Рішення № 19218751, 31.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/26631.10.11 За позовом Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамар Рісайклінг"

про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та повернення майна

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність б/н від 11.08.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність б/н від 05.10.2011р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамар Рісайклінг" про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та повернення майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо своєчасності сплати орендних платежів згідно Договору оренди індивідуально-визначеного рухомого майна № 31/03/2010-К від 31.03.2010р.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 26034,65 грн. основного боргу, 2644,87 грн. пені, 488,61 грн. 3% річних, 1114,75 грн. інфляційних збитків, 302, 83 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розірвати договір оренди № 31/03/2010-К від 31.03.2010р., зобовязати повернути майно, передане в оренду згідно договору.

Ухвалою від 19.09.2011 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 10.10.2011 року.

В судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено, у звязку з чим розгляд справи було відкладено на 31.10.2011р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав письмовий відзив на позов, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 31.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2010 між позивачем в особі Київського міського управління "Київміськекокомресурси" Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини Кабінету Міністрів України та відповідачем укладено Договір оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності № 31/03/2010-К (далі - Договір), згідно умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування індивідуально визначене рухоме майно, що належить до державної власності, а саме чотири приймальні пункти, загальна вартість яких за незалежною експертною оцінкою становить 146979,99 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі приміщення від 01.04.2010р.

Згідно п. 11.2. Договору сторони визначили строк його дії з 31.03.2010 по 01.04.2011.

Згідно п. 1.1 Договору оренди встановлено розмір орендної плати 1469,80 грн. (з ПДВ) за кожен місяць. За кожен наступний місяць орендна плата встановлюється з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до п. 3.2 Договору орендна плата перераховується відповідачем на поточних рахунок позивача не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

З матеріалів справи слідує, що внаслідок порушення відповідачем зобовязання щодо оплати за користування рухомим майном згідно Договору, а саме, несплатою орендних платежів станом на 01.09.2011р. утворилася заборгованість перед позивачем у сумі 26034,65 грн. Станом на 31.10.2011 відповідач розрахунку з позивачем за Договором не здійснив, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Судом встановлено, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування майно на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 26034,65 грн. заборгованості по орендній платі нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення оплати, а тому позивач, на підставі п. 9.5 Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 2644,87 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Пунктом 9.5 Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 2644,87 грн.

Керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 488,61 грн. 3% річних, 1114,75 грн. інфляційних збитків.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання щодо сплати орендної плати, з відповідача, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 488,61 грн. 3% річних, 1114,75 грн. інфляційних збитків,розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Крім того, позивач просить розірвати Договір оренди № 31/03/2010-К від 31.03.2010р.

Статтею 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором, а у відповідності до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Пунктом 11.2. Договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 01.04.2011 р.

Відповідно до п. 11.6. Договору, договір припиняється в тому числі в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні, орендар зобовязаний за актом приймання-передачі повернути обєкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував обєкт оренди на момент передачі його в оренду.

Таким чином, термін дії Договору закінчився, відповідач станом на березень 2011 р. безпідставно використовує орендоване майно, орендну плату не сплачує.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно ч. 1 до статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача про розірвання договору та зобовязання відповідача повернути орендоване майно є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамар Рісайклінг" (03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 29/64, код ЄДРПОУ: 32068819) на користь Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (02090, м. Київ, вул. Лобачевського, 23-В, код ЄДРПОУ: 20077743) 26034 (двадцять шість тисяч тридцять чотири) грн. 65 коп. основного боргу, 2644 (дві тисячі шістсот сорок чотири) грн. 87 коп. пені, 1114 (одну тисячу сто чотирнадцять) грн. 75 коп. інфляційних збитків, 488 (чотириста вісімдесят вісім) грн. 61 коп. 3% річних, 302 (триста дві) грн. 83 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Розірвати договір оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності № 31/03/2010-К від 31.03.2010року, який укладено між Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі Київського міського управління "Київміськекокомресурс" Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини Кабінету Міністрів України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крамар Рісайклінг".

4. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю "Крамар Рісайклінг" (03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 29/64, код ЄДРПОУ: 32068819) повернути Державному підприємству з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (02090, м. Київ, вул. Лобачевського, 23-В, код ЄДРПОУ: 20077743) індивідуально визначене рухоме майно, а саме:

- кіоск металевий прямокутний збірно-розбірного типу, розташований за адресою: м. Київ, вул. Лепсе, 30;

- кіоск металевий прямокутний збірно-розбірного типу, розташований за адресою: м. Київ, вул. Тупікова, 2;

- кіоск металевий прямокутний збірно-розбірного типу, розташований за адресою: м. Київ, вул. Антонова, 45;

- кіоск металевий прямокутний збірно-розбірного типу, розташований за адресою: м. Київ, вул. Р.Ролана, 13-В.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко