Рішення № 19218562, 31.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/26331.10.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до

Третя особаВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта»

ОСОБА_1

провідшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 8 446, 18 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: не зявились; Від відповідача:

Від третьої особи:ОСОБА_2 представник за довіреністю від 09.06.2011 року;

не зявились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта»про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 8 446, 18 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.05.2009 року по вул.. Г. Севастополя в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Форд, д.н. НОМЕР_1, під управлінням гр. ОСОБА_1, та автомобіля Шевроле Авео, д.н. НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_3, який був застрахований у позивача на підставі договору страхування серія ИБ № 2144533 від 24.09.2009 року.

Позивачем було виплачено власнику автомобіля Шевроле Авео, д.н. НОМЕР_2 страхове відшкодування у розмірі 8 446, 18 грн.

Відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», що підтверджується полісом № ВС/4496811.

У звязку з цим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 8446, 18 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 31.10.2011 року.

У судове засідання 31.10.2011 року представник позивача не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, однак через загальний відділ діловодства подав витребувані судом докази, зокрема звіт про вартість матеріального збитку.

Представник відповідача у судовому засіданні 31.10.2011 року подав клопотання про витребування у позивача звіт експерта, відповідно до якого розраховано вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Шевроле Авео, д.н. НОМЕР_2.

Суд відхилив клопотання відповідача у звязку із тим, що витребувані докази містяться у матеріалах справи.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог частково, а саме стягнення з нього розміру франшизи у сумі 510, 00 грн., яка була врахована позивачем при розрахунку суми позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання 31.10.2011 року не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

З довідки управління державної автомобільної інспекції в м. Києві ГУ МВС України та постанови Соломянського районного суду м. Києва від 26.06.2009 року у справі №3-2473-1/09, вбачається, що 13.05.2009 року о 09:25 год. ОСОБА_1 в м. Києві, на перехресті вул.. Г. Севастополя Стражеско, керуючи автомобілем марки Форд Скорпіо, д.н. НОМЕР_1, при зміні напрямку руху обїзду перешкоди, не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки Шевроле, д.н. НОМЕР_2, чим порушив п. 10.3 ПДР України.

Соломянським районним судом м. Києва від 26.06.2009 року у справі №3-2473-1/09, ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 340, 00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Шевроле, д.н. НОМЕР_2.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору страхування серія ИБ № 2144533 від 24.09.2009 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»та ОСОБА_3.

Згідно із проведеного автотоварознавчого дослідження, відповідно до висновку спеціаліста № 279 від 28.05.2009 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Шевроле, д.н. НОМЕР_2 в результаті пошкодження в ДТП складає 9 647, 23 грн.

Як вбачається із розрахунку суми страхового відшкодування від 05.06.2009 року та страхового акту від 25.06.2009 року позивачем було прийнято рішення про виплату страхувальнику 8 446, 18 грн.

У звязку із не оплатою страхувальником страхового платежу, 26.06.2009 року позивачем, на підставі п. 20.24 договору страхування, було виплачено страхове відшкодування у сумі 6232, 43 грн. (8446, 18 грн. 2213,76 грн. (страховий платіж)), що підтверджується платіжним дорученням № 1763 від 26.06.2009 року

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відшкодувавши збитки, завдані водієм ОСОБА_1, позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобовязанні, що виникло з делікту, замість особи, якій нанесено шкоди.

Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобовязанні, отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи, відповідальної за завдані збитки.

Як вбачається із матеріалів справи, транспортний засіб автомобіль Форд Скорпіо, д.н. НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Шевроле, д.н. НОМЕР_2, належить ОСОБА_1.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта» укладено поліс № ВС/4496811 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта» взяло на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_1. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500, 00 грн., сума франшизи 510, 00 грн.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відшкодувавши збитки завдані водієм ОСОБА_1 позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобовязанні, що виникло з делікту, замість потерпілого ОСОБА_3.

Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобовязанні отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).

Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобовязання»книги пятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобовязань.

Отже, укладаючи з Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта»договір обовязкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів № ВС/4496811 ОСОБА_1 поклав на відповідача обовязок у випадку настання ДТП спричиненого з його вини, відшкодувати завдану ним шкоду потерпілій особі у межах встановленого ліміту відповідальності.

Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобовязанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, згідно із п. 37.5 Закону страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Таким чином, у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»виникло право вимоги до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування», 993, 1194 ЦК України та 15.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків з вирахуванням встановленої полісом франшизи у сумі 510, 00 грн.

Враховуючи зазначене, суд визнає предявлення даного позову до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта», як до страховика особи відповідальної за завдані збитки, правомірним, та у звязку з цим, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми відшкодування підлягають частковому задоволенню у сумі 7 936, 18 грн. (страхове відшкодування мінус франшиза).

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1187, 1192 ЦК України та ст.ст. 33, 49, ст. 81 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; код ЄДРПОУ 00034186), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Братська, 14; код ЄДРПОУ 20474912) страхове відшкодування у розмірі 7 936 (сім тисяч девятсот тридцять шість) грн. 18 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 95 (девяносто пять) грн. 84 коп., та 221 (двісті двадцять одна) грн. 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 02.11.2011 року.