Рішення № 19219291, 12.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/13912.10.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Система" доПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"

3-тя особа, яка

не заявляє

самостійних вимог

на предмет спору

на стороні відповідачаОСОБА_4

простягнення 5 366,57 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивачаОСОБА_1 представник (дов. № 46 від 24.09.2010р.)

від відповідачаОСОБА_2 представник (дов. № 85D/2011 від 11.03.2011 р.)

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачане зявився СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Гарант-Система" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 05-16/000948 від 20.01.2010р., в розмірі 5 366, 57 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором страхування добровільного страхування наземного транспорту № 05-16/000948 від 20.01.2010р., внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля "Mazda CX-7", державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб автомобіль "Opel Vectra", державний номер НОМЕР_2, за участю якого скоєно ДТП, водій якого ОСОБА_4, визнаний винним у її скоєні, застрахований у ПАТ "СК "Універсальна", згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8535108, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 5 366, 57 грн. (4 956,57 грн. вартість ремонтно-відновлювальних робіт з урахуванням фізичного зносу складових частин, 410 грн. сума витрат на проведення авто товарознавчого дослідження).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.08.2011 р. порушено провадження у справі №59/139, залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, розгляд справи призначено на 28.09.2011 р.

06.09.11р. відділом діловодства суду отримано від Моторного (транспортного) страхового бюро України лист на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судовому засіданні 28.09.2011 р. представник відповідача надав суду заяву про витребування доказів. В даній заяві просить суд витребувати у позивача докази факту утримання (зарахування) страхового відшкодування в рахунок страхових платежів по договору КАСКО та на якій підставі було проведено таке зарахування.

У звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, оголосив перерву в судовому засіданні до 12.10.2011 р.

12.10.11р. представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про доручення додаткових доказів до матеріалів справи. Зокрема, представник позивача надав суду:

- Акт взаємозаліку від 26.05.10р. по договору № 05-16/000948 від 20.01.2010р., відповідно до якого підтверджується факт домовленості страховика та страхувальника про зарахування частки страхового відшкодування в сумі 6638,56 грн. в рахунок сплати 3-ої частини та частки 4-ої частини страхового платежу по договору;

- Копію правил добровільного страхування наземного транспорту, затверджених головою ПрАТ "СК"Гарант-Система" від 05.11.2007р., якими підтверджується можливість зарахування в рахунок сплати страхових платежів за договором КАСКО страхового відшкодування;

- Довідку ПрАТ "СК"Гарант-Система" про зарахування частини страхового платежу за Договором № 05-16/000948 від 20.01.2010р.

Представник 3-ї особи в судове засідання 12.10.2011 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити повністю в задоволенні позовних вимог, оскільки, згідно Наказу № 382 від 24.06.11р. позивачем всупереч вимогам страхувальника належну йому суму страхового відшкодування було вирішено не виплачувати, а без жодних правових підстав та погодження із потерпілим, зарахувати в рахунок сплати страхових платежів за договором КАСКО.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 12.10.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2010р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Гарант-Система" та ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 05-16/000948., згідно якого ПАТ "Страхова компанія "Гарант-Система" взяло на себе зобов'язання компенсувати ОСОБА_3 будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки "Mazda CX-7", державний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП.

Згідно довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, 03.03.10р. в м. Києві, по Залізничному шосе, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Mazda CX-7", державний номер НОМЕР_1 під керуванням власника ОСОБА_3, та автомобіля марки "Opel Vectra", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Печерського районного суду міста Києва від 25.03.2010р.

26.05.2010р. до ПАТ "Страхова компанія "Гарант-Система" звернувся ОСОБА_3 із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до звіту № 194-2 авто-товарознавчого дослідження від 21.04.2010року, вартість матеріальної шкоди завданої пошкодженням автомобіля "Mazda CX-7", державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП, складає 4956,57 грн.

ПАТ "Страхова компанія "Гарант-Система" на підставі Страхового акту № 05-17/221 від 26.05.2010р. вирішено виплатити страхове відшкодування у сумі 6 638,56 (Шість тисяч шістсот тридцять вісім грн. 56 коп.) грн., відповідно до наказу про виплату страхового відшкодування №382 від 24.06.2010р. враховуючи, що Договір № 05-16/000080 від 20.01.2010р. страхування наземного транспорту передбачає сплату страхового платежу частинами, керуючись п. 13.6. Правил добровільного страхування наземного транспорту(крім залізничного) від 05.11.2007р., що діють в ПрАТ "СК "Гарант-Система" зараховано суму страхового відшкодування в рахунок сплати 3-ї частини та частки 4-ї частини страхового платежу.

Також у зв'язку з ДТП ПАТ "Страхова компанія "Гарант-Система" понесло витрати на проведення експертного авто-товарознавчого дослідження з визначення вартості матеріальної шкоди заподіяної власнику транспортного засобу "Mazda CX-7", державний номер НОМЕР_1, у розмірі 410, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 546 від 23.04.2010р.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "Opel Vectra", державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Mazda CX-7", державний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_4, застрахований у ПАТ "СК "Універсальна", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8535108.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія ОСОБА_4 який керував автомобілем "Opel Vectra", державний номер НОМЕР_2 підтверджується постановою Печерського районного суду міста Києва від 25.03.2010р.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Mazda CX-7", державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/8535108), а до ПрАТ "СК "Гарант-Система" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 05-16/000948 від 20.01.2010р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_4, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до статті 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/8535108) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

З огляду на викладене відсутні законні підстави для стягнення з відповідача 510,00 грн., що становить розмір франшизи за полісом № ВС/8535108.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобовязання.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", визначені полісом № ВС/8535108, розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість матеріального збитку, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 4 446,57 грн. (4 956,57 грн. - 510,00 грн. франшиза за полісом № ВС/8535108), а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по відшкодуванню страховиком винної особи вартості автотоварознавчого дослідження не передбачені наведеними положеннями закону "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у звязку з чим в цій частині заявлені позовні вимоги до відповідача є безпідставними.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в сумі 84, 51 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в сумі 195, 54 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01030, м. Київ, вул. Богдана хмельницького, 48-А, Код ЄДРПОУ 20113829) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Система" (04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного/Ігорівська, 10/5 літера А; код ЄДРПОУ 31725819) шкоду в розмірі 4 446 (чотири тисячі чотириста сорок шість) грн. 57 коп., державне мито у розмірі 84 (вісімдесят чотири) грн. 51 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 195 (сто девяносто пять) грн. 54 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.В. Картавцева

Дата складання

повного рішення: 19.10.2011 р.