Рішення № 19226534, 14.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" листопада 2011 р.Справа № 4/17-3415-2011 За позовом: Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство";

До відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

про стягнення 19637,72грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача:ОСОБА_3 по довіреності;

Від відповідача: -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: позивач Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 19637,72грн., з яких сума основного боргу складає 18159,37грн., 3% річних 396,53грн., індекс інфляції 1040,51грн. та пені 41,32грн..

Представник позивача в судове засідання зявився та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання,

26.10.2011р. відповідач надав до суду відзив на позов в якому позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

14.02.08р. між Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" (Позикодавець) та фізичної особою-підприємцєм ОСОБА_2 (Користувач) було укладено договір позички №ОД-2139, згідно умов якого Позичкодавець зобовязався передати, а Користувач прийняти позичку в тимчасове платне користування, у вигляді нежитлових приміщень (Майно) загальною площею 183,40кв.м., що розміщене в одноповерховій адміністративній будівлі за адресою: АДРЕСА_1 що знаходиться на балансі ДСК”ЧМП”.

Відповідно до п.2.1. договору Користувач вступає в термінове платне користування майном на умовах, зазначених у договорі, але не раніше підписання сторонами даного договору і акту приймання-передачі майна.

Згідно п.3.1. договору, розмір плати за користування позичкою визначається за домовленістю сторін і становить за перший місяць користування (січень 2008р)604,67грн. без урахування ПДВ, відповідно до додатка 12.1, що є невідємною частиною договору позички.

Пунктом 3.3. договору Користувач щомісяця здійснює авансовий платіж за позичку шляхом перерахування відповідних платежів на поточний рахунок Позикодавця за кожний календарний місяць до п'ятого числа.

Згідно п.3.4. договору щомісяця до 15 числа Позикодавець виставляє Користувачеві рахунок на передоплату й перерахунок за попередній календарний місяць із урахуванням коректування розміру позички у звязку зі зміною індексу інфляції. Користувач зобовязаний здійснити авансовий платіж відповідно до умов визначених п.3.3. на підставі даного договору, у розмірі плати за попередній місяць і зробити доплату на підставі виставленого рахунку не пізніше 20 числа поточного місяця, самостійно одержавши від Позикодавця оформлений рахунок.

Пунктом 10.1. договору встановлено, що даний договір укладений строком на один рік, що діє з 01.01.2008р. до 31.12.2008р.

Відповідно до п. 10.6. договору у випадку відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну даного договору по закінченні строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той же строк на тих же умовах, які були передбачені даним договором.

Між сторонами було укладено додаткову угоду №ОД-21/09 про зміну умов договору позички №ОД-2139 від 14.02.2008р., згідно якої договір позички вважається продовженим на строк до 31.12.2010р..

01.11.08р. між позивачем та відповідачем була укладена угода № ОД-2527 про зміну умов договору позички №ОД-2139 від 14.02.08р., в якій розмір плати за користування позичкою визначається за домовленістю сторін і становить за листопад 2008р. 675,31грн. без урахування ПДВ.

14.02.2008р. між Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство"(Балансоутримувач) та фізичної особою-підприємцєм ОСОБА_2 (Користувач) було укладено договір (ВЕВ) №ОД-2140 про відшкодування експлуатаційних витрат на утримання майна і надання комунальних послуг до договору позички №ОД-2139 від 14.02.08р., згідно умов якого Балансоутримувач забезпечує утримання будівель, споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2133,4кв.м. та прибудинкової території, а Користувач відшкодовує витрати пов'язані з утримуванням будівлі пропорційно до займаної їм площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих за договором ВЕВ.

Відповідно до п.2.1 договору ВЕВ, розмір щомісячної оплати визначається за домовленістю сторін, відповідно до додатку 11.1, що є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.2. договору ВЕВ зазначено, що Користувач щомісяця здійснює авансовий платіж у розмірі визначеним додатком 11.1, шляхом перерахування відповідних платежів на поточний рахунок Балансоутримувача за кожний календарний місяць до 5 числа.

Згідно п.2.4. договору ВЕВ, щомісяця до 15 числа Балансоутримувач виставляє Користувачеві рахунки на передоплату за цим договором та оплату додаткових послуг, визначених у п.п.2.3.1., 2.3.2. і акти наданих послуг за попередній календарний місяць.

19.02.2008р. була укладена додаткова угода № ОД-2154 про зміну та доповнення умов договору №ОД-2140 про відшкодування експлуатаційних витрат на утримання майна і надання комунальних послуг.

01.09.2008р. була укладена додаткова угода № ОД-2478 про зміну умов договору №ОД-2140 про відшкодування експлуатаційних витрат на утримання майна і надання комунальних послуг по договору позички №ОД-2139 від 14.02.2008р..

31.03.2011р., 30.04.2010р., 31.05.2010р. та 30.06.2010р. відповідачем були підписані Акт №1364, акт №ОУ-1444, акт №ОУ-1585 та акт №ОУ-1746 здачі прийняття робіт на загальну суму 187545,52 грн.

В порушення умов зазначених договорів відповідач неналежним чином виконував свої обов'язки з оплати і розрахувався несвоєчасно та не в повному обсязі, у звязку з чим утворилась заборгованість за договором позички 5950,25 грн., за договором (ВЕВ) 10956,87 грн., за комунальні послуги 1252,25 грн.

Відповідно до ст.. 625 ЦК України, позивач за прострочення виконання грошового зобов”язання просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 396,53грн. та індекс інфляції в сумі 1040,51грн.

Крім того, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 41,32грн..

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково на підставі слідуючього:

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором позички, за договором (ВЕВ), за комунальні послуги складає 18159,37грн., яка підлягає стягненню.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, сума 3% річних складає 396,53грн. та індексу інфляції складає 1040,51грн., які підлягають стягненню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 41,32грн. за період з 28.02.11р. по 31.03.11р..

Суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 41,32грн. з наступних підстав.

За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Договором позички № ОД/-2139 від 14.02.2008р. та договором ВЕВ від 14.02.08р. які укладені між Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" (Позикодавець) та фізичної особою-підприємцєм ОСОБА_2 не передбачено стягнення пені за невиконання грошового зобовязання тому суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 41,32грн..

При вказаних обставинах, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 19596,41грн., з яких сума основного боргу складає 18159,37грн., 3% річних 396,53грн. та індекс інфляції 1040,51грн..

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ІН НОМЕР_1 (АДРЕСА_2 ) на користь Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1; код ЄДРПОУ 01125614) суму боргу у розмірі 18159,37грн., 3% річних у розмірі 396,53грн., індекс інфляції у розмірі 1040,51грн. витрати по сплаті держмита на суму 195,96грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текс рішення складено 17.11.11р.

Суддя Літвінов С.В.