Рішення № 19228491, 03.11.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2011 рокуСправа № 16/5026/2063/2011

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Буднік А.М., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат, за договором; ОСОБА_2. - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_3. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за

позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія"

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Вікторія", оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства від 06.09.2011 року № 6/9. В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та просять їх задовольнити.

Представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити повністю з мотивів, що позивач був присутнім на зборах, а тому порушення його прав не відбулося. В ході розгляду справи представник відповідача засідання покинула з мотивів незадоволення судом її клопотання щодо надання часу для оформлення письмових пояснень по документах, які були надані цим же представником.

Заслухавши доводи і пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі документи, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач просить визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Вікторія", оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства від 06.09.2011 року № 6/9 про звільнення з посади директора товариства. В останньому засіданні представники позивача подали суду заяву про зміну предмету позову (а.с. 51), якою уточнюють, що недійсними вони просять визнати всі рішення, прийняті на загальних зборах учасників 06.09.2011 року - і про звільнення позивача з посади директора і про призначення на цю посаду ОСОБА_5 та уповноваження його на здійснення державної реєстрації змін до товариства.

Суд відмовив позивачу у прийнятті заяви про зміну предмета позову до розгляду з причин, що згідно протоколу судового засідання від 10.10.2011 року в цей день вже було розпочато розгляд справи по суті, що в порядку ст. 22 ГПК України перешкоджає позивачу змінювати предмет або підставу позовних вимог. Крім того, при прийнятті позовних вимог до розгляду суд витлумачив позовні вимоги ОСОБА_4 як визнання недійсними всіх рішень загальних зборів учасників, оскільки позивач не вказував прямо, що він просить визнати їх недійсними лише в певній частині, а дописка у прохальній частині "про моє звільнення з посади директора" стосується загального предмету проведених зборів, їх головного питання. Решта питань порядку денного - про призначення нового директора та уповноваження його на внесення змін до документів товариства, є не окремо самостійними, а прямо похідними та залежними питаннями від основного питання на зборах - про звільнення ОСОБА_4 з посади директора.

Позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Вікторія" від 06.09.2011 року позивачем обґрунтовані наступними обставинами:

- позивач є учасником ТОВ "Вікторія" з часткою 24,2% у статутному фонді товариства та одночасно є директором товариства;

- про проведення зборів учасників позивача не було повідомлено ніяким способом та не доведено до його відома порядок денний зборів;

- на думку позивача, збори учасників 06.09.2011 року взагалі не проводилися, а протокол позивачу на підпис було привезено 06.09.2011 року у м. Київ, куди позивач поїхав на медичну консультацію. Однак позивач вважав що підписує не протокол зборів з вирішеним питанням про своє звільнення, а про придбання сільськогосподарської техніки;

- реєстр учасників зборів не складався, підпис позивача у ньому відсутній;

За викладених обставин позивач вважає свої корпоративні права на участь в управлінні товариством порушеними, з чого і виник спір.

Спір між сторонами суд вважає корпоративним, виходячи з такого:

У відповідності до ст. 12 ГПК України, до підвідомчості господарським судам відносяться спори, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Позивач є учасником ТОВ "Вікторія" із часткою в статутному фонді товариства у розмірі 24,2% ( а.с. 10, п. 5.1. статуту), що відповідачем не заперечується.

У відповідності до ч. 3 ст. 99 ЦК України, члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.

У відповідності до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України від 12.01.2010 року, усунення членів виконавчого органу товариства від виконання обов'язків (частина третя статті 99 Цивільного кодексу) або відсторонення голови виконавчого органу товариства від виконання повноважень (абзац перший частини другої статті 61 Закону України "Про акціонерні товариства") за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від відсторонення працівника від роботи на підставі статті 46 Кодексу законів про працю. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання ним обов'язків міститься не в приписах Кодексу законів про працю, а у статті 99 Цивільного кодексу, тобто не є предметом регулювання нормами трудового права. Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень. Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права, зокрема в аспекті статті 46 Кодексу законів про працю.

У відповідності до ч. 5 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів товариства можуть бути оскаржені учасником товариства до суду. Таке ж право надано учасникам ТОВ "Вікторія" і положеннями п. 8.1.7. статуту товариства -відповідача.

У відповідності до п. 9.4.3. статуту відповідача, до виняткової компетенції загальних зборів товариства належить вирішення питання про обрання та відкликання членів виконавчого органу і ревізійної комісії. Виконавчим органом товариства є директор, що здійснює поточне управління діяльністю товариства ( п. 9.12 статуту).

У відповідності до ч. 5 ст. 61 ЗУ "Про господарські товариства", про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Як встановлено судом, Статут відповідача взагалі не містить положень про спосіб повідомлення учасників про проведення загальних зборів, а в п. 9.11. статуту містяться лише положення про те, що порядок денний зборів розсилається не пізніше ніж за 20 днів до початку зборів.

Також п. 9.9. статуту передбачено, що позачергові збори учасників скликаються головою, якщо цього вимагають інтереси товариства в цілому. При цьому спосіб скликання учасників на позачергові збори статутом ТОВ "Вікторія" також не передбачений.

Як вбачається із протоколу № 6/9 загальних зборів учасників, 06.09.2011 року було проведено позачергові збори, які скликав голова товариства (його прізвище не вказано). При цьому у статуті відповідача такої посади як голова товариства і порядку його обрання не передбачено. Положення ч. 1 ст. 61 ЗУ "Про господарські товариства" містять норму про те, що позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу.

Однак в п. 9.9. статуту відповідача йде мова просто про голову і його статус за положеннями статуту ТОВ "Вікторія" з'ясувати не можливо.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з протоколу № 6/9 не вбачається, хто був ініціатором скликання позачергових зборів учасників товариства та не відомо, чи мала ця особа право на таке скликання.

Як вказано вище, за змістом ч. 5 ст. 61 ЗУ "Про господарські товариства", про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

Відсутність у статуті ТОВ "Вікторія" такого порядку є порушенням вимог чинного законодавства. З цих підстав доводи представника відповідача про те, що повідомлення всіх учасників про збори було здійснено простими листами через пошту і цього є достатньо для належного виклику учасників на збори, суд вважає неправомірними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що про скликання зборів 06.09.2011 року позивача не було повідомлено належним чином, оскільки порядок повідомлення взагалі не передбачений статутом, у справі відсутні докази направлення позивачу будь-якого повідомлення про збори за 30 днів до

їх проведення.

Згідно положень чинного законодавства, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; учасник (акціонер) товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. При цьому, права учасника (акціонера) господарського товариства внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів необхідно вважати порушеними, якщо він не міг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, внести пропозиції до порядку денного, зареєструватись для участі у загальних зборах тощо.

За таких обставин, внаслідок неповідомлення в установленому законом порядку про проведення загальних зборів, було порушено право позивача на інформацію про діяльність товариства, в т. ч. про проведення загальних зборів, на участь у загальних зборах товариства, на участь у формуванні органів управління товариства, на участь у прийнятті рішень з інших питань, що віднесені до компетенції загальних зборів.

Відповідач не надав суду і доказів того, що позивачу було надіслано порядок денний зборів, а тому з'ясувати його відповідність тому порядку денному, який розглядався на зборах, не можливо.

У відповідності до ч. 5 ст. 61 ЗУ "Про господарські товариства" з питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Суд вважає, що відповідач для доведення законності скликання і проведення зборів учасників, не вправі спиратися на те, що в протоколі № 6/9 загальних зборів є особистий підпис позивача, хоча його достовірність представники позивача і не заперечують з мотивів, що позивач помилився у підписуваному ним документі. При цьому суд виходить з такого:

Ч. 2 ст. 60 ЗУ "Про господарські товариства" передбачено, що учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Суд погоджується із доводами представника відповідача про те, що Законом не передбачено форми реєстру учасників та прямо не вказано про те, що обов'язково повинен проставлятися підпис зареєстрованого учасника у реєстрі. Однак саме з огляду на відсутність підписів інших учасників зборів та позивача у реєстрі ( а.с. 37) суд не може погодитися з тим, що реєстр однозначно засвідчує присутність позивача на загальних зборах 06.09.2011 року. Цей реквізит повинен бути присутнім у реєстрі за самою логікою та змістом процедури реєстрації.

Проміжок часу, протягом якого проводилася реєстрація учасників у реєстрі також не зазначений.

Переконливих доказів про те, що збори проводилися чи не проводилися у с. Копіювата по вул. Леніна, 58, де зареєстрований і проживає позивач (а.с. 7 та 8 на оборотах), жодна із сторін суду не надала.

Позивач доводить, що загальні збори учасників 06.09.2011 року не проводилися, оскільки з протоколу вбачається, що учасник товариства ОСОБА_8 діяв за довіреностями від 05.09.2011 року від імені інших двох учасників товариства - ОСОБА_6 та ОСОБА_7.Час і тривалість проведення зборів з протоколу не вбачається. Однак позивач засумнівався у тому, що довіреності могли прибути в Україну 06.09.2011 року, на що представник відповідача повідомила, що в Україну довіреності привіз з собою 06.09.2011 року ОСОБА_8

Такі доводи відповідача спростовуються самими довіреностями, які надані відповідачем на вимогу суду, з яких вбачається, що обидві довіреності нотаріально посвідчувалися в Німеччині 05.09.2011 року, однак для вчинення апостилю довіреності продовжували перебувати на території Німеччини і 06.09.2011 року ( а.с. 60) і 07.09.2011 року ( ас. 68). З цих підстав дані довіреності не могли бути використані ОСОБА_8 06.09.2011 року для участі у загальних зборах від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Враховуючи такі відомості із наданих у справу довіреностей, представники позивача відмовилися від свого клопотання про звернення до прикордонної служби України за отриманням відомостей про те, коли ОСОБА_8 перетнув кордон України та чи був він в Україні 06.09.2011 року.

Суд відхилив клопотання представника відповідача про те, що їй необхідний час для надання пояснення щодо змісту дат в апостилі до нотаріально посвідчених довіреностей на представництво інтересів ОСОБА_8 на загальних зборах 06.09.11 року з мотивів, що довіреності подавалися суду самим відповідачем, який мав час для їх оцінки, а представник відповідача так і не змогла сформулювати, яке пояснення суду вона буде надавати з цього приводу та чим доводити, що дати в апостилі не мають значення для дати проведення оскаржуваних загальних зборів учасників.

З приводу апостилів у суду не виникло потреби у витребуванні якогось додаткового доказу. Крім того, відповідач намагатиметься пояснити документ, учасником якого не є сторона відповідача (як товариство юрособа), оскільки апостиль оформлено заступником голови земельного суду Хайльбронн, а тому в даному випадку суду буде достатньо здійснити самостійну оцінку встановленого по справі факту.

З 22 грудня 2003 року для України набрала чинності Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (далі - Конвенція). Згідно з положеннями Конвенції скасовується вимога легалізації документів для їх подальшого використання в державах - учасницях цієї Конвенції. Офіційні документи, які використовуються на території держав - учасниць Конвенції, мають бути засвідчені спеціальним штампом "Apostille" (далі - апостиль), проставленим компетентним органом держави, в якій було складено документ. Конвенція застосовується у відносинах з державами, що не висловили заперечення проти приєднання України до Конвенції. Станом на лютий 2005 року заперечення проти приєднання України до Конвенції висловили Бельгія та Федеративна Республіка Німеччина. Відповідно до статті 12 Конвенції це означає, що на території України не приймалися документи цих країн, завірені апостилем, а продовжувала застосовуватись вимога дотримання процедури консульської легалізації.

Станом на 22.07.2010 року до Переліку держав - учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (1961 р.) внесено

Німеччину (п. 60).

За змістом Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, вона поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави. Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються також і нотаріальні акти. Кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Для цілей цієї Конвенції під легалізацією розуміється тільки формальна процедура, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є поставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений. Апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції. Заповнений належним чином апостиль засвідчує справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичність відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ. Підпис, відбиток печатки або штампа на апостилі не потребують ніякого засвідчення.

Вчинений на наявних у справі довіреностях ОСОБА_8 апостиль відповідає тому зразку, який поданий до Конвенції.

Таким чином, з огляду на те, що обидві довіреності на учасника ТОВ "Вікторія" ОСОБА_8 на представництво ним інтересів інших двох учасників товариства станом на 06 та 07.09.2011 року перебували на території Німеччини для процедури проставлення апостиля, то внесені до протоколу загальних зборів від 06.09.2011 року записи про те, що вказаний учасник правомірно представляв інтереси двох інших учасників за довіреностями - є недійсними.

У відповідності до ч. 1 ст. 60 ЗУ "Про господарські товариства" та п. 9.6. статуту, загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Ніяких виключень щодо цього правила для позачергових зборів статутом відповідача та вказаним Законом не передбачено.

З урахуванням доводів позивача про те, що він на зборах присутнім не був (що однозначно не спростовано матеріалами справи, зокрема, реєстром учасників), а представництво ОСОБА_8 за двох учасників (ОСОБА_6 та ОСОБА_7) станом на 06.09.2011 року було незаконним, то частка решти учасників зборів складає лише 52,5 %, що не забезпечує кворуму на зборах.

Однак, з урахуванням всіх обставин справи суд схиляється до думки, що протокол зборів № 6/9 було складено формально, а самі збори не проводилися. Однак якийсь єдиний і беззаперечний доказ не проведення загальних зборів учасників 06.09.2011 року у справі все ж таки відсутній, протокол зборів у письмовому вигляді існує, а тому робити ви сновок про відсутність предмету спору суд не може і повинен розглядати по суті позовну вимогу про визнання рішень зборів недійсними.

У відповідності до Узагальнення ВСУ "Практика розгляду судами корпоративних спорів" від 01.08.2007 року, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону, зокрема, є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону "Про господарські товариства").

Оскільки суд прийшов до висновку про відсутність кворуму для проведення загальних зборів 06.09.2011 року, то всі прийняті рішення загальними зборами учасників ТОВ "Вікторія" від 06.09.2011 року є незаконними і виключення щодо окремих рішень зборів в даному випадку не може бути. З цих підстав не має значення, чи вказував (перелічував) позивач окремо рішення, які приймалися зборами, які він просить визнати недійсними, чи ні, при тому що на спірних зборах вирішувалося лише питання усунення з посади старого директора та призначення нового (ці питання є взаємопов'язаними).

Суд відхиляє заперечення відповідача про те, що навіть якщо позивач і не був на загальних зборах, то належна йому мала кількість голосів не дала б йому можливості вплинути на голосування в питанні про усунення його з посади директора товариства. Такі посилання є помилковим, оскільки участь в управлінні товариством не обмежується лише голосуванням на загальних зборах. Тим більше, що з огляду на положення Закону України "Про господарські товариства" у загальних зборах товариства, який є вищим органом товариства, мають право брати участь усі учасники, незалежно від розміру часток у статутному капіталі товариства і виключень на вказаний відповідачем випадок не передбачено.

Таким чином, зібраними по справі доказами підтверджується правомірність заявлених позивачем вимог, які підлягають до повного задоволення - слід визнати недійсним рішення (за всіма пунктами порядку денного), прийняте загальними зборами учасників ТОВ "Вікторія" і оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства від 06.09.2011 року № 6/9.

На підставі ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 85,00 грн. на відшкодування сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Керуючись ст. 49,82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства від 06.09.2011 року № 6/9.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" (ідентифікаційний код 32860788, вул. Леніна 58, с. Копіювата Монастирищенського р-ну Черкаської області) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) - 85,00 грн. на відшкодування сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Суддя Н.М. Спаських

Повний текст рішення підписано 07 листопада 2011 року