Рішення № 19217850, 19.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/38319.10.11

За позовом Виробничого кооперативу «Надія»

До Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

Третя особа Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної

інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого

майна»

про визнання права власності на нежитлову будівлю

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Берковський Р.О. №5 від 29.03.2011 р.

від відповідача не зявився

від третьої особи не зявився

В судовому засіданні 19.10.2011 року на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Виробничого кооперативу «Надія»до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про визнання права власності за позивачем на нежитловий будинок в АДРЕСА_1»загальною площею 123,7 кв.м.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2011 порушено провадження у справі №13/383, розгляд справи призначений на 13.10.2011 та залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна».

Від відповідача 12.10.2011 року через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками, відповідно до якого відповідач позов не визнає, проти задоволення позову заперечує та просить суд розглядати справу за відсутності його повноважених представників.

13.10.2011 року в судове засідання зявився представник позивача, на виконання вимог ухвали суду від 29.09.2011 надав витребувані документи по справі. Представник відповідача в судове засідання не зявився.

Ухвалою від 13.10.2011р. суд відклав розгляд на 19.10.2011р. зобовязав сторін спору вчинити певні дії та надати суду визначені ухвалою письмові пояснення та докази.

Представником позивача в судовому засіданні 19.10.11р. подано суду уточнення до позову, відповідно до яких позивач просить суд про визнання права власності за позивачем на нежитлову будівлю в АДРЕСА_1»загальною площею 123,7 кв.м., а також на виконання вимог ухвали суду від 13.10.2011 надано витребувані документи по справі.

Судом вказані уточнення приймаються позов розглядатиметься з врахуванням наданих уточнень.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, наведених в поданому раніше суду відзиві на позов.

Третьою особою повноважних представників в судове засідання не направлено та не повідомлено суду причини їх неявки. Вимоги ухвал суду третьою особою не виконані, клопотання про відкладення розгляду справи від третьої особи не надходили.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідки ЄДРПОУ.

Відповідно до положень ст..ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обовязками, відповідно до ст.ст. 20, 21, 22, 27, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і зясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Виробничий кооператив «Надія»(далі - Позивач) користується земельною ділянкою АДРЕСА_1 па підставі Договору оренди земельної ділянки від 21.05.2002 року, що укладено з Київською міською радою на строк 10 років.

Позивачем в 1999 році було збудовано нежитлову будівлю в АДРЕСА_1, яку було введено в експлуатацію згідно з Актом про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, який зареєстровано за № 118 від 28.05.99 року Управлінням Держархбудконтролю м. Києва.

Листом Головного управління містобудування та архітектури Позивачу погоджено місце розташування обєкту та присвоєно поштову адресу у АДРЕСА_1.

На замовлення Позивача Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»виготовлено технічний паспорт нежитлової будівлі в АДРЕСА_1».

У зв'язку з втратою Позивачем усіх правовстановлюючих документів, довготривалий час Позивач був не в змозі отримати свідоцтво на право власності на нежитлову будівлю в АДРЕСА_1.

Позивачем було укладено Договір оренди від 01.08.2010 року (далі - Договір) з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Відповідач) на нежитлову будівлю в АДРЕСА_1»загальною площею 123,7 кв.м., строком на 12 календарних місяців.

Згідно з пунктом 5.1. зазначеного Договору, після закінчення строку оренди за цим Договором орендар зобов'язаний протягом 5 днів повернути приміщення, що орендується Орендодавцю за Актом прийому-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач відмовився виконувати умови Договору та продовжує користуватись зазначеною нежитловою будівлею та перешкоджає Позивачу користуватись нею, чим порушує право Позивача на повноцінне володіння та розпорядження належним йому майном - нежитловою будівлею в АДРЕСА_1», загальною площею 123,7 кв.м.

Зазначені обставини змусили Позивача звернутись до суду для захисту своїх прав та інтересів, шляхом визнання за ним права власності на нежитлову будівлю в АДРЕСА_1»загальною площею 123,7 кв.м.

Розглянувши подані сторонами документи, оцінивши наявні докази за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на вимогах закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Правом власності є право особи па річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право володіння означає юридично забезпечену можливість власника мати майно у своєму безпосередньому фізичному чи юридичному віданні, у сфері свого фактичного господарського чи іншого впливу.

Право користування - це юридично закріплена можливість власника щодо господарського, підприємницького, культурно-побутового використання майна та вилучення з нього корисних властивостей.

Право розпорядження - це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном па власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. (стаття 319 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що визнання права власності на майно є одним із способів захисту права власності.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржене або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки його неправильні дії призвели до виникнення спору.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати право власності за Виробничим кооперативом «Надія»(02098, м. Київ, вул. Шумського, 4, квартира 7; ідентифікаційний код 21630194) на нежитлову будівлю в АДРЕСА_1»загальною площею 123,7 кв.м.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Виробничого кооперативу «Надія»(02098, м. Київ, вул. Шумського, 4, квартира 7; ідентифікаційний код 21630194) 757 (сімсот пятдесят сім) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 21.10.2011