Рішення № 19218205, 02.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/33502.11.11 За позовомПублічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія

"ГАРАНТ-АВТО", м. Київ

до Акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування", м. Київ

простягнення страхового відшкодування в порядку регресу 8 692,07 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1. пред. по довір.

Від відповідачане зявилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 8 692,07 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2011р. було порушено провадження у справі № 31/335 та призначено розгляд справи на 12.10.2011р.

21.09.2011р. до Моторного (транспортного) страхового бюро України було направлено судовий запит щодо надання інформації по Полісу №ВВ/9844136.

10.10.2011р. від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на судовий запит з інформацією про дію полісу .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2011р. розгляд справи було відкладено на 02.11.2011р., у звязку з неявкою представників відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників вдруге у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

До матеріалів справи долучені повідомлення про вручення, що підтверджують факт отримання відповідачем судової кореспонденції.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 02.11.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.06.2008 року між позивачем, як страховиком, та власником автомобіля «Тойота»ОСОБА_4., як страхувальником, було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу - поліс №19G-0159000.

Відповідно до умов Договору, страховик зобов'язується здійснити виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку, яким є факт збитків, а саме пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок дорожньо-транспортної події.

13 квітня 2009року о 17 год. 20 хв. у Київському районі м. Доненьк сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля «ВАЗ 211140», державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля «Тойота». державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4, під керуванням ОСОБА_5.

Відповідно до Довідки № 2258 від 14.04.2009р. ДАІ м. Донецька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, особою винною у скоєнні ДТП є водій ОСОБА_2.

Постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 20.05.2009 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України "Порушення водіями правил дорожнього руху, що потягло пошкодження транспортних засобів, вантажів, доріг, дорожніх споруд або іншого майна" та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок ДТП автомобіль «Тойота»отримав механічні пошкодження, а його власнику ОСОБА_4. було завдано матеріальної шкоди на суму 9 002,79 грн., що підтверджується Актом авто товарознавчого дослідження №1042/04-09 від 23.04.2009року та протоколом огляду транспортного засобу від 16.04.2009р.

Вищевказана подія була визнана позивачем страховою, тому на підставі заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування від 14.04.2009р., страхового акту №75823 від 02.07.2009р. та листа вигодонабувача від 19.09.2009р, страхувальнику було виплачено відшкодування у сумі 8 692,07грн. Факт виплати підтверджується видатковим касовим ордером від 21.07.2009р, платіжними дорученнями № 2969 та №2970 від 21.08.2009р.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3. застрахована відповідачем, що підтверджується Полісом № ВВ/9844136. Відповідно до даного полісу ліміт по майну складає 25500 грн., а франшиза 2% (510 грн.).

Позивачем було направлено Заяву про повернення в порядку регресу страхового відшкодування та необхідні матеріали відповідачу листом №205 від 12.04.2011р.

Вказана заява була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи та визнаються судом відповідними доказами, якими посвідчуються наведені події та факти .

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування у строки, передбачені ст.37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково за вирахуванням франшизи у розмірі 510 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно заявленим вимогам (ст.49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, Законом України “Про страхування”, Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування»(04070, м. Київ, вул. Братська, №14, код ЄДРПОУ 20474912) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто»(01042. м. Київ пров, Ново печерський, № 19/3) в особі Донецької філії Публічного Акціонерного Товариства «Українська Страхова Компанія «Гарант Авто»(83086, м. Донецьк, вул. Челюскінців, №55-в, код ЄДРПОУ 24812547), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі 8182 (вісім тисяч сто вісімдесят дві) грн. 07 коп., 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Н. І. Качан

Повне рішення складено 03 листопада 2011 року.