Рішення № 19228299, 01.11.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2011 р. Справа № 05/5026/1958/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого - судді Швидкого В.А., при секретарі судового засідання Холодній Л.В., за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до дочірнього підприємства "Черкаситорф" державного підприємства "Київторф"

про стягнення 2340141,68 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством "Черкасиобленерго" (далі за текстом позивач) заявлено позов до дочірнього підприємства "Черкаситорф" державного підприємства "Київторф" (далі за текстом відповідач) про стягнення 3108787,57 грн., з яких: 2066069,85 грн. борг за спожиту електричну енергію, 114066,52 грн. інфляційні нарахування, 3 % річних у сумі 36205,83грн., 123799,48 грн. пеня, а також борг за спожиту, але недовраховану електричну енергію у сумі 768645,89 грн.

В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних до 46302,92 грн. та пені до 206523,41 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення вимог підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

01.10.2009 між сторонами укладено договір № 5 на постачання електричної енергії (далі за текстом Договір). Строк дії Договору до 31.12.2010.

Відповідно до Розділу 1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 750 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Згідно з п. 2.3.3 Договору відповідач зобов"язаний оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" (далі за текстом - Порядок) та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" (далі за текстом - Графік).

Згідно з п. 4 Порядку, розрахунковим періодом за активну і реактивну електричну енергію та інші платежі вважається період часу з 05 числа поточного місяця по 05 число наступного місяця, за який визначається обсяг спожитої електричної енергії.

Відповідно до п. п. 5, 6 Порядку, відповідач зобов"язаний оплатити спожиту активну та реактивну електричну енергію протягом 5 банківських днів з дати отримання рахунку.

Відповідач з лютого 2010 року припинив здійснювати платежі за спожиту електроенергію вчасно та в повному обсязі, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, умов договору.

Згідно з п. п. 5, 6 Порядку, відповідач зобов"язаний був сплачувати за спожиту активну та реактивну електричну енергію протягом 5 банківських днів з дати отримання рахунку.

Станом на 01.08.2011 відповідач має заборгованість за активну електричну енергію у сумі 1907792,98 грн., за реактивну електричну енергію - у сумі 158276,87 грн., а всього 2066069,85 грн.

Представник відповідача наявну суму заборгованості визнав.

Відповідно до п. 3.7 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996, для розрахункового обліку електричної енергії мають використовуватися засоби обліку, які пройшли повірку або державну метрологічну атестацію. Планова повірка розрахункових засобів обліку має здійснюватись за рахунок власників цих засобів обліку в терміни, встановлені нормативними документами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики відповідно до договору (п.3.24).

Трансформатори струму, які мали пройти повірку, належать відповідачу і саме на ньому лежить відповідальність за їх своєчасну повірку. Про порушенння, допущені відповідачем, у відповідності до п. 4.4 Договору, складено двосторонній акт № 000045 від 20.10.2010, згідно з яким внаслідок використання відповідачем неповірених трансформаторів струму ТПЛ-10-УЗ; 100/5А 1977 р.в. (1261) та ТПЛ-10-УЗ; 100/5А 2001 р.в. (7726) обліковувалось тільки 50 % спожитої електричної енергії. За порушення здійснення обліку спожитої електричної енергії відповідачу у жовтні 2010 року донараховано боргу на суму 768645,89 грн.

Таким чином, загальна сума боргу, що підлягає стягненню з відповідача, становить 2834715,74грн.

Позивач, посилаючись на п. 4.2.1 Договору, просить стягнути з відповідача пеню у сумі 206523,41 грн. Розрахунок суми пені зроблено вірно, у відповідності з вимогами ч. 6 ст. 231 та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач просиь стягнути 114066,52 грн. інфляційних нарахувань та 46302,92 грн. 3 % річних. Розрахунок вказаних сум зроблено вірно.

В ході розгляду справи позивач подав суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на будь-якому рахунку у будь-якій банківській установі відповідача, в межах ціни позову.

Заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За змістом ст. 66 ГПК України господарський суд має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Необхідною умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення позивача, що майно, яке є у відповідача на момент пред»явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У позовній заяві та клопотанні позивача відсутні вказівки на обставини, які свідчать про можливість утруднення виконання чи невиконання судового рішення при невжитті заходів щодо забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 49, 66, 67, 82, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства "Черкаситорф" державного підприємства "Київторф", смт. Ірдинь Черкаської області, вул. Леніна, 2, код 21377743, на користь публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", м.Черкаси, вул. Гоголя, 285, код 22800735, 2834715,74 грн. боргу, 114066,52грн. інфляційних нарахувань, 3 % річних у сумі 46302,92 грн., 206523,41 грн. пені, 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Суддя В.А. Швидкий