Рішення № 19219727, 21.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/31221.10.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоВідкритого акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики»

Простягнення 562505,69 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: ОСОБА_1. дов. № 68 від 08.08.2011 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики»про стягнення 495607, 62 грн. основного боргу, 31226, 66 грн. пені, 28739, 79 грн. інфляційних втрат, 6931, 62 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору позивач поставив відповідачу електричну енергію, проте відповідач зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену електричну енергію не виконав в повному обсязі.

Ухвалою від 11.08.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 05.09.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 05.09.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судовому засіданні 05.09.2011 року представник відповідача надав пояснення, згідно яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

У звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 05.09.2011 року розгляд справи було відкладено на 26.09.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 26.09.2011 року позовні вимоги підтримав повністю.

В судовому засіданні 26.09.2011 року представник відповідача надав усні пояснення по справі.

Представники сторін в судовому засіданні 26.09.2011 року подали клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/312, яке судом розглянуто та задоволено.

У звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 26.09.2011 року розгляд справи відкладено на 17.10.2011 року.

В судовому засіданні 17.10.2011 року представник позивача надав додаткові документи по справі та усні пояснення, відповідно до якої просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.10.2011 року надав усні заперечення по справі.

В судовому засіданні 17.10.2011 року на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 21.10.2011 року.

18.10.2011 року представник позивача через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 393 607, 62 грн. основного боргу, 24772, 72 грн. пені, 22823, 79 грн. інфляційних втрат, 5464, 49 грн. 3 % річних.

В судове засідання 21.10.2011 року представник позивача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.10.2011 року надав додаткові документи та усні пояснення по справі.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.10.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.1990 року між підприємством Київські кабельні мережі ВЕО «Київенерго»правонаступником, якого була Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” відповідно до наказів Міністерства енергетики та електрифікації України № 31 від 17.02.1995 року, № 177 від 31.08.1995 року та 176 від 29.09.1995 року та яка у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства»№ 514-VI від 17.09.2008 року перейменована в Публічне акціонерне товариства «Київенерго», що підтверджується статутом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київенерго»та витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі постачальник, позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Київський завод реле та автоматики»(далі споживач, відповідач) було укладено договір № 397 (о/р 362) про використання електричної енергії (далі - Договір).

З метою приведення умов договору у відповідність до вимог чинного законодавства сторони уклали додаткову угоду від 01.10.2008 року до Договору про постачання електричної енергії (далі Угода).

П. 1 Угоди, зазначено, що Договір № 678 від 24.12.1990 року про постачання електричної енергії викладено в новій редакції (з усіма додатками до нього).

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п. п. 2.2.1., 2.2.2, 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3., 2.3.4. Договору, позивач зобовязувався, виконувати умови даного Договору, постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 даного Договору (Додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу ту субспоживачу»), з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами, згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до правил устройства електроустановок (ПУЕ) чинної редакції та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених Додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", а відповідач зобовязувався виконувати умови даного Договору, дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 даного Договору та режиму роботи електроустановок відповідно до Додатків «Перелік обєктів споживача»та «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу, оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів», здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з Додатками «Порядок розрахунків»та «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії».

Порядок розрахунків сторони обумовили додатком 2.5 до Договору, п.п.1, 2, 5, 13 цього додатку передбачено, що розрахунковий період починається і закінчується першого числа кожного місяця.

Споживач знімає показання розрахункових лічильників 27 числа кожного місяця та надає звіт за фактичним обсягом споживання.

Щомісяця 28 числа споживач зобовязується направляти свого уповноваженого представника до для надання звіту про спожиту активну і реактивну та генеровану реактивну електроенергію та про результати вимірів активної потужності за встановленою формою (Додатки «Звіт про використану електроенергію», «Звіт про результати вимірів активної потужності»). Крім цього, споживач надає підписаний акт про приймання-передачі товарної продукції, акт надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередні періоди.

Споживач до 20 числа поточного розрахункового місяця здійснює оплату 100 % від заявленого (договірного) обсягу активної електроенергії за розрахунковий період.

Додатком 5 до Договору № 397 від 01.01.1991 року передбачено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який визначений відповідно до Методики обчислення оплати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами (затверджена Наказом Мінпаливоенерго України № 19 від 17.01.2002 року, погоджена НКРЕ, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 року за № 93/6381).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з заяви про уточнення позовних вимог, за період з 01.11.2010 р. по 01.07.2011 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито активної електричної енергії на суму 1164000, 18 грн. У свою чергу, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 774093, 57 грн., у звязку з чим нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 389906, 61 грн.

Крім того, за період з 01.11.2010 року по 01.07.2011 року позивачем поставлено, а відповідачем спожито реактивної електричної енергії на суму 33262, 62 грн., відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 29561, 61 грн., у звязку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 3701, 01 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості у відповідача перед позивачем за спожиту активну та реактивну електричну енергію складала 393607, 62 грн. (389906, 61 грн. + 3701, 01 грн.), що підтверджується доданими до позовної заяви звітами про використану електроенергію та розрахунком позивача.

Разом з тим, судом встановлено, що частина боргу в сумі 66000, 00 грн. за спожиту активну електроенергію погашена до звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується розрахунком позивача та наявними в матеріалах справи доказами, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, станом на день звернення позивача до суду, сума боргу відповідача перед позивачем складала 327607, 63 грн. (323 906, 62 грн. (389906, 61 66000, 00 грн.) + 3701, 01 грн.)), що сторонами не заперечується.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 327607, 63 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

П. 4.2.2 Угоди встановлено, за внесення платежів, передбачений пунктами 2.3.3-2.3.4 Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0, 1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач, керуючись п. 4.2.2 Угоди, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 24772, 72 грн.

Здійснивши перерахунок пені в межах періодів визначених позивачем, з урахуванням строків розрахунку визначених додатками до Договору та дати внесення проплат, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 24 752, 19 грн.

Крім того, позивач посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 22823, 79 грн. та 3 % річних в розмірі 5464, 49 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобовязання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення інфляційні втрати в розмірі 22823, 79 грн. за весь час прострочення, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача, а розмір 3 % річних визначено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 5395, 84 грн. перерахунок яких здійснено в межах розрахунку позивача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики»(03680, м. Київ, вул. Івана Лепсе, 6, код ЄДРПОУ 00214853) на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 323906 (триста двадцять три тисячі девятсот шість) грн. 62 коп. боргу за спожиту активну електроенергію, 3701 (три тисячі сімсот одна) грн. 01 коп. боргу за спожиту реактивну електроенергію, 24 752 (двадцять чотири тисячі сімсот пятдесят дві) грн. 19 коп. пені, 22823 (двадцять дві тисячі вісімсот двадцять три) грн. 79 коп. інфляційних втрат, 5395 (пять тисяч триста девяносто пять) грн. 84 коп. 3 % річних, 3805 (три тисячі вісімсот пять) грн. 80 коп. державного мита, 201 (двісті одна) грн. 08 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (ст. 85 ГПК України).

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення:

02.11.2011 року