Рішення № 19218985, 25.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/24925.10.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» доВідкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта» третя особа ОСОБА_1

провідшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 24 990, 00 грн. Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_2. - представник за довіреністю від 05.10.2011 року

від відповідача:не зявились;

від третьої особи:не зявились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта»про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 24 990, 00 грн.

Позовні вимоги Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»обґрунтовує тим, що 01.09.2009 року у м. Білогірську по вул. Нижньогірській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Хонда, д/н НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_1. та автомобіля марки Фіат, д/н НОМЕР_2, який був застрахований позивачем на підставі договору страхування наземного транспорту. Позивачем, на виконання умов зазначеного договору була здійснена виплата страхового відшкодування. У звязку із зазначеним, оскільки цивільно-правова відповідальність винного в ДТП - гр. ОСОБА_1. була застрахована у ВАТ «Страхова компанія «Астарта», до позивача в порядку регресу перейшло право зворотної вимоги до відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2011 року було порушено провадження у справі та залучено гр. ОСОБА_1., у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та призначено розгляд справи на 25.10.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 25.10.2011 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі та подав витребувані ухвалою суду докази.

Представник третьої особи у судове засідання 25.10.2011 року не зявився, однак через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав пояснення, відповідно до яких просив розглянути справу без участі представника третьої особи.

Представник відповідача у судове засідання 25.10.2011 року не зявився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення № 1660702.

За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

З довідки ГУ МВС України в Автономній республіці Крим від 30.06.2009 року та постанови Білогірського районного суду Автономної республіки Крим від 01.08.2009 року по справі № 3-1190/09 з урахуванням постанови про виправлення описки від 17.08.2011 року вбачається, що 01.09.2009 року у м. Білогірську по вул. Нижньогірській гр. ОСОБА_1. керуючи автомобілем Хонда, д/н НОМЕР_1, на перехресті нерівнозначних доріг при виїзді з другорядної дороги на головну, не уступив дорогу автомобілю Фіат, д/н НОМЕР_2, що наближувався по головній дорозі, внаслідок чого допустив зіткнення з ним, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 16.11 ПДР України.

Білогірським районним судом Автономної республіки Крим по справі № 3-1190/09 гр. ОСОБА_1. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 425, 00 грн.

Пошкоджений внаслідок вказаної ДТП автомобіль марки Фіат, д/н НОМЕР_2 був застрахований на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № А 0013011 від 18.08.2008 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Страхова група «ТАС»(правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС») та гр. ОСОБА_3.

Із матеріалів справи вбачається, що за замовленням ЗАТ «Страхова група «ТАС»були проведені автотоварознавчі дослідження (№ 3029.-06/09 від 30.07.2009 року та № 477 від 26.08.2009 року), згідно висновку яких матеріальна шкода, нанесена власнику автомобіля Фіат, д/н НОМЕР_2 у результаті його ушкодження при ДТП становить 124804, 00 грн., вартість працездатних складових автомобіля Фіат, д/н НОМЕР_2 становить 14209, 50 грн.

Як вбачається із страхового акту № 198263126/2009 від 02.09.2009 року, ЗАТ «Страхова компанія «ТАС»було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 91900, 28 грн.

18.09.2009 року ЗАТ «Страхова компанія «ТАС»було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 91900, 28 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 10528 від 18.09.2009 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відшкодувавши збитки, завдані водієм ОСОБА_1., позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобовязанні, що виникло з делікту, замість особи, який нанесено шкоди.

Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобовязанні, отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Вина особи, яка керувала автомобілем Хонда, д/н НОМЕР_1, встановлена у судовому порядку.

Тому, гр. ОСОБА_1. є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Фіат, д/н НОМЕР_2, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що між гр. ОСОБА_1. та Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Астарта»укладено поліс № НОМЕР_3 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Астарта»взяло на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіль Хонда, д/н НОМЕР_1. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25500, 00 грн., франшиза 510, 00 грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).

Водночас, згідно з частиною 7 ст. 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобовязання»книги пятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобовязань.

Відповідно до ст. 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з п. 4 ч. 1 та ч. 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобовязанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»виникло право вимоги до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та 993 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків у розмірі 24 990, 00 грн. (25500, 00 - 510, 00), оскільки обовязок компенсації суми франшизи законом покладено на особу, відповідальність якої застрахована.

Згідно п. 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції від 07.07.2011 року, для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

07.10.2009 року позивачем на адресу ВАТ «Страхова компанія «Астарта»була направлена відповідна заява № 2302/1 від 11.08.2011 року на виплату страхового відшкодування із доданими документами, що були отримані останнім 16.08.2011 року.

Відповідно до 37.1 п. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»в редакції від 07.07.2011 року, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, відповідачу у термін до 16.09.2011 року належало виплатити страхове відшкодування чи надати обґрунтовані заперечення щодо такої виплати.

Відповідач у зазначений термін виплату страхового відшкодування не здійснив, заперечень не надав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати відповідачем страхового відшкодування до матеріалів справи не надано.

Враховуючи зазначене, суд вважає позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта»про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме, у розмірі 24 990, 00 грн.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 11, ст.ст.22, 29, 509, 511, 512, 514, 528, 636, 993, 1187, 1188, 1191, 1192 ЦК України та ст. ст. 33, 49, ст. ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта»(03150, м. Київ, Печерський район, вул. Тверська, буд. 6; ідентифікаційний код: 02308021), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(03062, м. Київ, Святошинський район, проспект Перемоги, 65; ідентифікаційний код: 30115243) 24990 (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 249 (двісті сорок девять) грн. 90 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М. А.

Дата підписання 31.10.2011 року