Рішення № 19228518, 25.10.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2011 рокуСправа № 12/5026/1830/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача ОСОБА_1. за довіреністю, відповідача ОСОБА_2 за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом аварійно-рятувального загону спеціального призначення управління МНС України в Черкаській області до публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти»про стягнення 22806 грн. 25 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору № 31 від 29.08.2007 року про постійне та обовязкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами обєктів та окремих територій, 20427 грн. 28 коп. боргу по оплаті отриманих послуг за період з червня 2008 по липень 2011 року, 599 грн. 40 коп. 3% річних, 1779 грн. 57 коп. інфляційних втрат за період прострочення оплати боргу з 01.07.2008 року по 17.08.2011 року, що разом складає 22806 грн. 25 коп., та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити.

Відповідач подав письмовий відзив на позов (а/с 89-90). Із відзиву і пояснень представника відповідача в засіданні суду слідує, що відповідач позов не визнав і просив суд в його задоволенні відмовити з наступних мотивів: в розумінні ст. 5 Закону України «Про аварійно-рятувальні служби»і постанови КМУ від 04.08.2000 року № 1214, підприємство відповідача не входить до сфери діяльності аварійно-рятувальних служб та не входить до переліку обєктів та окремих територій, які підлягають постійному та обовязковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами; договір № 31 від 29.08.2007 року був укладений за домовленістю між керівниками як можливість надання підприємством безповоротної грошової допомоги позивачу; у звязку з складним фінансовим станом, підприємство листом від 09.06.2008 року № 290 заявило про розірвання договору; жодних робіт на виконання договору позивач не виконував, документів на підтвердження фактичних витрат не надав; договір від імені відповідача підписано не його керівником Котляренком О.М., а іншою особою, що свідчить про недійсність цього договору.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

29.08.2007 року сторонами укладено договір № 31 про постійне та обовязкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами обєктів та окремих територій, за умовами якого:

п. 1. предметом договору є організація та здійснення позивачем аварійно-рятувального обслуговування відповідача;

п.п. 2.2., 2.3. для виконання покладених завдань позивач зобовязався, зокрема, забезпечувати функціонування структурних підрозділів у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт, створювати та підтримувати у належному стані відповідні матеріально-технічні резерви для проведення аварійно-рятувальних робіт;

п. 3.12. відповідач зобовязався оплачувати, відповідно до умов договору, постійне та обовязкове обслуговування позивачем відповідача, у тому числі відшкодувати витрати, що повязані з ліквідацією надзвичайних ситуацій;

п. 4.1., 4.2. вартість функціонування структурних підрозділів позивача у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт складає 537,56 гривень на місяць. Оплата за виконання аварійно-рятувальних робіт виконується за фактичними витратами на їх виконання на підставі підтверджувальних документів. Плата за обслуговування відповідача позивачем здійснюється щомісячним перерахуванням коштів у визначені строки згідно з наданим рахунком;

п. 6.2., 6.3 дія договору може бути припинена у разі виключення обєкта відповідача з переліку обєктів, які підлягають постійному та обовязковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, а також зникнення причин, які зумовлюють небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. При відмові від послуг позивача відповідач повинен не пізніше як за місяць письмово попередити про це іншу сторону.

Факт обслуговування підрозділами позивача об'єкту відповідача підтверджено нарядами на службу (а/с 116-130), погодженими графіками проведення профілактичних робіт на обєктах, що обслуговуються (а/с 181, 182).

Для оплати послуг за період з червня 2008 по липень 2011 року, згідно умов договору, позивачем направлялись відповідачу рахунки (а/с 35-50, 53, 55-60, 65, 66-78, 79), їх направлення підтверджується поштовими відправленнями (а/с 5-29).

Письмова претензія позивача від 03.03.2010 року № 59 про сплату боргу станом на 01.03.2010 року в сумі 11288,76 грн., відповідачем, згідно з його листом від 25.03.2010 року № 185, не визнана і не виконана з тих же підстав, що і у відзиві на позов (а/с 51, 92).

Наступні претензії позивача від 01.06.2010 року № 157, від 10.11.2010 року № 317, від 24.05.2011 року № 150, від 01.07.2011 року № 193 про сплату боргу, відповідно, станом на 01.03.2010 року в сумі 12901,44 грн., станом на 01.11.2010 року 15589,24 грн., станом на 24.05.2011 року 19352,16 грн. і станом на 30.06.2011 року в сумі 19889,72 грн., відповідачем залишені без розгляду.

Згідно з довідкою позивача (а/с 81), заборгованість відповідача по зобовязанням, визначеним договором № 31 від 29.08.2007 року, станом на 23.08.2011 року становить 20427, 28 грн., зазначена заборгованість виникла за період з червня 2008 по липень 2011 року включно, за період дії договору з вересня 2007 по травень 2008 року відповідач розрахувався (а/с 81).

Згідно з наявною в матеріалах справи довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 14.09.2011 року № 3887 (запис 15) та Статутом публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти»(п. 1.2.), 30.11.2010 року проведено державну реєстрацію змін до установчих документів товариства, змінено його назву з «відкритого акціонерного товариства»на «публічне акціонерне товариство», останнє є правонаступником попереднього (а/с 95-114, 131-141). Відповідно до п. 3.3. Статуту, предметом діяльності товариства, зокрема, є: видобування бентонітової глини палигорскіту та каоліну, виробництво і збут бентонітового порошка, бентоглини та іншої бентопродукції; пошук (розвідка) та експлуатація родовищ корисних копалин.

Спірними правовідносинами є вимоги сторін договору № 31 від 29.08.2007 року про постійне та обовязкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами обєктів та окремих територій, що витікають із суті їх прав та обовязків за цим правочином. Зазначений правочин за правовою природою є договором про надання послуг.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків (зобовязань), зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

Щодо заперечень відповідача проти позову суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову відповідач, зокрема, стверджує, що листом від 09.06.2008 року № 290 розірвав з позивачем договір № 31 від 29.08.2007 року. Як на доказ направлення зазначеного листа позивачу відповідач посилається на запис в книзі реєстрації його вихідної кореспонденції (а/с 93, 164), а як на доказ повідомлення позивача про намір розірвання договору на письмові пояснення колишнього начальника головного управління з питань надзвичайних ситуацій та оборонної роботи Черкаської облдержадміністрації Криворучка О.М. (а/с 148).

Статтею 5 Закону України «Про аварійно-рятувальні служби», аварійно-рятувальні служби обслуговують окремі території, а також підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Постійному та обов'язковому обслуговуванню аварійно-рятувальними службами підлягають, зокрема, підприємства, організації з видобутку і переробки твердих, рідких та газоподібних корисних копалин. Перелік об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, визначається згідно з законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 року № 1214 затверджено Перелік об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами. Згідно з абз. 3 Переліку, постійному та обовязковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами підлягають, зокрема, підприємства з видобутку нерудних будівельних матеріалів потужністю понад 50 тис. куб. метрів гірничої маси на рік та підприємства, де проводяться підривні роботи.

Відповідно до протоколу № 60 засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Черкаської обласної державної адміністрації від 26.11.2010 року, затверджено уточнений перелік потенційно небезпечних обєктів області, зареєстрованих у Державному реєстрі потенційно небезпечних обєктів, до якого включено і відповідача ВАТ «Дашуківські бентоніти», його реєстраційний номер у Державному реєстрі ПНО 01.71.2007.0014604.

Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 17.11.2003 року № 440, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.12.2003 року за № 1125/8446, затверджено Порядок обслуговування обєктів та окремих територій держаними аварійно-рятувальними службами. Відповідно до п.п. 3.3., 4.4. Порядку: постійне та обовязкове обслуговування обєктів державними аварійно-рятувальними службами (формуваннями) здійснюється на підставі договору на постійне та обовязкове обслуговування; договір на постійне та обовязкове обслуговування укладається на невизначений термін і може, за згодою сторін, коригуватися шляхом внесення до нього доповнень у звязку із змінами обсягів та вартості аварійно-рятувального обслуговування відповідно до змін законодавства.

Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 495/369 від 15.12.2003, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 року за № 1222/8543, затверджено Порядок визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами. Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 Порядку, вартість постійного та обов'язкового обслуговування складається з розрахунку витрат на утримання аварійно-рятувальної служби (формування) та вартості виконання аварійно-рятувальних робіт; аварійно-рятувальні роботи та додаткові платні послуги відшкодовуються окремо від вартості утримання оперативних одиниць, за фактом їх виконання, що обумовлюється договором на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування або окремим договором.

Відповідно до ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

При цьому, доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Наявні в матеріалах справи докази оплати відповідачем часткової вартості обслуговування, звернення про розірвання договору дають підстави вважати, що договір схвалений та фактично виконувався.

Стосовно направлення відповідачем позивачу заяви про відмову від послуг (розірвання договору) від 09.06.2008 року № 290, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 36 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового звязку" від 17.08.2002 року за №1155, про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові, з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, поштова квитанція тощо).

Відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, поштова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Таким чином, засобом підтвердження відправлення копії заяви про відмову від послуг від 09.06.2008 року № 290 повинен бути оригінал поштової квитанції про прийняття поштових відправлень, засвідчена копія списку або виписка зі списку у формі, встановленій поштовими правилами, з посиланням на номер і дату поштової квитанції, яка видана в підтвердження прийняття поштового відправлення за вказаною адресою, розписки, інші документи, які підтверджують виконання стороною її зобов'язань в таких діях.

Запис в книзі реєстрації вихідної кореспонденції відповідача, не є належним та допустимим доказом направлення відповідачем позивачу заяви про відмову від послуг від 09.06.2008 року № 290, а належних в розумінні ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів (поштової квитанції тощо) направлення відповідачем позивачу заяви про відмову від послуг від 09.06.2008 року № 290 відповідачем суду не надано.

Отже, договір № 31 від 29.08.2007 року сторонами укладений відповідно до ст. 5 Закону України «Про аварійно-рятувальні служби»та абз. 3 постанови КМУ від 4.08.2000 за № 1214 «Про затвердження переліку об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами», доказів виключення об'єкта відповідача з переліку потенційно небезпечних об'єктів, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню позивачем, розірвання або недійсності цього договору відповідач не надав, обовязок відповідача по оплаті послуг випливає безпосередньо з факту укладення цього договору, вимог вищенаведених нормативних актів.

З урахуванням викладених обставин справи і вимог законодавства суд вважає, що порушення відповідачем умов договору № 31 від 29.08.2007 року про постійне та обовязкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами обєктів та окремих територій в частині повної та своєчасної оплати вартості цього обслуговування, наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобовязання в сумі 20427 грн. 28 коп. відповідач допустимими доказами не спростував, відмову від прийняття послуг, згідно п. 6.3. договору, не обгрунтував, тому зазначена заборгованість разом з інфляційними втратами і 3% річних, розмір яких судом перевірено і визнано вірним, підлягає стягненню в судовому порядку. Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, суд вважає суперечливими за змістом, безпідставними і відхиляє.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 228 грн. 07 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 464 грн. 07 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти», 19330, Черкаська область, Лисянський район, с. Дашуківка, код ЄДРПОУ 00223941, р/р 280083593 в ЧОД «Райффайзен банк Аваль», МФО 354411 на користь аварійно-рятувального загону спеціального призначення управління МНС України в Черкаській області, 18029, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 4, код ЄДРПОУ 25576385, р/р 31257272210275 банк УДК в м. Черкаси, МФО 854018 20427 грн. 28 коп. боргу, 599 грн. 40 коп. 3% річних, 1779 грн. 57 коп. інфляційних втрат, 464 грн. 07 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 31.10.2011 року.

Суддя В.М. Грачов