Рішення № 19220130, 26.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/27126.10.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд»

Простягнення 49726,98 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 67 від 12.05.11 р.

від відповідача: ОСОБА_2 дов. № б/н від 14.07.11 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд» про стягнення 49726,98 грн. основного боргу у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про постачання електричної енергії № 2527 від 25.12.07 р. щодо оплати вартості використаної електричної енергії.

Ухвалою суду від 02.09.11 р. було порушено провадження у справі № 37/271 та призначено її розгляд на 14.09.11 р., зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 14.09.11 р. на виконання вимог ухвали суду від 02.09.11 р. надав витребувані судом документи частково, зокрема, не надав доказів надання послуг за заявлений до стягнення період.

Представник відповідача у судове засідання 14.09.11 р. не зявився, відзиву на позов не надав.

Через відділ діловодства Господарського суду м. Києва 13.09.11 р. від відповідача надійшла телеграма з клопотанням про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю його представника бути присутнім у призначеному судовому засіданні через перебування у відрядженні.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.

Крім того, відповідач не надав доказів в обґрунтування обставин, викладених у його клопотанні, у звязку з чим це клопотання визнається судом необґрунтованим.

Проте, у звязку з незявленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 02.09.11 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/271 на 12.10.11 р.; повторно зобовязано позивача надати суду: докази надання послуг за заявлений до стягнення період (акти зняття показань лічильників, звіти про використану енергію та інші докази); банківські виписки з відмітками банку про перерахування грошових коштів від відповідача за спірний період; а також повторно зобовязано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з доданням підтверджуючих документів і доказів його надіслання позивачу.

У судовому засіданні 12.10.11 р. представник позивача частково надав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 14.09.11 р., які було залучено до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання йому можливості надати суду додаткові докази у справі.

Представник відповідача заперечень не навів, надав усні пояснення по суті спору та письмовий відзив на позовну заяву, який було залучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, суд задовольнив клопотання позивача про відкладення розгляду справи та оголосив перерву у судовому засіданні 12.10.11 р. до 26.10.11 р. о 11:50 год.

У судовому засіданні 26.10.11 р. представник позивача заявив письмове клопотання про залучення до матеріалів справи пояснень та доказів, яке було судом задоволено, надав суду помісячний розрахунок заборгованості, повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.10.11 р. повторно надав суду усні пояснення по суті спору та визнав позов частково.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством «АЕС Київобленерго», яке було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «АЕС «Київобленерго», (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд»(споживач) був укладений договір № 2527 від 25.12.2007 р. про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 160 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 2.2.2. договору № 2527 від 25.12.2007 р., постачальник зобовязується продавати (постачати) споживачу електричну енергію, як товар з врахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик: в межах 140,0 кВт дозволеної потужності, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток № 2 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених в «Акті розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами України(додаток № 10 «Узгоджені показники якості електричної енергії на межі балансової належноті»).

Пунктом 2.3.3. договору № 2527 від 25.12.2007 р. визначено, що споживач зобовязується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з додатком № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та додатком № 6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку».

Відповідно до п. 2.3.4. вищевказаного договору, споживач зобовязується здійснювати оплату за послуги з перетікання електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача, згідно з умовами додатку № 5 (5а) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Згідно з п. 7.5. договору № 2527 від 25.12.2007 р., на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатку № 6 до даного договору оформлюються такі документи: акт про використану електричну енергію; акт про прийняття-передавання товарної продукції; акт результатів замірів електричної потужності (у разі потреби за ініціативою постачальника).

За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.

У відповідності до п. 1.1. додатку № 4 до договору № 2527 від 25.12.2007 р., розрахунковий період встановлено споживачу з 15 числа календарного місяця до 14 числа наступного місяця.

Пунктом 2.1. вказаного додатку визначено порядок оплати за активну електроенергію, який проводиться у формі авансової оплати та планових платежів з остаточним розрахунком по закінченні розрахункового періоду.

Позивач пояснив суду, що згідно акту технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії на напрузі 220/380 В та передачі пломб на відповідальне збереження № 48/3 від 25.12.07 р. відповідачу був встановлений лічильник № 526328 з початковими показами 000000 кВт/год.

Враховуючи те, що всупереч вимогам Правил користування електроенергією, затверджених постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 р. та договору № 2527 від 25.12.2007 р., відповідач не подавав звіти про використану електроенергію, з метою перевірки показників розрахункового приладу обліку, 17.09.11 р. уповноваженими представниками ПАТ «АЕС Київобленерго»було складено акт контрольного огляду засобів обліку електроенергії, яким були зафіксовані показники розрахункового приладу обліку ТОВ «Будівельна компанія «Київ-Градобуд». Згідно з даним актом показники лічильника № 526328 становлять 15499 кВт/год.

Позивач також пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобовязання за умовами договору № 2527 від 25.12.2007 р., однак відповідач свої зобовязання за даним договором щодо оплати за отриману електроенергію виконав частково на суму 7110,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 16.06.10 р., у звязку з чим у нього виникла заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 37854,73 грн.

15.12.10 р. позивач направив на адресу ТОВ «Будівельна компанія «Київ-Градобуд»претензію (вихідний № 598) з пропозицією добровільно сплатити суму заборгованості, однак відповідач залишив дану претензію без відповіді та реагування.

Станом на серпень 2011 р. заборгованість відповідача за спожиту електроенергію за договором № 2527 від 25.12.2007 р. становить 49726,98 грн., що відображено у помісячному розрахунку заборгованості ТОВ «Будівельна компанія «Київ-Градобуд».

За таких обставин Публічне акціонерне товариство «Київобленерго»звернулося до Господарського суду міста Києва з даним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд»про стягнення 49726,98 грн. основного боргу у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про постачання електричної енергії № 2527 від 25.12.07 р. щодо оплати вартості використаної електричної енергії.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску електроенергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 2527 від 25.12.2007 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту електроенергію здійснив не повністю.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку заборгованості ТОВ «Будівельна компанія «Київ-Градобуд»за спожиту електроенергію за договором № 2527 від 25.12.2007 р. судом було встановлено, що відповідач спожив електроенергії за період з вересня 2009 р. до липня 2011 р. на суму 42287,36 грн., а відповідач сплатив за спожиту електроенергію 7110,00 грн., у звязку з чим заборгованість відповідача становить 35177,36 грн.

При цьому судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо нарахування заборгованості за актом контрольного огляду засобів обліку електроенергії від 17.09.11 р., оскільки даний акт не визначено договором № 2527 від 25.12.2007 р. та Правилами користування електричною енергією підставою для нарахування плати за спожиту електроенергію.

Крім того, у наданих 26.10.11 р. письмових поясненнях позивача було посилання в обґрунтування заявлених позовних вимог на акт № К 005526 від 25.03.10 р. про виявлення порушення ПКЕЕ, за яким було нараховано 26276,80 грн.

Однак зазначений акт не є належним доказом у справі № 37/271 і не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки в ньому зазначений інший споживач Житлово-будівельний кооператив «Юрівка».

Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечив обсяг спожитої електроенергії за договором № 2527 від 25.12.2007 р. та частково визнав заборгованість.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 35177,36 грн. заборгованості за спожиту електроенергію, а відповідач не спростував належними доказами цього, то позов ПАТ «АЕС Київобленерго»в частині стягнення з ТОВ «Будівельна компанія «Київ-Градобуд»суми заборгованості за договором № 2527 від 25.12.2007 р. на постачання електричної енергії та додатками до нього у розмірі 35177,36 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд»(01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 4/6, корп. А, код ЄДРПОУ 31925629) на користь Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»(08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, код ЄДРПОУ 23243188) 35 177 ( тридцять пять тисяч сто сімдесят сім) грн. 36 коп. заборгованості, 351 (триста пятдесят одну) грн. 79 коп. витрат по сплаті державного мита та 166 (сто шістдесят шість) грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 31.10.11 р.