Рішення № 19218372, 18.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/20218.07.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Соверн"

ДоКомунального підприємства "Київпастранс"

Простягнення 3 253,00 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники: Від позивачаОСОБА_1 (дов. від 03.11.10 р.); Від відповідачаНе з’явився У судовому засіданні 18 липня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Соверн" (далі – позивач, або страховик) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з комунального підприємства "Київпастранс" (далі –відповідач) 3 253,00 грн. відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою господарського суду від 19.05.11 р. було порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 04.07.11р.

Ухвалою суду від 04.07.2011р. розгляд справи було відкладено на 18.07.2011р. у зв’язку з нез’явленням представника відповідача.

У судовому засіданні 18.07.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві за вх. №13769 від 18.05.2011р.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважного представника у судове засідання не направив, про причини його нез’явлення суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами докази, та з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В :

20.02.2009р. приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Соверен»та гр. ОСОБА_2 (надалі - страхувальник) укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (далі - договір страхування) №1-063-005/09, відповідно до якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки “INFINITI FX 35”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).

17.06.2009р. у м. Києві на перехресті вулиць Грушевського-Шовковича відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу та автобусу «ЛАЗ-А-183», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під управлінням гр. ОСОБА_3.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 22.07.2009р. гр. ОСОБА_3 (страхувальника відповідача) визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та скоєні ДТП.

Вартість відновлювального ремонту, що настав у зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля у результаті вказаної ДТП, склала 3253,00 грн., що підтверджується висновком спеціаліста з визначення матеріального збитку №227 від 25.06.2009р. та рахунком-фактурою №1481 від 15.10.2009р. (копії в матеріалах справи, оригінали досліджено в судовому засіданні).

На виконання договору страхування позивач, на підставі заяви страхувальника та страхового акту №10/09-47 Т від 23.10.2009р., сплатив гр. ОСОБА_2 страхове відшкодування у сумі 3253,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1018 від 27.10.2009р.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р. визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги в сумі 3253,00 грн. - страхове відшкодування до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вина гр. ОСОБА_3 в скоєнні ДТП встановлена постановою Печерського районного суду м. Києва від 22.07.2009р. і додаткового доведення не потребує.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України, фізична, або юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач, листом від 23.09.2010р., до якого додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у сумі 3253,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, поданими доказами.

Враховуючи підтверджену позивачем вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу витрати в сумі 3253,00 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Соверн" та стягнення з комунального підприємства "Київпастранс" на користь позивача страхового відшкодування в сумі 3253,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 102,00грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, Набережне Шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Соверн" (01034, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 24, оф. 5-А; код ЄДРПОУ 25264645) 3253 (три тисячі двісті п’ятдесят три) грн. 00 коп. заборгованності, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 14.10.2011 р.