Рішення № 19225372, 07.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" листопада 2011 р.Справа № 20/17-3593-2011 За позовом: Приватного підприємства „Галагроімпорт”

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 14487,93 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: не зявились,

від відповідача: не зявились,

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «Галагроімпорт»звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки №Д15/10-10 від 15.10.2010р. у сумі 14487,93грн., з яких 13747,06 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 620,73 грн. пені, 120,14 грн. 3% річних, поклавши на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 15.10.2010 року між сторонами був укладений договір поставки № Д15/10-10, відповідно до умов якого за період з жовтня 2010 р. по квітень 2011р. позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме пральні порошки і побутову хімію на суму 73755,52 грн.

Проте, відповідач, в порушення прийнятих на себе зобовязань за договором, за поставлений йому товар розрахувався частково, у звязку з чим за ним виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 13410,46грн.

Про стягнення вказаної заборгованості, з урахуванням 3% річних та індексу інфляції, а також нарахованої в порядку, передбаченому договором, пені, й звернулось Приватне підприємство „Галагроімпорт” із вказаним позовом до суду.

Представник позивача, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи, у судове засідання 07.11.2011 року не зявився, однак 31.10.2011р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання від представника позивача, в якому він просить суд розглянути справу без присутності уповноваженого представника позивача та позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру (а.с.28), у судові засідання не зявився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були отримані відповідачем, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.22,32-33), суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справи докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Із матеріалів справи вбачається, що 15.10.2010р. між Приватним підприємством „Галагроімпорт” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір поставки №Д15/10-10, відповідно до п.1.1. якого продавець зобовязується поставити та передати у власність (повне господарське володіння) покупця, а покупець зобовязується прийняти та оплатити на умовах даного договору товар в асортименті, кількості та за цінами, передбаченими в специфікації, яка є невідємною частиною даного договору.

Відповідно до п.12.1.,12.2 даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010р., але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання. У випадку, якщо сторони в 30 денний строк до закінчення дії даного договору не повідомляють про його розірвання, договір вважається продовжений на такий же строк.

Згідно з п. 5.1 договору термін оплати товару складатиме: 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем, що підтверджується датою підписання видаткової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з видаткових накладних (а.с.9-12), оригінали яких були оглянуті судом, позивач виконав взяті на себе зобовязання належним чином, поставивши за вказаними накладними товар на загальну суму 73755,52 грн.

Згідно з виписками банку з 05.11.2010р. по 08.06.2011р. відповідачем були сплачені за договором поставки грошові кошти у розмірі 53716,37грн. (а.с.45-58).

Крім того, відповідно до видаткових накладних (повернення) позивачу в період з 10.05.2011р. по 06.07.2011р. ФОП ОСОБА_1 повернула товар на загальну суму 6628,69 грн. (а.с.38-43).

Так, як свідчить наявний в матеріалах справи акт звірки взаєморозрахунків (а.с.14), підписаний сторонами, станом на 18.07.2011р. заборгованість за поставлений товар відповідачу склала 13410,46 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що в матеріалах справи є банківська виписка по рахунку позивача станом на 20.10.2011р. (а.с.36), з якої вбачається, що відповідачем була проведена часткова сплата заборгованості у розмірі 300,00 грн., тобто вказана сума була сплачена ним після предявлення позову.

Вказане зумовлює припинення провадження у справі в частині позовних вимог на сплачену суму у розмірі 300,00 грн. на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України у звязку з відсутністю предмету спору.

Враховуючи, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 13110,46 грн. відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, суд вважає позовні вимоги Приватного підприємства „Галагроімпорт” в цій частині цілком обґрунтованими.

Аналізуючи позовні вимоги про стягнення пені, суд зазначає, що згідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.9.2 договору сторони несуть відповідальність, зокрема у разі прострочення оплати за поставлений товар більш ніж на 30 днів покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від заборгованості, враховуючи індекс інфляції.

Перевіривши розрахунок пені на суму 620,73 грн., суд вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд погоджується із розміром нарахованих сум 3% річних у розмірі 120,14 грн. та індексу інфляції у розмірі 336,60 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати покладаються на останнього у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44,49,75, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65091, АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства „Галагроімпорт” (81500, Львівська обл., Городоцький р-н, с. Угри, вул. Вербова, б.65, код ЄДРПОУ 33952151) 13110/тринадцять тисяч сто десять/ грн. 46 коп. основного боргу, 620 /шістсот двадцять/ грн. 73 коп. пені, 336 /триста тридцять шість/ грн. 60 коп. індексу інфляції, 120/сто двадцять/грн. 14 коп. 3% річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 144 /сто сорок чотири/ грн. 88 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 /двісті тридцять шість/ грн.

3.В частині вимог про стягнення 300,00 грн. провадження у справі припинити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 14.11.2011р.