Рішення № 19218824, 24.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/16224.10.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік - ЛТД і Ко"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон"

Простягнення 27 290,40 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивачаОСОБА_1 представник (дов. б/н від 19.10.2011 р.)

від відповідачаОСОБА_2 представник (дов. №03/12 від 05.12.2008 р.) СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантехнік - ЛТД і Ко" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон" про стягнення заборгованості за договором підряду № 01/04/2010 від 25.01.2011 р. в розмірі 27 290,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.01.2011 р. між ТОВ "Сантехнік - ЛТД і Ко" та ТОВ "Аптека Біокон" було укладено договір підряду № 01/04/2010, згідно умов якого Підрядник зобов'язується виконати роботи по влаштуванню системи вентиляції по вул. Березняківська 29 у м. Києві, у відповідності з проектною документацією та цим договором, забезпечити готовність об'єкта до здачі прийняття приймальними комісіями та передати Замовнику реконструйований об'єкт у строки передбачені договором. Замовник зобов'язується прийняти об'єкт та здійснювати своєчасне фінансування будівництва у терміни зазначені у договорі, та своєчасно оплатити Підряднику виконані роботи у повному обсязі та на умовах цього договору.

Так, сторонами було підписано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2010 р. (Ф-КБЗ) та Акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2010 р. (Ф-КБ2в) на суму 4 790,40 грн., а також Довідку про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2010 р. (Ф-КБЗ) та Акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2010 р. (Ф-КБ2в) на суму 45 000 грн.

Позивач умови договору виконав повністю, та виконав роботи, а відповідач, не зважаючи на те, що виконані роботи прийняв, свої обов'язки щодо оплати виконав частково, та сплатив на користь позивача кошти у розмірі 22 500,00 грн.

Таким чином заборгованість відповідача за виконані роботі згідно Договору, становить 27 290, 40 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.08.2011 р. порушено провадження у справі №59/162, розгляд справи призначено на 30.09.2011 р.

28.09.2011 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про витребування доказів по справі, заяву-вимогу щодо фіксування технічними засобами судового процесу.

В судовому засіданні 30.09.2011 р. представник відповідача просив суд не здійснювати фіксування судового процесу технічними засобами в судовому засіданні 30.09.2011 р. та перенести фіксування судового процесу на наступне судове засідання.

Представник відповідача підтримав клопотання про витребування доказів, надане до відділу діловодства суду 28.09.2011 р. Клопотання задоволено.

У звязку з витребуванням додаткових доказів, в судовому засіданні 30.09.2011 р. оголошена перерва до 19.10.2011 р.

В судовому засіданні 19.10.2011 р. представник відповідача просив суд не здійснювати фіксування судового процесу технічними засобами в судовому засіданні 19.10.2011 р. та перенести фіксування судового процесу на наступне судове засідання.

В судовому засіданні 19.10.2011 р. представник відповідача заявив клопотання про витребування у позивача додаткових документів. Клопотання задоволені.

Представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначені клопотання.

В судовому засіданні 19.10.2011 р. оголошена перерва до 24.10.2011 р.

24.10.2011 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача письмові пояснення та заява про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні 24.10.2011 р. представник позивача підтримав заяву про збільшення позовних вимог та просив суд додатково до первісного позову стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 9 930,00 грн.

Заява обґрунтована тим, що між позивачем та відповідачем існували інші взаємовідносини, які на думку позивача можуть бути розглянуті в даному судовому процесі, зокрема позивачем було передано відповідачу Спліт систему "Йорк" загальною вартістю 7 110,00 грн. Також позивачем було виконано пусконалагоджувальні роботи загальною вартістю 2 350,00 грн. Однак відповідач перераховувати кошти за поставлені матеріальні цінності та виконані роботи відмовився.

Суд не приймає до розгляду заяву про збільшення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як вбачається з заяви позивача про збільшення позовних вимог, позивач просить суд додатково до первісних позовних вимог стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 9 930,00 грн., яка виникла з інших правовідносин між позивачем та відповідачем, а саме за поставлені матеріальні цінності відповідно до видаткової накладної № СА-0000188 від 16.08.2010 р. та виконані роботи відповідно до акту здачі приймання робіт № СА-0000189.

Відповідно до п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

Тобто, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення ціни позову, збільшення кількості товару тощо).

Предметом позовних вимог по даній справі є стягнення заборгованості за виконані роботи за договором підряду № 01/04/2010 від 25.01.2011 р. в розмірі 27 290,40 грн.

Позивач в заяві про збільшення позовних вимог просить стягнути з відповідача додатково кошти за виконані зобовязання, що виникли з правовідносин які не зазначені в позовній заяві.

Таким чином, позивач змінює предмет та підставу позову.

Відповідно до п. 3.7 роз'яснення Вищого господарського суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначено, що за змістом статті 22 ГПК України зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні 24.10.2011 р. представник позивача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позовних вимог та просить суд припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Відзив обґрунтований наступним.

Протягом квітня місяця 2010 р. позивач в порушення умов Договору підряду №01/04/2010 не надав Проектну документацію та Графік виконання робіт, мотивувавши в усному порядку не готовність даних документів.

Виконавши умови Договору підряду №01/04/2010, відповідач підписав Акт виконаних робіт (ф.КБ-2В) та Довідку про їх вартість (ф.КБ-3), але без дати їх підписання, так як позивач не приступив до виконання робіт у відповідності до вимог вищезазначеного Договору.

Після проведення переговорів між сторонами була підписана 14.05.2010 р. Додаткова угода №1 до Договору підряду №01/04/2010 від 01.04.2010 р., про збільшення загальної вартості робіт, яка становила 49 790,40 грн. Також одночасно Відповідач підписав Акт виконаних робіт (ф.КБ-2В) та Довідку про їх вартість (ф.КБ-3), але без дати їх підписання.

Строки виконання робіт, повинні бути вказані в Додатку №3 - Графік виконання робіт, який так і не наданий позивачем відповідачу в порушення діючого в Україні законодавства та умов Договору підряду №01/04/2010 від 01.04.2010 р.

Відносно порядку розрахунків, як зазначено в п. 10.2.1. Договору підряду №01/04/2010 від 01.04.2010 р., Платежі здійснюються Замовником (Відповідачем) на підставі Актів прийняття виконаних підрядних робіт (ф.КБ-2В) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ-3) за фактично виконаний обсяг робіт протягом 10 (десять) календарних днів із дати їх підписання уповноваженими представниками обох сторін.

А саме, оплата повинна була здійснена не на підставі одного Акта прийняття виконаних робіт, як зазначає Позивач, а на підставі Актів прийняття виконаних підрядних робіт (ф.КБ-2В) впродовж всього терміну виконання робіт.

Крім, цього у відповідності до п.11.3. Договору підряду №01/04/2010 від 01 квітня 2010 року, Підрядник повинен письмово сповістити Замовника про завершення будівельних робіт. Замовник після одержання повідомлення Підрядник повинен створити комісію для приймання-передачі закінчених робіт, призначити дату приймання-передачі та забезпечити участь у прийманні-передачі представників проектувальної організації. Участь інших субпідрядників у роботі комісії забезпечує Підрядник.

Згідно п.11.4. Договору підряду №01/04/2010 від 01.04.2010 р., приймання-передачі виконаних робіт (об'єкта будівництва) здійснюється у відповідно дот вимог нормативних актів і підтверджується актом готовності Об'єкта до експлуатації. Акт готовності об'єкта до експлуатації оформляється Замовником і підписується головою та членами приймальної комісії.

На підставі вищевикладеного, оплата може бути здійснена після проведення виконання робіт, як зазначено в Договорі підряду №01/04/2010 від 01.04.2010 р., щомісячних Актів виконаних робіт впродовж терміну такого виконання, прийманням-передачі виконаних робіт та Актом готовності Об'єкта до експлуатації.

В судовому засіданні 24.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.04.2010 р. між ТОВ "Аптека Біокон" та ТОВ "Сантехнік - ЛТД і Ко" було укладено договір підряду № 01/04/2010, згідно з яким позивач зобов'язався виконати роботи по влаштуванню системи вентиляції по вул. Березняківська, 29 у м. Києві, у відповідності з проектною документацією та цим договором, забезпечити готовність об'єкта до здачі прийняття приймальними комісіями та передати відповідачу реконструйований об'єкт у строки передбачені договором. Відповідач зобов'язався прийняти об'єкт та здійснити своєчасне фінансування будівництва у терміни зазначені у договорі, та своєчасно оплатити позивачу виконані роботи у повному обсязі та на умовах цього договору.

Відповідно до п.2.1 договору, дата початку виконання робіт з 01.04.2010 р. В разі порушення Підрядником Графіка виконання робіт більш ніж на 10 (десять) календарних днів Замовник має право затримати поточне фінансування на відповідний час затримки.

Відповідно до п. 3.1. договору, договірна ціна робіт за цим договором визначається на основі кошторису і складає 45 000,00 грн., в тому числі ПДВ 7 500,00 грн. Договірна ціна є твердою.

Відповідно до п. 3.2 договору до початку виконання робіт, Замовник перераховує Підряднику аванс у розмірі 50% від Договірної ціни відповідно до п. 3.1, що складає : 22 500,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 3750,00 грн. у строк, не пізніше 5-ти банківських днів з дня підписання договору шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника.

П. 10 договору передбачено, що фінансування робіт здійснюється за рахунок власних коштів Замовника.

Платежі здійснюються Замовником на підставі Актів прийняття виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2В) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ-3) за фактично виконаний обсяг робіт протягом 10 календарних днів із дати їх підписання уповноваженими представниками обох сторін.

Факт виконання робіт за цим Договором підтверджується щомісячними Актами виконаних робіт (ф. КБ-2В) та Довідками про їх вартість (ф.КБ-3), які складаються Підрядником у 2-х екземплярах (по одному екземпляру для кожної із Сторін) та передаються Замовнику для підписання до 3 числа наступного місяця (п. 11 договору).

До вищевказаного договору було укладено додаткову угоду №1 від 14.05.2010 р., якою збільшено обсяг робіт по договору до 49 790,40 грн.

Аналіз умов договору сторін, їх прав та обовязків за договором дає підстави стверджувати про виникнення між ними зобовязань, врегульованих у чинному законодавстві положеннями про договір підряду.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити її.

Позивач стверджує, що за договором підряду № 01/04/2010 ним було виконано власні зобовязання по договору, а саме: виконав і здав відповідачу робіт на загальну суму 49 790,40 грн., а відповідач прийняв без зауважень та роботи, за які позивачу належить до сплати загалом 49 790,40 грн. Однак, в порушення п. 4.3.5, 10.2.1 договору, станом на момент подання позовної заяви відповідачем за роботи, виконання яких позивачем та прийняття яких відповідачем підтверджено Актами приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2В), сплачено частково, лише в сумі 22 500,00 грн. Таким чином, відповідач має сплатити позивачеві борг по договору підряду № 01/04/2010 від 01.04.2010 р. за роботи, виконані згідно приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2в) за квітень 2010 р. в розмірі 27 290,40 грн.

Відповідач суму боргу заперечив, вказуючи на те, що акти приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2В) та довідки про їх вартість (ф.КБ-3) підписані без зазначення дати, при цьому позивачем порушено умови договору, зокрема п. 11.3. Крім того, роботи фактично не виконані, а Акти виконаних робіт (ф. КБ-2В) та Довідки про їх вартість (ф.КБ-3) підписані відповідачем через те, що договором підряду № 01/04/2010 встановлена відповідальність за не підписання таких актів і довідок.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, відшкодування збитків як спосіб відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

За наведених обставин позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон" про стягнення боргу за договором підряду № 01/04/2010 від 25.01.2011 р. в розмірі 27 290,40 грн.

На думку позивача, порушення відповідачем умов договору підряду призвело до виникнення боргу в сумі 27 290,40 грн.

Отже, предметом спору в даній справі є вимога про стягнення з відповідача боргу, який виник внаслідок невиконання відповідачам свого обовязку по договору підряду № 01/04/2010 р. від 01.04.2010 р.

За таких обставин вбачається, що доведенню у даній справі підлягає факт порушення відповідачем господарського зобов'язання при виконанні договору підряду № 01/04/2010 р. від 01.04.2010 р.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору підряду.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки договір підряду від 01.04.2010 р. № 01/04/2010 є дійсним, він є підставою для виникнення відповідних прав і обовязків у позивача та відповідача як сторін договору.

Позивачем доведено належним чином факт виконання ним зобовязань з влаштування системи вентиляції по вул. Березняківська, 29, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання виконаних підрядних робіт по ф. КБ-2В за квітень 2010 р.

Зокрема, на виконання умов договору підряду № 01/04/2010 від 01.04.2010 р. за актом приймання виконаних підрядних робіт по ф. КБ-2В, копія якого знаходяться в матеріалах справи, за квітень 2010 р. позивачем було фактично виконано і здано відповідачеві роботи згідно умов договору на загальну суму 45 000,00 грн.

При цьому, суд зазначає, що акт КБ-2В підписаний відповідачем без жодних зауважень та заперечень.

Відповідно виконання позивачем робіт по договору створює для відповідача обовязок з його оплати згідно умов даного договору.

Відповідно до п. 10 договору, платежі здійснюються Замовником на підставі Актів прийняття виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2В) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ-3) за фактично виконаний обсяг робіт протягом 10 календарних днів із дати їх підписання уповноваженими представниками обох сторін.

Відповідачем, в якості авансу по договору підряду № 01/04/2010 від 01.04.2010 р., на рахунок позивача сплачено за виконані роботи грошових коштів на суму 22 500,00 грн., що підтверджується випискою з банку від 02.04.2010 р.

Відповідачем не надано суду докази сплати грошових коштів за виконані роботи в повному обсязі, в розмірі 45 000,00 грн.

Тобто, відповідач взяті на себе зобовязання належним чином не виконав, заборгованість відповідачем за виконані позивачем роботи за договором підряду № 01/04/2010 р. від 01.04.2010 р. сплачена частково, борг у розмірі 22 500,00 грн. не погашений.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду № 01/04/2010 від 01.04.2010 р. в розмірі 22 500,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2010 р. між позивачем та відповідачем підписано Додаткову угоду № 1 до договору підряду № 01/04/2010 від 01.04.2010 р., відповідно до якої підрядник приймає на себе зобов'язання виконати додаткові роботи, а саме: демонтажу старих повітропроводів в вентшахті, відповідно Додатку №1; та передати Замовнику, шляхом підписання акту про прийняття виконаних робіт у відповідності з вимогами договору підряду № 01/04/2010 від 01.04.2010 р.

Відповідно до п. 2 угоди, договірна ціна робіт, передбачених до виконання даною додатковою угодою є твердою та становить 4 790,40 грн., у т.ч. ПДВ (20 %) - 798,40 грн.,

В підтвердження виконання своїх зобовязань по вищевказаній додатковій угоді позивачем надано суду Акт прийняття виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2В) та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ-3) за квітень 2010 р. на суму 4 790,40 грн.

Однак, суд не приймає до уваги Акт прийняття виконаних підрядних робіт за квітень 2010 р. на суму 4 790,40 грн., в якості доказу виконання зобовязань по Додатковій угоді № 1 до договору підряду № 01/04/2010 від 01.04.2010 р. з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в квітні 2010 р. відповідачем виконані роботи по демонтажу старих повітропроводів в вентшахті, що підтверджується Актом прийняття виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2В) та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ-3) на суму 4 790,40 грн.

Однак, як встановлено судом, станом на квітень 2010 р. дані роботи не були передбачені договором підряду № 01/04/2010 від 01.04.2010 р.

Лише 14.05.2010 р. сторонами була підписана додаткова угода № 1 до договору підряду № 01/04/2010 від 01.04.2010 р., якою передбачено виконання робіт по демонтажу старих повітропроводів в вентшахті на суму 4 790,40 грн.

Відповідно до ч. 3 статті 631 Цивільного кодексу України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Однак, при укладенні сторонами додаткової угоди № 1 від 14.05.2011 р. такої згоди не досягнуто. За таких обставин, суд вважає, що роботи в квітні 2010 р. на суму 4 790,40 грн. були виконані позивачем не в рамках договору підряду № 01/04/2010 від 01.04.2010 р.

Також, слід зауважити, що в Додатковій угоді № 1 від 14.05.2010 р. до договору підряду № 01/04/2010 від 01.04.2010 р. чітко визначено, що позивач приймає на себе зобовязання виконати додаткові роботи у майбутньому, а отже якщо додаткова угода підписана 14.05.2010 р. то роботи повинні бути виконані починаючи з 14 травня 2010 р. Натомість суду надано Акт прийняття виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2В) та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ-3) за квітень 2010 р. на суму 4 790,40 грн.

Враховуючи вищевикладене, та те, що предметом позову є стягнення з відповідача боргу за виконані роботи саме по договору підряду № 01/04/2010 від 01.04.2010 р. в розмірі 27 290,40 грн., суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення боргу в розмірі 4 790,40 грн. не обґрунтовані, не доведені та не підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки акт приймання за ф. № КБ -2В до договору підряду № 01/04/2010 від 01.04.2010 р. за квітень 2010 р. на суму 45 000,00 грн. був перевірений та підписаний відповідачем без жодних зауважень та заперечень, а отже визнаний та погоджений сторонами.

Зважаючи на встановлені обставини справи, умови укладеного сторонами договору та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що позивач виконав та передав підрядні роботи за договором № 01/04/2010 від 01.04.2010 р. за квітень 2010 р. вартістю 45 000,00 грн., а відповідач прийняв їх та оплатив частково в розмірі 22 500,00 грн.

Слід зауважити, що розглядаючи даний спір, суд виходить з того, що угода сторін чітко визначає порядок проведення розрахунків за виконанні роботи та не містить положень, відповідно до яких настання обовязку відповідача щодо проведення кінцевих розрахунків з підрядником обумовлювався б певною подією, яка має настати (створення комісії, приймання участі представників проектувальної організації при прийманні передачі виконаних робіт, тощо).

Отже, відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ "Сантехнік - ЛТД і Ко" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон" основного боргу по договору підряду від 01.04.2010 р. № 01/04/2010 задоволені частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон" (03151, м. Київ, вул. Мішина, 3; код ЄДРПОУ 30263519) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік - ЛТД і Ко" (02222, м. Київ, вул. Пухівська, 4, код ЄДРПОУ 19478780) основний борг в розмірі 22 500 (двадцять дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп., 225 (двісті двадцять пять) грн. 00 коп. державного мита та 194 (сто девяносто чотири) грн. 58 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.В. Картавцева

Дата складання

повного рішення: 31.10.11 р.