Рішення № 19220518, 14.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/35014.10.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукор Лайф»

До Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

Простягнення 186000, 00 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Пустовойт Л.М. - № 26 від 01.09.2011 року;

Донецький О.Л. - № 27 від 20.09.2011 року;

від відповідача: ОСОБА_1 дов. б/н від 09.06.2009 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цукор Лайф»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення 186000, 00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати повязані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу № 16/08-2 від 16.08.2010 року позивач поставив відповідачу цукор-пісок білий, однак останній, всупереч умовам даного Договору за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився борг на суму 186000, 00 грн.

Ухвалою від 29.08.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 23.09.2011 року.

Представник позивача 15.09.2011 року через канцелярію суду надав додаткові документи на виконання вимог ухвали суду, а в судовому засіданні 23.09.2011 року представники позивача надали усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

В судовому засіданні 23.09.2011 року представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, свою правову позицію обґрунтував у відзиві на позов.

В судовому засіданні 23.09.2011 року на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 14.10.2011 року.

В судовому засіданні 14.10.2011 року представник позивача надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.10.2011 року надав усні пояснення, відповідно до яких позов визнав повністю.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 14.10.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Цукор Лайф»(далі-продавець, позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (далі покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 16/08-2 (далі-Договір).

В силу положень п.п. 1.1, 1.2 Договору, продавець зобовязувався поставити та передати у власність покупця цукор-пісок білий у мішкотарі ДСТУ 4623:2006 (надалі-Товар), а покупець зобовязувався прийняти товар та здійснити його оплату за власні кошти на умовах даного Договору відповідно до видаткових накладних, які є невідємною частиною.

Датою поставки є дата, вказана у видатковій накладній (п. 3.4 Договору).

Як встановлено в п.п. 4.1, 6.1 Договору, ціна товару, кількість та загальна вартість товару визначається в специфікації, яка є невідємною частиною цього Договору, підписана сторонами та скріплена печатками.

Передача (здача-приймання) товару здійснюється сторонами за адресою, визначеною в специфікаціях, які є невідємними частинами до цього Договору шляхом оформлення видаткової накладної на підставі довіреності встановленого зразка.

Порядок розрахунків сторони обумовили розділом 5 Договору, відповідно до якого покупець здійснює 100 % оплату за поставлену партію товару згідно рахунку-фактури продавця протягом 5 (пяти) банківських дня за дати поставки кожної партії товару. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця. Оплата проводиться в національній валюті України на поточний рахунок продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору поставив та передав у власність відповідачу цукор-пісок білий, на загальну суму 943850, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними скріплених печаткам та підписами обох сторін (належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи), а також виставив рахунки-фактури для оплати поставленого товару. Відповідач, в свою чергу прийняв товар, проте, виставлені позивачем рахунки на оплату вартості поставленого товару в повному обсязі не оплатив, у звязку з чим у останнього перед позивачем утворився борг на суму 186000, 00 грн., що засвідчується банківськими виписками (які долучені до матеріалів справи).

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, позовні вимоги позивача визнав повністю.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач позовні вимоги визнав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 186000, 00 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 82-85 ГПК України господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукор Лайф»(місцезнаходження: 08600, Київська область, Васильківський район, м. Васильків, вул. Луначарського, 33; фактична адреса: 03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 22, кв. 20, код ЄДРПОУ 37183990) 186000 (сто вісімдесят шість тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 1860 (одна тисяча вісімсот шістдесят) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (стаття 85 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення:

21.10.2011 року.