Рішення № 19220207, 10.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/31010.10.11 За позовомКиївського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності

ДоПоліклініки № 2 Шевченківського району м. Києва

Третя особана стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3

Третя особана стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державний комітет України з державного матеріального резерву

Простягнення 4205,02 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники учасників процесу:

від позивачаОСОБА_1. (за дов.)

від відповідачаОСОБА_2 (за дов.)

від третіх осіб не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом Київське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення з поліклініки № 2 Шевченківського району м. Києва 4205,02 грн. матеріальної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неправомірних дій працівників відповідача, позивачу було завдано матеріальну шкоду, у звязку з оплатою необґрунтовано виданих листків непрацездатності.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.08.2011 р. було порушено провадження у справі № 17/310 та призначено розгляд останньої на 19.09.2011 р., а також залучено до участі справі ОСОБА_3 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Третя особа-1 на виклик суду не зявилась, про причини неявки суд не повідомила, витребуваних документів не подала.

Представник відповідача надав письмове заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що відповідальність за видачу лікарняних листків несе заступник головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності та якості лікування ОСОБА_4 та лікарі, які видавали ці листки, тому поліклініка № 2 не може бути відповідачем по справі.

Під час розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі як третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державного комітету України з державного матеріального резерву (м. Київ, вул. Пушкінська, 28), оскільки останнє є підприємством, на якому працював ОСОБА_3 та субєктом звернення до позивача.

У звязку з необхідністю залучення до участі у справі третьої особи-2, неявкою представників третьої особи-1 та неподанням витребуваних доказів, ухвалою від 19.09.2011 р. розгляд справи було відкладено до 10.10.2011 р..

Представники третіх осіб на виклик суду не зявились про причини своєї неявки суд не повідомили.

07.10.2011 р. до канцелярії суду позивач подав письмове пояснення по справі, в якому нормативно обґрунтовує наявність повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян.

Розглянувши надані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

До виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надійшло звернення голови Держкомрезерву України від 10.02.2009 р. № 648/0/4-09 щодо перевірки обґрунтованості видачі листків непрацездатності ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»(далі Закон України № 2240) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (страховик) має право здійснювати перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам.

24.02.2009 р. головним спеціалістом відділу експертизи тимчасової непрацездатності виконавчої дирекції Київського міського відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_5 в присутності заступника головного лікаря з питань експертизи тимчасової непрацездатності ОСОБА_4 проведена перевірка обґрунтованості видачі та правильності оформлення листків непрацездатності ААФ № 539376, ААШ № 610132, ААЯ № 364044, ААЯ № 650443, ААЯ № 651578, АБІ № 285106, АБІ № 332085, АБІ № 285906, виданих поліклінікою № 2 Шевченківського району м. Києва працівнику Державного комітету України з державного матеріального резерву ОСОБА_3.

У ході проведеної перевірки було встановлено факт необґрунтованої видачі листків непрацездатності, в порушення Інструкції про порядок заповнення бланка л/н від 03.11.2004 р. № 532, а саме: п. 3.8 (відсутня підпис та печатка головного лікаря).

За результатами проведеної перевірки була складена відповідна довідка, з якої вбачається, що поліклінікою № 2 Шевченківського району міста Києва були видані з порушеннями листки непрацездатності.

Складена за результатами проведеної перевірки довідка була підписана заступником головного лікаря з ЕТН ОСОБА_4 без зауважень.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Основ законодавства України про охорону здоровя, експертиза тимчасової непрацездатності громадян здійснюється у закладах охорони здоров'я лікарем або комісією лікарів, які встановлюють факт необхідності надання відпустки у зв'язку з хворобою, каліцтвом, вагітністю та пологами, для догляду за хворим членом сім'ї, у період карантину, для протезування, санаторно-курортного лікування, визначають необхідність і строки тимчасового переведення працівника у зв'язку з хворобою на іншу роботу у встановленому порядку, а також приймають рішення про направлення на медико-соціальну експертну комісію для визначення наявності та ступеня тривалої або стійкої втрати працездатності.

Єдиний порядок організації та проведення експертизи тимчасової непрацездатності (далі ЕТН) встановлений Положенням про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженим наказом Міністерства охорони здоровя України від 09.04.2008 р. № 189, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.07.2008 р. за № 589/15280 (надалі Положення).

Підпунктами 2.1, 2.2 п. 2 цього наказу зобовязано керівників органів та закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності при визначенні тимчасової непрацездатності застосовувати Положення про експертизу тимчасової непрацездатності та забезпечити неухильне його виконання.

Згідно з п. 5.1 Положення, лікуючий лікар зокрема:

- видає документ, що засвідчує тимчасову непрацездатність громадян, при відвідуванні хворих удома особам, що визнані непрацездатними. При виході на дільницю лікар повинен мати при собі необхідну кількість бланків листка непрацездатності;

- видає разом із завідувачем відділення документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, на період лікування в стаціонарі;

- відображає в медичних картах амбулаторного (стаціонарного) хворого скарги, анамнез, у т.ч. страховий (за останні 12 місяців), дані об'єктивного огляду, додаткових методів обстеження та інше, які є підставою для визначення діагнозу та видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, перелік необхідних лікувальних та оздоровчих заходів, консультацій відповідно до стандартів медичних технологій лікувально-діагностичного процесу та протоколів надання медичної допомоги за спеціальностями, рекомендований режим; номер документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, термін, з якого до якого він виданий, дату наступної явки хворого на прийом, направлення на ЛКК;

- при чергових оглядах хворого в медичній карті амбулаторного (стаціонарного) хворого відображає динаміку захворювання, обґрунтовує корекцію лікування та призначення додаткових обстежень з урахуванням стандартів медичних технологій лікувально-діагностичного процесу та протоколів надання медичної допомоги за спеціальностями, визначає термін тимчасової непрацездатності та його продовження із зазначенням номера документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, дати, з якої до якої він продовжується, та дати наступного огляду. При відновленні працездатності вносить дані клінічного огляду пацієнта, що є підставою для закриття документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, із зазначенням його номера та дати, з якої пацієнт має стати до роботи.

У разі виписки хворого зі стаціонару при відновленні працездатності у виписці з медичної карти стаціонарного хворого (ф. 027/о) обов'язково зазначає дату висновку ЛКК (за наявності), лікувальні та трудові рекомендації, дату закриття листка непрацездатності, дату, з якої необхідно стати до роботи, номери документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян. Якщо хворий продовжує хворіти, у виписці зазначає дату явки на прийом до лікаря поліклініки, обґрунтовує продовження листка непрацездатності та направлення на амбулаторне лікування після виписки хворого зі стаціонару.

Відповідно до п.п. 5.2.8 п. 5.2 Положення, завідувач профільного відділення контролює, зокрема:

- дотримання лікарями порядку видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, відповідно до діючих нормативно-правових актів з питань ЕТН;

- якість оформлення записів у медичній карті амбулаторного (стаціонарного) хворого, а саме: повноту відображення скарг та відповідність їх визначеному діагнозу; якість зібраного страхового анамнезу хворого та анамнезу захворювання; відповідність записів об'єктивному стану хворого; достатнє обґрунтування діагнозу, який поставлено хворому; наявність плану обстеження та лікування хворого; наявність та правильність лікувальних та трудових рекомендацій; наявність записів про видачу листка непрацездатності, термін продовження (з якого числа до якого) та дати наступного відвідування лікаря, при закритті листка непрацездатності запис про його закриття із зазначенням дати, з якої необхідно стати до роботи; обґрунтування продовження листка непрацездатності в разі потреби продовження лікування в амбулаторних умовах після стаціонарного лікування у медичній карті стаціонарного хворого та витягу з неї; своєчасність направлення хворого до стаціонару при наявності медичних показань з урахуванням профілю захворювання; правильність оформлення медичної облікової документації; якість надання медичної допомоги з унесенням до медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого записів щодо корекції діагнозу, плану обстеження, лікування, стану працездатності; якість ефективності диспансерного спостереження, оздоровлення хворих, які часто та тривало хворіють; унесення відміток про порушення хворим лікувального режиму до листка непрацездатності (довідки) та медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого; дату закриття листка непрацездатності при встановленні групи інвалідності та проведенні реабілітаційних заходів.

Згідно з п.п. 5.4.6 п. 5.4 Положення, заступник головного лікаря з ЕТН або відповідальна особа з ЕТН забезпечує постійний контроль і перевірку щодо дотримання лікарями закладу охорони здоров'я діючого законодавства, інших нормативно-правових документів з ЕТН: правильності і своєчасності встановленого діагнозу, проведеного обстеження, призначеного лікування, обґрунтованості видачі та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність;

Відповідності до ст. 1 Закону України № 2240 загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст. 9 Закону № 2240 встановлено, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

За змістом ч. 1 ст. 34 Закону № 2240 за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надаються, зокрема, такий вид матеріального забезпечення та соціальних послуг, як допомога по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону № 2240 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї такого страхового випадку як тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Частиною 1 ст. 51 Закону № 2240 встановлено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом.

Відповідно до вищевказаної правової норми наказом Міністерства охорони здоровя України від 13.11.2001 р. № 455, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 р. за № 1005/6196, затверджено Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян (надалі Інструкція), яка визначає порядок і умови видачі, продовження та обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, здійснення контролю за правильністю їх видачі.

Відповідно до п.п. 8.1-8.3, 8.5 Інструкції, за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, лікарі несуть відповідальність згідно з законодавством України.

У разі виявлення порушень правил видачі, зберігання, обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, незадовільного стану експертизи тимчасової непрацездатності лікувально-профілактичний заклад може бути позбавлений права видавати документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, у встановленому порядку.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У матеріалах справи знаходяться докази, які підтверджують, що за рахунок Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Державним комітетом України з державного матеріального резерву було нараховано та сплачено його працівнику ОСОБА_3 4205,02 грн. допомоги по тимчасовій непрацездатності на підставі необґрунтовано виданих листків непрацездатності № ААФ № 539376, ААЯ № 364044, ААЯ № 650443, ААЯ № 651578.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідачем не подано належних доказів, які підтверджують, що шкоду, спричинену позивачу внаслідок виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності на підставі необґрунтовано виданих відповідачем листків непрацездатності, завдано не з його вини.

Факт порушення лікарями порядку оформлення листків непрацездатності підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь державного бюджету України 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з поліклініки № 2 Шевченківського району міста Києва (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 10, код 05497198) на користь Київського міського відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 30, код 22867691) 4205 (чотири тисячі двісті пять) грн. 02 коп. збитків.

Стягнути з поліклініки № 2 Шевченківського району міста Києва (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 10, код 05497198) в дохід державного бюджету 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 07.11.2011 р.