Рішення № 19219144, 26.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/416-6/28726.09.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

ДоЖитлово-будівельного кооперативу «Алмаз-3»

Простягнення 67900,90 грн.

СуддяКовтун С.А.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1(за дов.)

від відповідача ОСОБА_2(за дов.); ОСОБА_3(за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»до житлово-будівельного кооперативу «Алмаз-3»про стягнення 67900,90 грн. за надані в період з 01.07.2009 р. по 01.10.2010 р. послуги з водопостачання та водовідведення за договором № 06591/4-08 від 28.04.2006 р..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення за договором № 06591/4-08 від 28.04.2006 р..

Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив, зазначивши, що позивач в односторонньому порядку збільшив тариф за надані послуги, а також безпідставно включив у нарахування заборгованості вартість питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання.

Рішенням суду від 24.01.2011 р., у справі № 1/416, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2011 р., в позові відмовлено

Постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2011 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2011 р. та рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2011 р. у справі № 1/416 скасовано та передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Скасовуючи рішення та постанову попередніх інстанцій колегія суддів зазначила, що їх висновки не можна визнати такими, що відповідають дійсним обставинам справи, а при новому розгляді справи суду необхідно розмежувати заборгованість за поставлену холодну воду, водовідведення та за воду, яка використовувалась для виготовлення гарячої води та вирішити питання щодо обовязку у відповідача її оплати в залежності від встановлення особи, на балансі якої перебуває бойлер, встановлений за адресою пр-т Академіка Корольова, 6А , тобто повно та всебічно зясувати дійсні обставини справи, дати належну правову оцінку заявленим вимогам.

Ухвалою суду від 12.07.2011 р. справі присвоєно № 1/416-6/287, розгляд останньої призначено на 12.09.2011 р. о 10:00 год.

Представниками сторін подано клопотання про продовження строку вирішення спору на п`ятнадцять днів. Клопотання судом задоволено.

Під час нового розгляду позивач надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що обсяг питної води, що йде на підігрів визначається, за показниками лічильника виходячи з кількості мешканців і процентному співвідношенні і становить 11,899 %.

В судовому засіданні оголошено перерву до 26.09.2011 р..

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

28.04.2006 р. між відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»(правонаступник - публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал») (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Алмаз-3»(абонентом) було укладено договір № 06591/4-08 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі (далі Договір).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Договір укладається у відповідності із Законом України «Про питну воду та питне водопостачання». За цим Договором постачальник зобовязується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобовязується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів й приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р. (далі - правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р., а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором.

Відповідно до п.п. 2.1.1 - 2.1.6 Договору сторони домовилися, що кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками лічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального проводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками водолічильників, а при його відсутності за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водоспоживання, або іншим засобом. Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно із показаннями водолічильників та/або іншими способами визначення обємів стоків у відповідності до розділу 21 правил користування; абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у журналі обліку споживання води; облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обовязковому звірянню постачальника.

Згідно з п. 2.2.1 Договору постачальник щомісячно направляє банківській установі абонента платіжні документи (в електронному вигляді дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору у платіжних документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій форму у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента. В разі утворення боргу, оплата, що надходить від абонента, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Згідно з п. 2.2.5 Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобовязаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити платіжний документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору постачальник зобовязався забезпечувати абоненту постачання питної води, якість якої відповідає ГОСТ 2874-82 «Вода питна»до його водопровідного вводу.

В свою чергу, абонент прийняв на себе зобовязання своєчасно сплачувати вартість наданих йому постачальником послуг на умовах цього Договору (п. 3.3.4 Договору).

За період з липня 2007 р. по вересень 2009 р. постачальник надав, а абонент прийняв послуги з постачання холодної питної води та приймання холодних стічних вод у міську каналізаційну мережу (код 8-1144) на суму 28298,01 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами про зняття показань з приладу обліку, копії яких долучені до матеріалів справи.

Постачальник зазначає, що ним було прийнято гарячих стічних вод у кількості 23272 куб.м. на суму 27750,20 грн.

При цьому приймання стоків було визначено постачальником виходячи з спожитої гарячої води. За даними обліку на бойлер за адресою: пр-т Академіка Корольова, 6А, було поставлено 57745 куб.м гарячої води.

Судом, використавши запропонований постачальником порядок визначення кількості спожитої абонентом гарячої води виходячи з відсоткового відношення загальної кількості мешканців (11,819 %), яким постачається гаряча вода з вищевказаного бойлера, встановлено, що кількість прийнятих гарячих стічних вод становить 6877,08 куб.м. (57745 куб.м. х 11,899%)

Отже, за розрахунком суду, виходячи із процентного співвідношення, доведеним є надання послуг з приймання стоків гарячої води у кількості 6877,08 куб.м., що складає 29,53 % (6871,08 куб.м. х 100% / 23272 куб.м) від визначених позивачем. Вартість даних послуг становить 8194, 58 грн. (27750,20 грн. х 29,53% / 100%).

Як зазначено вище, предметом Договору є постачання питної води та приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу. Зокрема, відповідно до заяви № 15-90 від 22.02.2006 р., яка передувала укладенню Договору, сторонами було узгоджено здійснювати облік води тільки холодної води за водолічильником, який розташований у будинку відповідача. Даних про те, що сторонами в рамках Договору узгоджено водопостачання води за лічильником, розташованим у груповому бойлері, та її облік шляхом застосування відсоткового відношення кількості мешканців, проживаючих у будинку відповідача, до загальної кількості мешканців, яким здійснюється гаряче водопостачання, суду не подано. Таким чином, постачання питної води, що йде на підігрів, не є предметом регулювання Договору.

Отже, підстави для стягнення 32848,29 грн. за постачання питної води, що йде на підігрів (код 8-51144), як заборгованості за Договором відсутні.

З урахуванням викладеного, постачальник у період з липня 2007 р. по вересень 2009 р. надав, а абонент прийняв послуги з постачання холодної питної води та приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу на суму 36492,64 грн. (8194,58 грн. + 28298,01 грн.)

Абонент надані послуги оплатив (з урахуванням перерахунків) частково на суму 28877,12 грн., внаслідок чого його заборгованість становить 7615,52 грн. (оплата на суму 1092,58 грн. по коду 8-51144 судом не врахована).

Станом на день розгляду справи зобовязання з оплати відповідачем не виконано.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; абонент - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Твердження відповідача про те, що його не було повідомлено про зміни тарифів на оплату не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до п. 2.21 Договору тарифи на послуги водовідведення та водопостачання встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 7615,52 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 7615,52 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 4.2 Договору у разі порушення строків виконання зобовязання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Оплата абонементом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному обсязі.

За розрахунком суду з відповідача за період з 01.07.2009 р. по 01.10.2010 р. підлягає стягненню 1089,60 грн. пені.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі здійсненим судом розрахунком, інфляційна складова боргу становить 440,30 грн. (8055,83 грн. заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції), три процента річних становлять 154,78 грн..

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобовязаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 8055,83 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 154,78 грн. трьох процентів річних, 1089,60 грн. пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Алмаз-3»(03134, м. Київ, проспект Академіка Корольова, 6, код 24361582) на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код 03327664) 8055,83 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 154,78 грн. трьох процентів річних, 1089,60 грн. пені, 93,02 грн. державного мита та 32,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

СуддяС. А. Ковтун

Рішення підписано 03.11.2011 р.