Рішення № 19220892, 04.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/40904.11.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ ГОРИЗОНТ»

до Спільного українсько-словацького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхозімпекс»

простягнення 104997,93 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ ГОРИЗОНТ»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Спільного українсько-словацького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхозімпекс»про стягнення 104997,93 грн., з яких 7910,47 грн. основного боргу, 85713, 05 грн. індексу інфляції та 11374,41 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.11 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.10.11 р.

21.10.2011 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про зменшення позовних вимог, у якому позивач зазначає про сплату відповідачем суми основного боргу до звернення з позовом до суду, у звязку з чим було здійснено перерахунок заявленої до стягнення суми, та просить стягнути з відповідача 66023,92 грн. індексу інфляції та 11243,73 грн. 3 % річних.

В судовому засіданні 21.10.11 р. оголошувалась перерва до 04.11.11 р.

В судовому засіданні представник позивача підтримала зменшені позовні вимоги.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

В судовому засіданні 04.11.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.09 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ ГОРИЗОНТ»(надалі позивач, продавець) та Спільним українсько-словацьким підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхозімпекс»(надалі відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 1 (надалі - договір), предметом якого, відповідно до п. 2.2. договору, є постачання в адресу покупця товарів промислового призначення у вигляді елементів будівельного риштування та опалубки.

Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обовязковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

На виконання умов договору, протягом 2006-2008 років позивачем здійснювалась поставка товару відповідачу, що підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Додатковими угодами № 1 від 21.11.08 р. та № 2 від 22.08.08 р. встановлено ціни на товар та передбачено обовязок відповідача здійснити оплату поставленого товару у строк до 30.11.08 р.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 30.11.08 р. відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого товару, сума заборгованості складала 890976,35 грн.

Вказана сума сплачувалась відповідачем частинами, остання проплата здійснена 16.12.10 р.

Частинами 1, 2 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який не спростовано у встановленому порядку відповідачем та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, за період прострочення виконання зобовязань по оплаті вартості поставленого товару відповідачу нараховано 66023,92 грн. індексу інфляції та 11243,73 грн. 3 % річних.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що по справі зібрано достатньо доказів для вирішення спору по суті та прийняття законного рішення.

Дослідивши обставини справи та наявні у справі докази, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 66023,92 грн. індексу інфляції та 11243,73 грн. 3 % річних обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не підтверджуються наявними у справі матеріалами, а тому не можуть братися судом до уваги.

Окрім того, суд відхиляє клопотання відповідача про застосування строків позовної давності з мотивів його необґрунтованості та невідповідності вимогам чинного законодавства.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Спільного українсько-словацького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхозімпекс»(01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 15, код 21701221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий горизонт»(03058, м. Київ, пров. Ніжинський, 2-4, корпус 1, код 33885379) 66023 (шістдесят шість тисяч двадцять три) грн. 92 коп. інфляційних втрат, 11243 (одинадцять тисяч двісті сорок три) грн. 73 коп. 3% річних, 772 (сімсот сімдесят дві) грн. 68 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

СуддяС.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 09.11.2011