Рішення № 19226414, 14.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" листопада 2011 р.Справа № 9/17-3586-2011 За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1; До відповідачів:

1) Комунального підприємства "Парксервіс-Одеса";

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2;

про визнання недійсним договору

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3 (за довіреністю);

Від відповідача (КП "Парксервіс-Одеса"): ОСОБА_4 (за довіреністю);

Від відповідача (ФОП ОСОБА_2): не зявився;

СУТЬ СПОРУ: 08.09.2011р. за вх. №5440/2011 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Парксервіс-Одеса" (далі Відповідач 1) про визнання недійсним договору.

Ухвалою суду від 23.09.2011 року по справі №9/17-3587-2011 було залучено іншого відповідача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (далі Відповідач 2).

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач 1 у судових засіданнях проти позову заперечував, відповідно до усних пояснень, відзив на позов не надав.

Відповідач 2 у судових засіданнях не зявлявся, хоча був повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром поштових відправлень а також відповідними відмітками на зворотній стороні ухвал, наданих відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Одеської області від 26.09.2011 року та 25.10.2011 року, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, про причини свого незявлення суд не повідомив. В матеріалах справи міститься повернуте повідомлення з копією ухвали від 23.09.2011 року, із позначкою „за закінченням терміну зберігання”.

Відповідач 2 відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

30 червня 2010 р. за №36/П-кр-2010 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 уклала договір з Комунальним підприємством "Парксервіс-Одеса" на експлуатацію тимчасових платних місць паркування автотранспорту у цілодобовому режимі.

З метою укладання нового договору на 2011 рік Позивач звернувся до Комунального підприємства "Парксервіс-Одеса" із заявою від 01.12.2010 р. про продовження строку дії договору на 2011 рік, як це передбачено умовами додаткової угоди №2 до договору №36/П-кр-2010. Однак, як стверджує Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, відповіді з боку Відповідача 1 не надійшло, договір пролонговано не було.

У липні 2011 року між Комунальним підприємством "Парксервіс-Одеса" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір про паркування транспортних засобів на місця, які впродовж тривалого часу експлуатуються Позивачем.

На думку Позивача, дії Відповідачів мають протиправний характер, які значною мірою порушують його права, чинне законодавство України, направлені на ущемлення інтересів міської громади, що виявляється у наступному: договір про паркування укладається у разі наявності затвердженої схеми розміщення транспортних засобів, але Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не було замовлено та узгоджено схему розміщення транспортних засобів.

В момент укладання договору, а саме 08.07.2011 р., ФОП ОСОБА_2 не було зареєстровано належним чином, оскільки відповідно до виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців датою державної реєстрації є 14.07.2011 р.

Таким чином, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним Договір від 08.07.2011 р. №504/П-кр-2011 укладений між Комунальним підприємством "Парксервіс-Одеса" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, а також зобовязати Комунальне підприємство "Парксервіс-Одеса" укласти договір про паркування транспортних засобів, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 (парна та непарна сторона) з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

23.09.2011 року за вх. №33138/2011 представником Комунального підприємства "Парксервіс-Одеса" було подано до суду клопотання про залучення в якості третіх осіб прокуратуру, представника управління державного казначейства України м. Одеси, державної контрольно-ревізійної служби та органу державної податкової служби.

19.10.2011 року за вх. №36121/2011 позивач направив суду письмові заперечення щодо вище заявленого клопотання Комунального підприємства "Парксервіс-Одеса", відповідно до якого не вважає за потрібне залучення в якості третіх осіб прокуратуру, представника управління державного казначейства України м. Одеси, державної контрольно-ревізійної служби та органу державної податкової служби.

Таким чином, у судовому засіданні від 14.11.2011 року, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання поданого Комунальним підприємством "Парксервіс-Одеса", так як дані обставини жодним чином не впливають на розгляд справи по суті.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи докази, що представлені сторонами, та їх пояснення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. N 11 "Про судове рішення" звертається увага на те, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При постановлені рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 28 і 29 ЦПК України про їх належність і допустимість. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

За змістом ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на протязі тривалого часу здійснює діяльність з обслуговування та експлуатації місць для паркування транспортних засобів у АДРЕСА_3 (парна та непарна сторони вулиці).

Відповідно до Порядку паспортизації тимчасових платних об'єктів зберігання та відстою транспортних засобів у м. Одесі Позивачем був оформлений паспорт тимчасового платного об'єкта зберігання чи відстою транспортних засобів, який, в свою чергу, надає право на експлуатацію об'єкта.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 11.05.2001 року „Про організацію та порядок паркування транспортних засобів на території міста Одеси” передбачено, що експлуатація місць для паркування здійснюється на підставі договору з уповноваженою організацією після узгодження схеми місць для паркування.

Уповноваженою організацією на укладання договорів про паркування (експлуатації тимчасових платних місць для паркування автотранспорту) є Комунальне підприємство "Парксервіс-Одеса".

На виконання вимог діючого законодавства України, рішень Одеської міської ради та виконавчого комітету, Позивач уклав договір з КП "Парксервіс-Одеса" від 30 червня 2010 р. №36П-кр-2010, здійснював експлуатацію місць для паркування, своєчасно та у повному обсязі сплачував збір за паркування до бюджету міста.

08.07.2011 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Комунальним підприємством "Парксервіс-Одеса" було укладено договір №504/П-кр-2011 про паркування транспортних засобів, відповідно до якого Уповноважена організація здійснює обслуговування (експлуатацію) місць для паркування автотранспорту на спеціально відведених автостоянках з метою надання послуг паркування та перерахування збору на місця для паркування у розмірі та порядку передбаченому Розділом 3 цього договору „Розмір і порядок розрахунків”.

Господарським судом досліджено, що відповідачами порушені вимоги рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 11.05.2001 року №310 „Про організацію та порядок паркування транспортних засобів на території міста Одеси", за якими договір про паркування укладається у разі наявності затвердженої схеми розміщення транспортних засобів.

На момент укладання спірного договору, ФОП ОСОБА_2 не було замовлено та узгоджено схему розміщення транспортних засобів.

Схема розміщення транспортних засобів на місцях для паркування є складовою для розрахунку суми збору за паркування, що підлягає щомісячному перерахуванню до бюджету міста.

У судовому засіданні від 14.11.2011 року представником КП "Парксервіс-Одеса" було надано до суду копію додаткової угоди №2 від 29.07.2011 року до договору №504/П-кр-2011 де зазначено, що при укладанні договору було допущено помилку щодо дати укладання договору, а саме не 08.07.2011 р., а 20.07.2011 рік, тому ФОП ОСОБА_2 таким чином було зареєстровано належним чином, оскільки відповідно до виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців датою державної реєстрації є 14.07.2011 р.

Господарським судом встановлено, що протягом 15 років позивач є начальником автостоянки розміщеної за адресою: АДРЕСА_3. Дана автостоянка була організована Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та вне6сена до списку рішення Одеської міської ради №520-VI від 08.04.2011 року.

Позивачем належним чином, що передбачено діючим законодавством, на адресу Комунального підприємства "Парксервіс-Одеса" було направлено пакет необхідних документів для надання пільг на укладення договору про паркування транспортних засобів. Рішенням Одеської міської ради № 1068-VI від 08.07.2011 року на автостоянку надані пільги.

Таким чином, суд доходить до висновку, що у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є привілеї перед Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 щодо укладання договору про паркування транспортних засобів з Комунальним підприємством "Парксервіс-Одеса".

Отже, в момент укладання спірного договору відповідачами був порушений порядок укладання господарських договорів, а саме укладання договору з неналежною особою.

Відповідно до вимог ст. 266 „Збір за місця для паркування транспортних засобів" Податкового кодексу України, платниками збору є юридичні особи, фізичні особи-підприємці.

Відповідно до ст. 55 ГК України, суб'єктами господарювання є громадяни України, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Рішенням Одеської міської ради від 08.04.2011 р. №520-VІ „Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території міста Одеси", а саме до пунктом 3 передбачено, що: юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи-підприємці які організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках, адреси яких вказані у додатку до цього рішення, - є уповноваженими особами з організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів.

Позивач, протягом тривалого часу провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, що підтверджується відповідними документами, за спільні кошти членів місця для паркування було здійснено відповідне облаштування.

Таким чином, в момент укладання спірного договору відповідачами було порушено вимоги діючого законодавства України, а саме вимоги щодо укладання господарських договорів, що є підставою для визнання його недійсним.

З боку КП „Парксервіс-Одеса" було проігноровано заяву Позивача про спонукання до укладання договору, не надано вмотивованої відмови на заяву в укладанні договору, не враховано право на переважне укладання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будьякі фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідачів пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Договір від 08.07.2011 року №504/П-кр-2011 укладений між Комунальним підприємством "Парксервіс-Одеса" (юридична адреса: 65039, Одеська область, м. Одеса, вул. Канатна, 134, фактична адреса: 65023, Одеська область, вул. Ніженська, 51, код ЄДРПОУ 26344731) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (65009, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) визнати недійсним.

3. Зобовязати Комунальне підприємство "Парксервіс-Одеса" (юридична адреса: 65039, Одеська область, м. Одеса, вул. Канатна, 134, фактична адреса: 65023, Одеська область, вул. Ніженська, 51, код ЄДРПОУ 26344731) укласти договір про паркування транспортних засобів, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 (парна та непарна сторона) з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (65029, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2).

4. Стягнути з Комунального підприємства "Парксервіс-Одеса" (юридична адреса: 65039, Одеська область, м. Одеса, вул. Канатна, 134, фактична адреса: 65023, Одеська область, вул. Ніженська, 51, код ЄДРПОУ 26344731) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65029, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2): 42,50 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (65009, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65029, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2): 42,50 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 17 листопада 2011 року.