Рішення № 19220861, 08.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/22508.11.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Чесна музика»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «МУН РЕКОРДС»

Прозобовязання підписати звітну відомість та Акт виконаних робіт, стягнення

штрафу у розмірі 22 500,00грн.

Суддя В.В. Палій

Представники:

Від позивача Коктиш В.Р.- директор

Від відповідача ОСОБА_1- предст. (дов. від 17.11.2010р.)

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про зобовязання підписати звітну відомість та Акт виконаних робіт, стягнення штрафу у розмірі 22 500,00грн. за неналежне виконання відповідачем умов ліцензійного договору №03/12/09-П від 03.12.2009р., а також витрат по сплаті державного мита 310,00грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.10.2011р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/225, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 08.11.2011р.

У судовому засіданні 08.11.2011р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечує, посилаючись на те, що не отримував від позивача на підписання звітної відомості та акту виконаних робіт.

В усних пояснення представник позивача просив суд задовольнити позов у повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -

В С Т А Н О В И В :

03.12.2009р. між позивачем та Приватним підприємством «Студія МУН»укладено ліцензійний договір №03/12/09-П, відповідно до умов якого ліцензіар (ПП «Студія МУН») передає ліцензіату (позивачу) права на використання творів, фонограм та кліпів способами, передбаченими даним договором, а також право на дозвіл та заборону використання творів іншими особами.

01.01.2010р. між позивачем, Приватним підприємством «Студія МУН»(попередня компанія) та відповідачем (нова компанія) укладено додаткову угоду про заміну сторін в договору до ліцензійного договору №03/12/09-П від 03.12.2009р., відповідно до якої, на підставі п. 7.4 договору попередня компанія передає всі свої права та обовязки по договору а нова компанія безвідмовно приймає їх на себе в обємі і на умовах, які існували на момент укладення даної додаткової угоди.

З дня укладення даної додаткової угоди нова компанія стає новою стороною договору та зобовязується виконувати всі обовязки, покладені на ліцензіара по договору.

Згідно з п. 6.1 договору договір набирає чинності з моменту підписання і діє на протязі строку, але в любому випадку до повного виконання сторонами своїх обовязків по договору.

Відповідно до п. 5.1 договору позивач не пізніше 25 числа першого місяця, наступного за відповідним звітним періодом, надає відповідачеві звітні відомості в двох екземплярах по формі, вказаній в додатку №3 до договору. Відповідач зобовязаний здійснити (датувати) звітні відомості числом їх надання в письмовому вигляді.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що відповідач зобовязується підписати належним чином надану та оформлену звітну відомість на протязі пяти банківських днів з моменту її отримання від позивача та направити підписаний екземпляр звітної відомості.

Позивачем було направлено на адреси відповідача по два примірники підписаних звітних відомостей за період з 01.10.2010р по 31.12.2010р. а також по два примірники підписаних актів виконаних робіт від 25.01.2011р., що підтверджується фіскальними чеками № 0104212073733 та № 0104212073822 від 31.01.2011р. та описами вкладення у цінний лист, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи. Суд приймає надані документи як належні докази у справі.

Проте відповідач підписані зі своєї сторони звітні відомості та акти виконаних робіт позивачу не повернув.

Відповідно до п. 4.10 договору у випадку несвоєчасного направлення позивачеві підписаного екземпляра звітної відомості відповідач сплачує штраф у розмірі 100,00грн. за кожен день прострочення.

У звязку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 22500,00грн. штрафу за період прострочення з 10.02.2011р. по 22.09.2011р.

Відповідно до ст. 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 22500,00грн. штрафу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на те, що відповідачем не було одержано від позивача на підпис звітної відомості та Акту виконаних робіт за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р., суд оцінює критично, оскільки матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження направлення вказаних документів на адреси відповідача: м. Київ, вул. Іскрівська/Міцкевича, 9/9; м. Київ, вул. М.Гречко, 10-А, рекомендованими листами 31.01.2011р.

Позивач також просить суд зобовязати відповідача підписати звітну відомість від 25.01.2011р. та Акт виконаних робіт від 25.01.2011р. на суму 15123,50грн..

Суд, дослідивши вимогу позивача щодо підписання відповідачем звітної відомості та Акту виконаних робіт, встановив, що відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свогоособистого немайновогоабо майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнанняправочинунедійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8)відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим абооргану місцевого самоврядування, їхніхпосадовихі службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановленийдоговоромабо законом.

За приписами статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання абоспоживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосуванняштрафних санкцій;

застосуванняоперативно-господарських санкцій;

застосуванняадміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, серед переліку наведених статей відсутній такий спосіб захисту права як зобовязання відповідача підписати акти виконаних робіт та звітної відомості, відсутній і механізм виконання такого рішення суду.

Отже, вимоги позивача про зобовязання відповідача підписати звітну відомість та Акт виконаних робіт суперечать способам захисту цивільних прав та інтересів, оскільки такі вимоги не призводять до поновлення порушеного права і не можуть бути самостійним предметом позову, а тому не можуть розглядатись господарським судом.

Предметом позову є матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення, ця вимога повинна опиратись на підставу позову. В підставу позову не можуть входити такі обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання звітної відомості та Акту виконаних робіт. З ними закон не повязує виникнення, зміну чи припинення прав та обовязків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову. Крім того, юридичні факти можуть встановлюватись господарським судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки та обґрунтованості вимог.

Пунктом 6 статті 6 Господарського кодексу України передбачено заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, а отже суд не може примусити субєкта господарювання підписати акт, а також зобовязати його надіслати даний акт іншій особі, оскільки це є втручання в його господарську діяльність, і, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення (дана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду України від 16.09.2008 р. №6/554-35/357, у постанові ВГСУ № 6/516 від 15.11.2007 року, у постанові ВГСУ № 6/517 від 03.10.2007 року).

Тобто, підстави для здійснення дій по підписанню на підставі наведених у позовній заяві обставинах - відсутні, а тому судом в частині зобовязання відповідача підписати звітну відомість та Акт виконаних робіт в задоволені позову - відмовлено.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, позовні вимоги визнаються обґрунтованими у частині та такими, що підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МУН РЕКОРДС»(м. Київ, вул. Іскрівська/Міцкевича, 9/9; м. Київ, вул. М.Гречко, 10-А, код ЄДРПОУ 36883133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чесна музика»(м. Київ, бул. Лихачова, 1/27, оф. 107, м. Київ, вул. Соломянська, 33, код ЄДРПОУ 33628584) 22500,00грн.- штрафу, 225,00грн. державного мита, 236,00грн.-витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня оголошення.

Суддя В.В.Палій