Рішення № 19219313, 19.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/17919.10.11 За позовомПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" ДоВідкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія

"Оранта"

Простягнення 11 401,36 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача ОСОБА_1представник (дов. № 280 від 18.07.2011 р.)

від відповідачане зявився СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна"звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення з відповідача страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору автомобільного страхування № 11/007909/ПР/2.1.5.1 від 20.03.2008 р. в розмірі 11 401,36 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором автомобільного страхування № 11/007909/ПР/2.1.5.1 від 20.03.2008 р., внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою власника пошкодженого автомобіля "ВАЗ-11183", державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб автомобіль "Фольксваген", державний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, водій якого визнаний винним у її скоєні ОСОБА_3, застрахований у ВАТ "НАСК "Оранта", згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4369974, позивач просить стягнути з ВАТ "НАСК "Оранта", суму страхового відшкодування в розмірі 11 401,36 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.09.2011. р. порушено провадження у справі №59/179, розгляд справи призначено на 19.10.2011 р.

Представник відповідача в судове засідання 19.10.2011 р. не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

18.10.2011 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не заперечує проти стягнення страхового відшкодування з врахуванням франшизи, а саме в розмірі 10 891,36 грн.

Приписами статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 19.10.2011 р., запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та згідно вимог статті 69 ГПК України.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 19.10.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2008 р. між ВАТ "СК "Країна" (змінило назву на ПАТ "СК "Країна") та ОСОБА_2 був укладений договір автомобільного страхування № 11/007909/ПР/2.1.5.1.

Обєктом вищевказаного договору є транспортний засіб "ВАЗ-11183", державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до умов Договору, позивач зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою застрахованого автомобіля.

Згідно розгорнутої довідки ГУМВС України ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Краматорська, 03.02.2009 р. в м. Краматорську Донецької обл. сталась дорожньо-транспортна пригода зіткнення за участю автомобілів "ВАЗ-11183", державний номер НОМЕР_1, що належить та яким керував ОСОБА_2 та "Фольксваген", державний номер НОМЕР_2, що належить та яким керував ОСОБА_3

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, яку визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 10.02.2009 р.

04.02.2009 р. до ПАТ "СК "Країна" звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до Звіту про експертну оцінку № 52, зробленого ФОП ОСОБА_4 18.02.2009 р., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "ВАЗ-11183", державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, складає 13 921,33 грн.

Відповідно до Страхового акту № 11/10672/2.1.5.1 від 07.05.2009 р., згідно листа вигодонабувача, враховуючи Звіт про експертну оцінку № 52, від 18.02.2009 р, ПАТ "СК "Країна" було виплачено страхове відшкодування в розмірі 11 401,36 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 117 від 23.11.2009 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "Фольксваген", державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "ВАЗ-11183", державний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_3, застрахований у ВАТ "НАСК "Оранта", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4369974.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія ОСОБА_3 який керував автомобілем "Фольксваген", державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Краматорського міського суду Донецької області від 10.02.2009 р.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "ВАЗ-11183", державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВС/4369974), а до ПАТ "СК "Країна" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором автомобільного страхування № 11/007909/ПР/2.1.5.1 від 20.03.2008 р. перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_3, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до статті 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до Страхового акту № 11/10672/2.1.5.1 від 07.05.2009 р., розмір страхового відшкодування складає 11 401,36 грн.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВС/4369974) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

З огляду на викладене відсутні законні підстави для стягнення з відповідача 510,00 грн., що становить розмір франшизи за полісом № ВС/4369974.

Враховуючи визначені полісом № ВС/4369974 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також сплачену позивачем суму страхового відшкодування, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 10 891,36 грн. (11 401,36 грн. - 510,00 грн. франшиза за полісом № ВС/4369974), а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Виходячи з приписів статті 1194 ЦК України, зазначена норма має на меті забезпечення принципу повного відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, якщо сума виплаченого страхового відшкодування є недостатньою.

Зважаючи на те, що до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а сума страхового відшкодування, що повинна бути виплачена страховою компанією згідно норм діючого законодавства є недостатньо для покриття фактичних затрат, позивач не позбавлений можливості звернутись до особи, винної у ДТП з позовом про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А, Код ЄДРПОУ 20842474) шкоду в розмірі 10 891 (десять тисяч вісімсот девяносто одна) грн. 36 коп., державне мито у розмірі 97 (девяносто сім) грн. 44 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 225 (двісті двадцять пять) грн. 44 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.В. Картавцева

Дата складання

повного рішення: 26.10.2011 р.