Рішення № 19228040, 25.10.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2011 рокуСправа № 02/5026/2107/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участю представників: позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю, відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська продовольча компанія"

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення 4 106 грн. 00 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 4 106 грн. 00 коп., в тому числі 3 649 грн. 98 коп. заборгованості за поставлений товар (ковбасні вироби) відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 265 від 16.03.2010, 68 грн. 86 коп. три проценти річних, індекс інфляції в сумі 152 грн. 08 коп., 235 грн. 08 коп. пені за прострочення сплати боргу відповідно до умов вказаного договору.

Заявою від 10.10.2011 року позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача на користь позивача 4 385 грн. 37 коп., в тому числі борг в сумі 3 649 грн. 98 коп., 88 грн. 89 коп. три проценти річних, 186 грн. 15 коп. індексу інфляції, 460 грн. 35 коп. пені за прострочення сплати боргу.

Заява позивача відповідає його праву, встановленому ст.22 ГПК України, подана з додержанням процесуальних норм і прийнята судом до розгляду.

Відповідач належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, ухвали суду надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, у суду є докази отримання ухвал суду відповідачем. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України, виходячи із того, що відповідач повідомлена про час і місце розгляду справи в установленому законом порядку, неявка відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обовязком.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представника позивача у судовому засіданні, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаська продовольча компанія" (Постачальник за договором, позивач у справі) в особі генерального директора Пирог Івана Григоровича та фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (Покупець за договором, відповідач у справі) уклали договір поставки № 265 від 16.03.2010, за умовами якого Постачальник зобовязується поставити Покупцеві у визначений цим договором термін, а Покупець зобовязується прийняти відповідно до умов, викладених у даному договорі, та своєчасно оплатити ковбасні вироби (надалі - Товари), які є власністю Постачальника (п. 1.1. договору).

Згідно п. 2.1.1. договору Постачальник зобовязаний поставляти товари Покупцю відповідної якості, в кількості і в асортименті згідно заявок Покупця, зазначених в товарно-транспортних документах, що відповідають вимогам діючих на Україні стандартів і технічних умов підприємства - виробника. А Покупець зобовязаний вчасно сплачувати вартість Товару у порядку, передбаченому договором (п. 2.2.2. договору).

В п. 3.1. договору сторони визначили, що кількість та ціна товару, що постачається по даному договору, вказуються в накладних, які складаються для кожної нової партії товару.

Ціна на товар визначена у прайс-листі, накладних, а в разі необхідності в специфікаціях, затверджених сторонами (п. 5.1. договору). Загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який Постачальник поставив Покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на товар.

Відповідно до п. 5.2. договору оплата за товар, що відвантажується по даному договору, здійснюється Покупцем на рахунок Постачальника у національній валюті України на підставі рахунків-фактур або накладних, як по безготівковому рахунку, так і готівкою. Максимальний термін по відстрочці платежу становить 5 календарних днів з моменту прийому товару Покупцем (п. 5.3. договору).

За період з 15.02.2010 по 15.04.2010 позивач поставив відповідачу продукцію на суму 5 674 грн. 48 коп., відповідач оплатив вартість отриманого товару частково, в сумі 2 024 грн. 50 коп. Залишок боргу відповідача за отриманий товар складає 3 649 грн. 98 коп.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджена у Акті звірки взаємних розрахунків, складеному станом на 01.05.2010, підписаному та скріпленому іменною печаткою відповідача. також наявність боргу перед позивачем підтверджена відповідачем у Гарантійному листі від 28.04.2010, в якому ОСОБА_2 гарантувала позивачу погасити заборгованість перед ЧПК 05.05.2010, однак, як вбачається із матеріалів справи та не спростовано відповідачем, остання не виконала своє зобовязання, борг позивачу не сплатила.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В договорі чітко вказані строки, коли відповідач повинен був перерахувати кошти позивачу, однак, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, не подав суду доказів проведення розрахунку із позивачем відповідно до умов договору, він не заперечив доводи позивача, не спростував встановлені факти.

Оскільки борг у заявленій позивачем сумі підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3 649 грн. 98 коп. боргу за отриманий товар є законною і обґрунтованою, тобто, підлягаючою до задоволення.

За умовами п. 6.1. договору за прострочення платежів, передбачених п. 5.3. договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної відсоткової ставки НБУ, яка діє на момент оплати, нараховану на повну суму недоїмки за кожен день прострочення платежу.

Умова пункту 6.1. договору відповідає приписам чинного законодавства.

Згідно статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Оскільки відповідач не провела розрахунок із позивачем за отриманий товар в установлені строки, не заперечила доводи позивача, не спростувала встановлені судом факти, тому вимога позивача про стягнення пені підлягає до задоволення і з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пеня в сумі 460 грн. 35 коп.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних.

Суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних на прострочену суму боргу є обґрунтованою та законною і з відповідача підлягає стягненню на користь позивача індекс інфляції в сумі 186 грн. 15 коп. та три проценти річних в сумі 88 грн. 89 коп. за прострочення розрахунку з грудня 2010 по вересень 2011 року.

Таким чином, позов підлягає до задоволення у збільшеній позивачем сумі 4 385 грн. 37 коп.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені ним витрати на сплату державного мита в сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (19400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська продовольча компанія" (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 122/1, ідентифікаційний код 24350064) - борг в сумі 3 649 грн. 98 коп., 88 грн. 89 коп. три проценти річних, 186 грн. 15 коп. індексу інфляції, 460 грн. 35 коп. пені, 102 грн. витрат на сплату державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Д.Пащенко