місце розгляду справи : приміщення суду, кімн.№1115

розглянувши справу за позовом: Публічного акціонерного товариства «Західенерго»до Відкритого акціонерного товариства «Ладижинхліб»про стягнення 11406,13 грн. основного боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.

Відповідач правом участі свого представника у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 04.11.2011 р. №8226р-8227р. на ухвалі про відкладення розгляду справи.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”, п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”, в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

11 березня 2003р. між Ладижинською ТЕС від імені ВАТ „Західенерго" і ВАТ "Ладижинхліб" був укладений договір № 165 на подачу води та приймання стічних вод.

22.03.2011 року Загальними зборами акціонерів ВАТ «Західенерго» було прийнято рішення про внесення та затвердження змін до Статуту ВАТ «Західенерго»шляхом викладення його в новій редакції, як Статуту Публічного акціонерного товариства «Західенерго», у зв'язку з приведенням діяльності та Статуту товариства у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства».

Таким чином, Відкрите акціонерне товариство «Західенерго»перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Західенерго»у відповідності до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства»№ 514-УІ від 7.09.2008р.

На умовах договору №165 Ладижинська ТЕС надавала відповідачу послуги з централізованого холодного водопостачання і водовідведення, а ВАТ "Ладижинхліб" зобов'язувалось здійснювати розрахунки за воду і водовідведення згідно показників приладів обліку у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Термін оплати встановлено - не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.( п. п. 2.1, 2.2 Договору). Договір укладався на строк до 10.04.04 р. ( п.8.1 Договору). У відповідності до п. 8.5 Договору він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Оскільки жодна із сторін договору не заявляла про його припинення, відповідно до тверджень позивача, даний договір продовжує діяти.

Рішенням виконавчого комітету Ладижинської міської ради від 01.12.08р. № 692 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в м. Ладижин" було погоджено тариф на послуги з централізованого водопостачання в розмірі 1,07 грн/1куб.м. та з централізованого водовідведення в розмірі 0,9 грн./ікуб.м.

Рішенням виконавчого комітету Ладижинської міської ради від 10.03.11р. № 94 "Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються Ладижинською ТЕС в м. Ладижин " було погоджено тариф на послуги з централізованого водопостачання в розмірі 2,06 грн/ікуб.м. та з централізованого водовідведення в розмірі 2,13 грн./ікуб.м.

Відповідно до розрахунків позивача, за період з вересня 2010 року по серпень 2011 р. включно Ладижинською ТЕС відпущено відповідачу води в кількості 6235 м та прийнято 3834 м стоків на загальну суму 14366,68 грн. Відповідач частково сплатив заборгованість за вересень, листопад 2010р., лютий 2011 року на суму 2960,55 грн. Таким чином сума боргу на день подання позову складає 11406,13 грн.

Пред'явлені на адресу відповідача рахунки на оплату наданих послуг, у т.ч. № 3031 від 30.09.10р на суму 1003,66 грн. (сплачений частково в сумі 1003,6 грн), № 3715 від 30.11.10р. на суму 1804,68 грн. (сплачений частково в сумі 752,51 грн), № 4287 від 31.12.10р. на суму 1007,76 грн.,

№ 429 від 28.02.11р. на суму 1272,74 грн. (сплачений частково в сумі 1204,44 грн), № 690 від 31.01.11р. на суму 902,45 грн., № 825 від 28.04.11р. на суму 1680,13 грн., № 1063 від 30.05.11р. на суму 1658,76 грн., №1230 від 29.06.11 р. на суму 1671,17 грн., № 1409 від 27.07.11р. на суму 1671,17 грн., № 1576 від 29.08.11р. на суму 1694,16 грн. по цей час залишились несплаченими на суму 11406,13 грн.

Відповідачу була пред'явлена претензія № 16-6420 від 30.09.11р. на суму 11406,13 грн., яка залишена без відповіді і задоволення.

Згідно ст.ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розміні, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приписами ч.1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по наданню послуг відповідачу та дії відповідача по їх прийняттю за визначеною ціною, свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отримані послуги.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

Відповідач доказів щодо проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення основної заборгованості в розмірі 11406,13 грн., підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат на підставі ст.49 ГПК України.

Відповідач не виконав вимог ухвали суду від 21.10.2011 р. та 02.11.2011 р. про надання доказів в підтвердження чи спростування позовних вимог позивача. Незявлення в судове засідання представника відповідача не дало можливості суду на підставі ст..30 ГПК України відібрати письмові пояснення для встановлення вказаних обставин. Тому за ухилення від вчинення дій (щодо зявлення в судове засідання представника, надання вказаних в ухвалі доказів, доказів в обґрунтування пояснень причин невиконання вимог ухвали щодо явки в судове засідання представників), покладених судом, з відповідача на підставі ч.5 ст.83 ГПК України підлягає стягненню до Державного бюджету України 500 грн. штрафу.

Керуючись ст.ст.525, 526, 527, 549, 551 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. ст.4-3, 4-5, 28, 30, 33, 43, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Ладижинхліб»24321, Вінницька область, м.Ладижин, вул.. Хлібозаводська, 1 (код 05495897) на користь Публічного акціонерного товариства «Західєнерго»: 79026 м.Львів, вул.. Козельницька, 15, поштова адреса: Вінницька область, м.Ладижин, вул.. Наконечного, 173 (код 05470928) 11406,13 грн. - основного боргу, 114,07 грн. відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Ладижинхліб»24321, Вінницька область, м.Ладижин, вул.. Хлібозаводська, 1 (код 05495897) до Державного бюджету України 500 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій покладених судом.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 16 листопада 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул.Козельницька,15, м.Львів,79026)

3 - відповідачу (вул.Хлібозаводська,1, м.Ладижин, Вінницька область, 24321)