Вирок № 19223193, 09.06.2011, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1-751\11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2011 року Солом”янський районний суд м. Києва

у складі : головуючого - судді Зелінської М.Б.

при секретарі Бессонові О.В.

з участю прокурора Онищенко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Хмельницької області, Старокостянтинівського району, село Прохорівка, громадянки України, освіта повна середня, заміжня, працюючої КП ШЕУ Шевченківського району м. Києва, зареєстрованої та проживаючої за адресою:АДРЕСА_1, раніше не судимої, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.27 ч.5, 358 ч.1, 358 ч.3 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 вчинила пособництво у підробленні пенсійного посвідчення інваліда II групи серії АА№ НОМЕР_1, яке видається державною установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає право або звільняє від обов'язків, з метою його використання при наступних обставинах:

Так,10.06.2005 року, приблизно о 10 год.00 хв., ОСОБА_1 маючи умисел на пособництво у підробленні пенсійного посвідчення, яке видається чи посвідчується державною установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і яке надає право або звільняє від обов'язків, з метою його використання для безкоштовного проїзду в електропотягах, прибула до станції метро «Харківська», що в Дарницькому районі м. Києва, де зустрілася з раніше незнайомим чоловіком, який запропонував придбати в нього пенсійне посвідчення для безкоштовного проїзду в електропотягах за гроші в сумі 150 (сто п'ятдесят) гривень. ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел на пособництво у підробленні пенсійного посвідчення, погодилася на дану пропозицію. Через тиждень, а саме: 17.06.2005 року о 10 годині 00 хв., на тому ж самому місці, з метою сприяння вчинення злочину, передала йому засоби і знаряддя вчинення злочину (свою фотокартку та анкеті дані), а також заздалегідь пообіцяла придбати предмет, здобутий злочинним шляхом (підроблене пенсійне посвідчення) через тиждень. В зазначений час,а саме 24.06.2005 року о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_1 зустрілася з незнайомим чоловіком неподалік станції метро «Харківська», що в Дарницькому районі м. Києва і вона передала грошові кошти в сумі 150 гривень невстановленій слідством особі, в результаті чого ОСОБА_1, незаконно придбала підроблене пенсійне посвідчення з метою безкоштовного проїзду в електропотягах.

Згідно довідки №858 від 25.03.2011 року Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві Державної адміністрації ОСОБА_1 в електронній базі осіб, які мають право на отримання пенсії за законом в Управління Пенсійного фонду України в Подільському районні м. Києва на обліку не перебуває та пенсію не отримує.

Згідно довідки №2554/02 від 25.03.2011 року Управління пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва встановлено, що гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 на обліку не перебуває та пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 їй не видавалось.

Згідно висновку експерта № 113 від 14.04.2011 року у пенсійному посвідченні, серії НОМЕР_1, на ім'я ОСОБА_1 виявлено зміну перше початкового змісту: в графі «Дата видачі», що знаходиться на 2-й сторінці, в слові, що означає місяць, наявний напис «жовтня», при мікроскопічному дослідженні було встановлено, що перше початковий напис являється «вересня», тобто букви «верес..»було виправлено на «жовт…», шляхом нанесення барвної речовини чорного кольору на перше початковий напис. Будь-яких інших ознак, а саме: підчистки, дописки, травлення, змивання та переклейки фотокартки - не виявлено.

Своїми умисними діями, які виразились у пособництві у підробленні посвідчення, яке видається державним установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає права і звільняє від обов'язків, з метою його використання підроблювачем, ОСОБА_1, вчинила злочин передбачений ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України.

Крім цього ОСОБА_1, 18.03.2011 року о 09 годині 15 хвилин перебуваючи на Північній платформі № 2 Приміського вокзалу станції «Київ-Пасажирський»,що в Солом'янському районі міста Києва, маючи умисел на використання завідомо підробленою документа, достовірно знаючи, що вищевказане пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1, виписане на ім'я ОСОБА_1 з вклеєною фотокарткою, є підробленим, пред'явила його при проходженні через турнікет для безкоштовного проїзду в електропотязі, чим використала його. Однак в подальшому вона була викрита в скоєному, вищевказане підроблене пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 у неї було вилучено працівниками міліції в присутності понятих.

Підсудна ОСОБА_1 своїми умисними діями,які виразились у використанні завідомо підробленого документа,вчинила злочин передбачений ч.3 ст.358 КК України.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих злочинах, передбачених ч.5 ст.27, ч. І ст.358, ч. З ст.358 КК України, визнала повністю, щиро розкаялася, та показала, що дійсно 10.06.2005 року приблизно о 10 годині 00 хвилин вона перебувала біля входу до станції метро «Харківська», що в Дарницькому районі м. Києва по особистим справа. Приблизно о 10годині 15 хвилин,того ж дня до неї підійшов раніше їй не знайомий чоловік на вигляд приблизно 35 років, який з невідомих їй причин запропонував їй зробити пенсійне посвідчення інваліда 2-ї групи.

Під час розмови з чоловіком, він їй представився юристом, ім'я його вона не знає, свого номеру мобільного телефону він їй не залишив також. Він повідомив їй, що пенсійне посвідчення інваліда буде коштувати 150 гривень і воно буде офіційним. Так-як їй потрібно було користуватися електропотягом кожного дня, то вона погодилася на придбання даного посвідчення, з метою економії коштів на проїзд.

З невідомим чоловіком вони домовились зустрітися рівно через тиждень, на тому ж місці о 10 годині 00 хвилин. Після чого вона надала йому свої анкетні дані і він їй повідомив, щоб вона взяла свою фотокартку розміром «З на 4»см.

Рівно через тиждень, а саме: 17.06.2005 року приблизно о 10 годині вона знову приїхала до станції метро «Харківська», що в Дарницькому районі м. Києва з метою зустрітися з чоловіком та віддати йому своє фото. Зачекавши приблизно 10 хвилин вона побачила невідомого чоловіка і при зустрічі з ним передала йому свою фотокартку. При зустрічі чоловік їй повідомив, що пенсійне посвідчення інваліда 2-ї групи на її ім"я, буде готове через тиждень і вони з ним знову домовилися про зустріч рівно через тиждень на тому ж місці о 10 годині 00 хвилин.

Через тиждень, а саме 24.06.2005 року вона тримаючи при собі гроші в сумі 150 гривень приїхала до станції метро «Харківська», з метою отримання пенсійного посвідчення. Зачекавши 10-15 хвилин невідомого чоловіка він підійшов до неї і віддав їй пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1. Подивившись у посвідчення вона побачила в ньому свою фотокартку і воно було виписане на її ім'я. В свою чергу вона віддала чоловіку гроші в сумі 150 гривень.З того моменту вона почала використовувати пенсійне посвідчення інваліда 2-ї групи № НОМЕР_1 для безкоштовного проїзду в громадському транспорті до 18.03.2011 року.

18.03.2011 року приблизно о 09.15 годині вона перебувала на 2-й північній платформі ст. Київ - Пасажирський, що в Солом'янському районі м. Києва, щоб добратися на електропотязі до свого місця проживання, а саме: ст. Баришівка, Київської області. Проходячи через турнікет до зупиночної платформи вона використала своє посвідчення з метою пройти через нього, однак була затримана працівниками міліції. Пенсійне посвідчення в присутності двох понятих було вилучено.

На підставі ч.3 ст.299 КПК України суд при дослідженні доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким із учасників процесу не оспорюються, обмежився допитом підсудної та дослідив документи,які характеризують її як особу.

Таким чином, суд приходить до висновку про те,що дії підсудної ОСОБА_1,які виразились у пособництві у підробленні посвідчення,яке видається державною установою,яка має право видавати чи посвідчувати такі документи,і яке надає права і звільняє від обовязків,з метою його використання підроблювачем за ч.5ст.27,ч.1ст.358 КК України та дії підсудної ОСОБА_1,які виразились у використанні завідомо підробленого документа за ч.3 ст.358 КК України - кваліфіковано правильно.

При обранні міри покарання підсудній , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно зі ст.12 КК України віднесений до категорії невеликої тяжкості, її особу, раніше не судима, позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.104), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а. с.102,103).

Обставиною,що помякшує покарання підсудної ,відповідно до ст.66 КК України,є її щире каяття.

Обставин,що обтяжують покарання підсудної згідно ст. 67 КК України,не встановлено.

На підставі викладеного,суд вважає,що підсудній ОСОБА_1 необхідно обрати покарання у виді обмеження волі в межах санкції статей та застосувати положення ст.70 КК України ,призначити покарання шляхом поглинання менш суворого більш суворим та застосувати до підсудної ОСОБА_1.ст.75 КК України звільнивши її від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі, якщо вона в період встановленого судом випробувального строку не вчинить новий злочин та виконає покладені на неї судом у відповідності зі ст.76 КК України обов'язки.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в сумі 375 грн.20 коп. за висновок спеціаліста № 69 від 23.03.2011 року,судові витрати в сумі 375 грн.20 коп. за висновок експерта № 113 від 14.04.2011 року на користь НДЕКЦ при УМВС України на ПЗЗ р\р 31257272210703 код 25576445 Банк ГУДКУ в Київській області МФО 821018,призначення платежу: технічне дослідження документів.

Речовий доказ по справі,який приєднаний до кримінальної справи,а саме : підроблене пенсійне посвідчення інваліда 2 групи серії НОМЕР_1 на імя ОСОБА_1 з відтиском печатки « Міністерство соціального захисту населення Подільська районна державна адміністрація м. Києва Управління соціального захисту населення - суд вважає за необхідне, залишити в матеріалах кримінальної справи (а.с.20)

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винною за ч.5 ст.27,ч.1ст.358,ч.3ст.358 КК України і призначити їй покарання :

- за ч.5 ст.27,ч.1 ст.358 КК України у виді обмеження волі строком на 1(один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі;

- за ч.3 ст.358 КК України у виді обмеження волі строком на 1(один) рік обмеження волі.

Відповідно до ст.70 КК України за сукупністю злочинів,шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі строком на 1(один) рік 6(шість) місяців.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично зявлятися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не змінювати, залишити - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з засудженої ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України на ПЗЗ р\р 31257272210703 код 25576445 Банк ГУДКУ в Київській області МФО 821018,призначення платежу: технічне дослідження документів, судові витрати в сумі 750 грн.40 коп.

Речовий доказ по справі : підроблене пенсійне посвідчення інваліда 2 групи серії НОМЕР_1 на імя ОСОБА_1 з відтиском печатки « Міністерство соціального захисту населення Подільська районна державна адміністрація м. Києва Управління соціального захисту населення,яке знаходиться в матеріалах кримінальної справи, - залишити зберігати там же.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Соломянський районний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя: