Рішення № 19221190, 03.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2011 р.Справа № 25/17-3535-2011 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехінжинерінг» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібекспорт»

про стягнення 72444,13 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №2 від 26.05.2011 р.

Від відповідача: не з'явився

В засіданні 03.11.2011 р. приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №2 від 26.05.2011 р.

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: про стягнення з ТОВ «Хлібекспорт»на користь ТОВ «Будтехінжинерінг»58624 грн. заборгованості за договором №09-12-КК від 09.12.2008 р., 1930 грн. заборгованості за договором №12/92 від 09.12.2008 р., 3173,23 грн. три проценти річних, 8716,90 грн. індекс інфляції.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, подав до суду пояснення від 12.10.2011 р. вх. №35256/2011, в обґрунтування яких зазначає, що 09.12.2008 р. між сторонами було укладено договір №09-12-КК, за яким позивач поставив відповідачу товар та договір №12/92, згідно якого відповідач отримав від позивача послуги по перевалюванню, відвантаженню та транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажу. У звязку з тим, що відповідач лише частково розрахувався за зобовязаннями по договорах №№09-12-КК, 12/92 несплаченою залишилась заборгованість в сумі 60554 грн., на яку позивачем у порядку ст.625 ЦК України нараховано три проценти річних та індекс інфляції за весь період прострочення.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, незважаючи на те, що про дати, час та місце проведення судових засідань був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення відділення звязку про вручення поштового відправлення відповідачу.

Також відзив на позов та витребувані судом документи ТОВ «Хлібекспорт»не надав, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представника позивача та його правову позицію, суд встановив наступне:

09.12.2008 р. між ТОВ «Хлібекспорт»(покупець) та ТОВ «Будтехінжинерінг»(продавець) було укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №09-12-КК, за умовами якого продавець зобовязується поставити та передати у власність покупцю кукурудзу (ДСТУ 13634-90), врожаю 2008 року (Україна) у кількості 660 тон, а покупець прийняти та оплатити її в строки та на умовах, передбачених цим договором (п.п.1, 2.1. договору).

За положеннями п.п.3.1., 3.4. договору №09-12-КК від 09.12.2008р. та п.2 додаткової угоди №13/04 від 13.04.2009 р. товар постачається на умовах СРТ Миколаївський морський торговельний порт згідно Інкотермс2000 до 20.12.2008 р. Перехід права власності на товар відбувається в момент обміну накладної продавця на довіреність покупця.

У п.5.1. договору №09-12-КК сторони визначили, що вартість товару, що постачається за договором становить 665 грн./т, у т.ч. ПДВ 110,83 грн.; загальна вартість товару складає 438900 грн.

Покупець оплачує товар по факту прийняття у Миколаївському торговельному порту згідно рахунку протягом 3-х банківських днів після виставлення рахунку продавцем (п.6.1. договору №09-12-КК).

Згідно п.9.1. договору №09-12-КК від 09.12.2008 р. він вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами зобовязань.

Додатковими угодами до договору №09-12-КК від 09.12.2008 р. №13/04 від 13.04.2009 р., №15/04 від 15.04.2009 р., №22/04 від 22.04.2009 р., №01/06 від 01.06.2009 р., №02/07 від 02.07.2009 р., №03/07 від 03.07.2009 р., №07/07 від 07.07.2009 р., №07/07/1 від 07.07.2009 р., №04/08 від 04.08.2009 р., №09/09 від 09.09.2009 р., сторони додатково узгоджували якісні показники поставляємого товару, його вид, вартість, кількість та строк поставки. Зокрема, додатковою угодою №04/08 сторонами узгоджено поставку кукурудзи у кількості 48,344 т, за ціною 1190грн./т, строком поставки до 05.08.2009 р. За додатковою угодою №09/09 позивач повинен поставити відповідачу кукурудзу у кількості 256,950 т, за ціною 1200 грн./т, у строк до 10.09.2009 р.

09.12.2008 р. між ТОВ «Хлібекспорт»(клієнт) та ТОВ «Будтехінженерінг»(компанія) було укладено договір №12/92, який регулює взаємовідносини сторін при виконанні та організації виконання компанією за дорученням клієнта та за його рахунок послуг по перевалюванню, відвантаженню та транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажу, що слідує через складські площі та неспеціалізовані криті склади МТПП, в експортному напрямку згідно з додатком №1, який є невідємною частиною договору. Право власності на вантаж належить клієнту. Приймання вантажу здійснюється з вагонів-зерновозів і/або автотранспорту у склад, потім подача вантажу на причал для висипання у трюми судів. Клієнт приймає послуги компанії та оплачує їх згідно рахунків компанії і додатку №1 до цього договору (п.п.1.1., 1.2., 1.3., 1.5. договору).

Згідно п.п.3.1., 3.2., 3.3. договору №12/92 від 09.12.2008 р. клієнт сплачує компанії вартість наданих послуг за розрахунками, що вказані у додатку №1. Клієнт на підставі рахунків компанії сплачує за 7 діб до надходження судна у порт 70% вартості послуг за виконання комплексу вантажно-розвантажувальних робіт, які надаватиме компанія в обсязі суднової партії. Остаточні розрахунки з компанією клієнт здійснює у термін не пізніше двох банківських діб з дати надання послуг. Датою надання послуг компанією на суднову партію вантажу вважається дата коносаменту. Сторони до 20-го числа кожного місяця проводять звірку розрахунків.

У п.7.1. договору №12/92 від 09.12.2008 р. сторони встановили, що він діє до 31.12.2009р.

В додатку №1 до договору №12/92 від 09.12.2008 р. погоджено ставки та тарифи на послуги компанії.

На виконання умов договору №09-12-КК від 09.12.2008 р. та додаткових угод №04/08 від 04.08.2009 р., №09/09 від 09.09.2009 р. позивачем було поставлено відповідачу товар за видатковими накладними №192 від 07.09.2009 р. та №158 від 09.09.2009 р. на підставі довіреності №157 від 04.09.2009 р., у звязку з чим виставлено рахунки на оплату №174 від 07.09.2009 р. та №142 від 09.09.2009 р.

В підтвердження надання послуг згідно договору №12/92 позивач надав суду акт №165 від 15.09.2009 р. та рахунок на їх оплату №51 від 15.09.2009 р., рахунок фактуру №7 від 12.09.2009 р., митну декларацію, коносамент №1 від 10.09.2009 р., екологічну декларацію №2227/11-02 від 11.09.2009 р., фіто-санітарний сертифікат від 11.09.2009 р., ветеринарний сертифікат від 11.09.2009 р., маніфест про завантаження судна - теплохід «Мун».

Відповідачем частково було оплачено заборгованість за договорами №№09-12-КК, 12/92 на загальну суму 297790 грн., про що свідчать виписки АТ «Златобанк»станом на 19.04.2011 р. та МФ АКБ «Форум»станом на 10.09.2009 р.

Як вбачається із акту звіряння розрахунків станом на 01.12.2009 р. по договору №09-12-КК від 09.12.2008 р. у відповідача наявна заборгованість перед позивачем в сумі 59124грн.

За актом звіряння розрахунків станом на 01.10.2009 р. по договору №12/92 від 09.12.2008 р. ТОВ «Хлібекспорт»має заборгованість перед ТОВ «Будтехінжинерінг»в сумі 1980 грн.

Позивач надіслав відповідачу претензію №168 від 07.04.2011 р. з вимогою погасити існуючу за договорами №12/92 та №09-12-КК заборгованість, у відповідь на що отримав листа відповідача №81 від 19.04.2011 р. з повідомленням про визнання наявності боргу в сумі 59124 грн. за договором №09-12-КК та в сумі 1980 за договором №12/92 та за недостатністю коштів запропонував домовитись про розстрочення боргу.

Суд констатує, що сторонами спору не надано доказів, які б свідчили про наявність домовленостей сторін щодо розстрочення та/або відстрочення платежів по заборгованості відповідача за договорами №№12/91, 09-12-КК.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену його правову позицію, суд, вважає заявлені ТОВ «Будтехінжинерінг»позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 58624 грн. заборгованості за договором №09-12-КК від 09.12.2008 р., 1930 грн. заборгованості за договором №12/92 від 09.12.2008 р., правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до п.п.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 663, пп. 1),2) ч.1 п.1 ст. 664 Цивільного Кодексу України в редакції від 16.01.03р. Продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обовязок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обовязок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобовязаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну товару.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із змісту ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України вбачається, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договорами №№12/92, 09-12-КК від 09.12.2008 р. в сумі 60554 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача три процента річних в сумі 3173,23 грн. за період з 01.10.2009 р. по 19.04.2011 р., 8716,90 грн. індексу інфляції розраховані із суми заборгованості за договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 09-12-КК від 09.12.2008р. та договору № 12/92 від 09.08.2008р. із суми заборгованості в період з грудня 2009 р. по серпень 2011 р. та з жовтня 2009р. по серпень 2011р.

У відповідності з приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок трьох процентів річних, суд встановив, що він відповідає чинному законодавству, у звязку з чим позовна вимог позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 3173,23 грн. підлягає судом задоволенню.

Стосовно розрахунку позивача індексу інфляції, суд перерахувавши його встановив, що сума індексу інфляції від заборгованості за зазначений вище період становить 9550,56грн., однак, відповідачем його заявлено у значно меншому розмірі - 8716,90 грн., який і підлягає судом задоволенню.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства, суд, вбачає доведеними фактичними даними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги ТОВ «Будтехінжинерінг», у звязку з чим стягненню з ТОВ «Хлібекспорт»на користь позивача підлягає 60554 грн. заборгованості, 3173,23 грн. три процента річних, 8716,90 грн. індексу інфляції.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 724,44 грн. державного мита та 236,00 грн. витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено Вищим господарським судом України у постанові від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260, суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 03.11.2011р., тому навіть за умови відсутності у справі станом на 03.11.2011р. поштового повідомлення про отримання ТОВ «Хлібекспорт»ухвали від 17.10.2011р. з врахуванням того, що процесуальні документи надсилались відповідачу за адресою, вказаною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 23.09.2011 р., суд, приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібекспорт»(65010, м. Одеса, пр.-т Адміральський,33-А, код 34507155) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехінжинерінг»(54010, м. Миколаїв, вул. Мореходна,2-А, код 33797733) 60554 (шістдесят тисяч пятсот пятдесят чотири) грн. заборгованості, 3173 (три тисячі сто сімдесят три) грн. 23 коп. три процента річних, 8716 (вісім тисяч сімсот шістнадцять) грн. 90 коп. індекс інфляції, 724 (сімсот двадцять чотири) грн. 44 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Малярчук І.А.

Повний текст рішення складено 04.11.2011р.