Рішення № 19218358, 01.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/43001.11.11 За позовомвідкритого акціонерного товариства «Готель «Славутич»

до відповідача1:товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт-Інжиніринг» відповідача2:товариства з обмеженою відповідальністю «Азалія-Тур»

провизнання недійсним договору

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

Позивача:Неніч Т.М. (наказ № 3-к від 17.05.2011 року)

відповідача1не зявився

відповідача2директор Никоноров Є.В. (наказ № 1-к від 09.06.2010 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Готель «Славутич»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт-Інжиніринг» та товариства з обмеженою відповідальністю «Азалія-Тур»про визнання недійсним договору підряду №01-10/2010 від 01.10.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані перевищенням під час укладення договору головою правління Позивача своїх повноважень та фіктивністю договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2011 року порушено провадження у справі № 23/430 та призначено її розгляд у судовому засіданні 27.09.2011 року.

Перед початком розгляду справи по суті присутніх у засіданні представників сторін ознайомлено з правами та обовязками у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 27.09.2011 року головою правління Позивача подано клопотання про залишення позову без розгляду. Клопотання вмотивовано тим, що спостережною радою товариства 16.05.2011 року його обрано на посаду голови правління, що, на його думку, припиняє повноваження призначеного господарським судом арбітражного керуючого. Відповідно до наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником Позивача є особа, що підписала позовну заяву. Відомості про особу, що підписала клопотання у витягу відсутні. Оскільки клопотання підписано фактично не уповноваженою особою, суд відмовив в його задоволенні.

У звязку з ненаданням суду сторонами у справі витребуваних ухвалами документів та незявленням представника Відповідача1 у судові засідання розгляд справи неодноразово переносився.

Відповідач1 у судові засідання представника не направив, відзиву та інших документів суду не надав.

Відповідач2 через відділ діловодства суду 11.10.2011 року надав відзив на позов, яким заперечив вимоги у повному обсязі з огляду на наявність рішення спостережної ради про надання згоди на укладення правочину та безпідставністю інших доводів.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 01.11.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

В період часу з 30.09.2010 року по 05.10.2010 року від імені Позивача його посадовою особою головою правління було підписано та скріплено печаткою чотири договори будівельного підряду загальною сумою 3820270, 50 гривень, у тому числі:

1) договір №30-09/2010 від 30.09.2010 року на суму 987800,00 грн.;

2) договір №01-10/2010 від 01.10.2010 року на суму 895820,50 грн.;

3) договір №04-10/2010 від 04.10.2010 року на суму 985800,00 грн.;

4) договір №05-10/2010 від 05.10.2010 року на суму 950850,00 грн..

Право вимоги за цими угодами відповідно до договору №28-12/10 від 28.12.2010 року Відповідач1 відступив Відповідачу2.

Та сама особа, що підписала договори від імені Позивача, підписала акт звірки взаємних розрахунків, яким визначено, що станом на 01.04.2010 року заборгованість Позивача перед Відповідачем2 за договором №28-12/10 від 28.12.2010 року складає 3820270, 50 гривень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2011 року було порушено справу №43/131 про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Готель «Славутич», введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено у справі № 43/131 розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Щербаня О.М. та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2011 року у справі №43/131 відсторонено голову правління Позивача ОСОБА_1. від виконання посадових обовязків у звязку з вчиненням ним протиправних дій. При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції у постанові від 08.09.2011 року у справі №43/131 окремо відзначила, що

вчинені головою правління Позивача дії підпадають під ознаки злочину, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що для повного та всебічного дослідження правомірності заявлених позовних вимог необхідною умовою є зясування питання фактичного виконання Відповідачем1 ремонтно-будівельних робіт за спірним договором підряду, оскільки наявність підписаних (пізніше відстороненою судом посадовою особою) актів приймання робіт та акту звірки не може у даному випадку бути безумовним доказом спрямованості правочину на реальне настання передбачених ним правових наслідків.

Крім того, суд звернув увагу, що чотири різних за обсягами та видами робіт договори підряду (знищення плісняви підвалу, ремонтно-оздоблювальні роботи приміщення та ремонтні роботи покрівлі даху) мають доволі близькі суми, що викликає сумніви їх реальності.

За твердженням Позивача, передбачені оспорюваним договором роботи не проводились та і не могли проводитись, оскільки будівля на час їх проведення перебувала у власності іншої юридичної особи.

Відповідач1 у судові засідання представників не направляв, документів, які б могли підтвердити фактичне виконання ним ремонтно-будівельних робіт не надав (документи про закупівлю необхідних будівельних матеріалів, залучення субпідрядників тощо). Відповідні документи не передавались ним і Відповідачу2 (акт прийому-передачі документів за договором про відступлення права вимоги №28-12/10 від 28.12.2010 року).

До відзиву Відповідачем2 додано копію кошторису №2-1-1(отриманого ним за договором про відступлення права вимоги), який не підписано Позивачем та який складається з переліку робіт по демонтажу покрівлі даху та укладенню фактично тотожних демонтованим матеріалів.

Відповідно до відомості ресурсів до локального кошторису (додано до відзиву Відповідача2) витрати праці робочих-будівельників Відповідача1 при виконанні передбачених договором робіт складають 5 164 люд.годин, що простим арифметичним дослідженням приводить до висновку, що для виконання цих робіт (без врахування трьох інших договорів, які мали виконуватись Відповідачем1 одночасно) у встановлені строки Відповідач1 повинен був задіяти в роботах близько 25 чоловік тільки робочих спеціальностей, що складає досить значну кількість. Відомості про нарахування та виплату заробітної плати, договори субпідряду на часткове або у повному обсязі виконання цих робіт суду не надано.

Від заперечень заявлених позовних вимог та надання необхідних для зясування істини документів Відповідач1 ухилився, що є свідченням справедливості заявлених Позивачем вимог.

Відповідач2, в свою чергу, всі заперечення фактично побудував на відповідності та невідповідності наявних у матеріалах справи документів, тобто на формальному аспекті розгляду судом справи, без зясування питання виконання чи невиконання робіт за договором.

З наведеними Відповідачем2 поясненнями суд погодитись не може, оскільки останні спростовуються матеріалами справи.

В якості доказу наявності у голови правління Позивача повноважень на укладення спірного договору Відповідачем2 додано до відзиву рішення спостережної ради про надання згоди на укладення спірного договору (протокол №3 від 27.09.2010 року).

Наявність означеного рішення у Відповідача2 є лише доказом того, що Відповідач1 не міг не знати (у розумінні абзацу другого частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України) про існування обмеження голови правління у вчиненні правочинів, що перевищують встановлений статутом ліміт суми.

Проте, протокол засідання спостережної ради №3 від 27.09.2010 року не може бути визнаний судом належним доказом наявності у керівника Позивача повноважень на укладення спірного договору, оскільки він не визначає ні суми договору, ні його суттєвих умов, а лише визначає необхідність укладення договору з Відповідачем1.

Пунктом 8.5.14 статуту Позивача, в зареєстрованій державним реєстратором 01.03.2006 року редакції, встановлено, що голова правління укладає будь-які угоди на суму, що не перевищує еквівалент 20000 євро.

Оскільки в матеріалах справи відсутнє належним чином оформлене рішення спостережної ради на укладення Позивачем та Відповідачем договору підряду №01-10/2010 від 01.10.2010 року на суму 895820,50 гривень, суд встановив, що посадова особа Позивача перевищила надані їй повноваження.

Заперечуючи факт відсутності у Позивача на момент здійснення робіт за договором будівлі Відповідач2 свої доводи зводить до невідповідності форми відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна вимогам закону. З означеною позицією суд не може погодитись, оскільки лист №28698(И-2011) від 14.06.2011 року є офіційної відповіддю уповноваженої державної установи на направлений арбітражним керуючим запит. Означений документ є належним доказом у справі.

Вкладення значних грошових коштів в ремонт та оздоблення нерухомого майна, яке вибуло з володіння юридичної особи у результаті іпотеки цього майна, не може бути визнано судом як добросовісні та розумні дії посадової особи в інтересах цієї юридичної особи у розумінні частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України, яка носить імперативний характер.

За статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, тобто, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання їх недійсними та настання відповідних наслідків, а саме відповідність змісту договору вимогам закону, моральним засадам суспільства, правоздатність сторін договору, у чому конкретно полягає неправомірність та інші обставини, що є істотними для правильного вирішення спору

Зміст правочину складають права та обов'язки, про набуття, припинення та зміну яких домовилися учасники правочину, а також особи, визначені сторонами в якості учасників цього правочину; суперечність положенням чинного законодавства означає регулювання правовідносин сторін всупереч імперативним нормам законодавства. За статтями 6, 627 та 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Вимога законодавства щодо спрямованості правочину на реальне настання обумовлених ним наслідків стосується випадків укладення фіктивних чи удаваних правочинів, тобто таких, які не відображають дійсне волевиявлення сторін в силу їх умисних дій.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір підряду, укладений Позивачем та Відповідачем1, не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлюється ним. Єдиним реальним правовим наслідком цього правочину є створення штучної формальної заборгованості Позивача перед Відповідачем1 і в подальшому перед Відповідачем2.

У той же час, реальним правовим наслідком договору підряду мало бути отримання матеріального результату виконаної підрядником роботи.

Відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним правочином. При фіктивному правочині у сторін правочину відсутній намір створити ті правові наслідки, які задекларовані у правочині. Тобто волевиявлення учасників правочину не відповідає їх дійсній волі. Ознаками фіктивності договору є: наявність зовнішньої форми правочину, що фіксує удавані наміри сторін; відсутність у сторін дійсного наміру створити наслідки, які зумовлювалися у цьому правочині. Тобто має місце лише імітація правочину. У діях сторін, що імітують правочин, відсутня головна ознака правочину - спрямованість на встановлення, припинення або іншу видозміну цивільних правовідносин.

Фіктивний правочин не відповідає вимогам закону, оскільки особи, що вчиняють його, не мають на увазі і не бажають настання правових наслідків, які могли б виникнути внаслідок здійснення правочину такого типу.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до частини другої статті 234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються пропорційно на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним договір № 01-10/2010 від 01.10.2010 року з моменту укладення відкритим акціонерним товариством «Готель «Славутич»та товариством з обмеженою відповідальністю «Смарт-Інжиніринг».

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт-Інжиніринг»(01021, місто Київ, вул. Грушевського, 28/2, оф.2, ідентифікаційний код 37101132) на користь відкритого акціонерного товариства «Готель «Славутич»(02154, місто Київ, вул. Ентузіастів, 1, ідентифікаційний код 22907628) 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 копійок) витрат зі сплати державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Азалія-Тур»(01135, місто Київ, площа Перемоги, 1, ідентифікаційний код 37147486) на користь відкритого акціонерного товариства «Готель «Славутич»(02154, місто Київ, вул. Ентузіастів, 1, ідентифікаційний код 22907628) 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 копійок) витрат зі сплати державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази.

Суддя Кирилюк Т.Ю.