Рішення № 19217756, 09.11.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2011 р.

Справа № 5004/2116/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Локачинської філії ВАТ "Волньобленерго"

до відповідача: Локачинського районного відділу УМВС України у Волинській області

про стягнення 9796,60грн.

Суддя: Слободян П. Р.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт (доручення №19/26-1188 від 04.04.2011р.)

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача було розяснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було розяснено його процесуальні права та обовязки. Заяв та клопотань від останнього на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: позивач відкрите акціонерне товариство "Волиньобленерго" в особі Локачинської філії ВАТ "Волньобленерго", смт. Локачі звернувся в господарський суд Волинської області з позовом про стягнення з Локачинського районного відділу УМВС України у Волинській області 9796,60грн. в т.ч. 9522,3грн. заборгованості за спожиту електроенергію за період з 01.01.2011р. по 01.09.2011р., 126,58грн. індексації, 147,72грн. 3% річних.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позові.

Відповідач вимоги ухвали суду від 24.10.2011р. виконав та представив суду письмове пояснення по суті заявлених позовних вимог №3631 від 28.10.11р.. В якому визнає, що станом на 01.10.2011р. Локачинський районний відділ України у Волинській області заборгував Локачинській філії ПАТ «Волиньобленерго»9522,30грн. за спожиту електроенергію, пояснюючи це тим, що райвідділ внутрішніх справ фінансується з державного бюджету і вказана кредиторська заборгованість не була перерахована в звязку з відсутністю фінансування.

В судове засідання представник відповідача не зявився. А згідно ухвали суду від 24.10.2011р. явка представників сторін обовязковою не визнавалася

Крім того, справа може бути розглянута на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, доводи та заперечення представника позивача, господарський суд встановив наступне:

27 січня 2004 року між ВАТ "Волиньобленерго" Локачинською філією та Локачинським районним відділом управління МВС України у Волинській області укладено договір про постачання електричної енергії за №527-0095000 з відповідними додатками.

03.04.2011р. ВАТ «Волиньобленерго»було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Волиньобленерго». Так, згідно п.1.1. Статуту від 31.03.2011р. ПАТ «Волиньобленерго»є правонаступником всіх прав та зобовязань ВАТ «Волиньобленерго».

Укладена між сторонами угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася, сторонами розірвана не була, у звязку з чим в суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.

У відповідності до умов вказаної угоди позивачем було взято на себе зобовязання щодо поставки відповідачу електричної енергії згідно з визначеними угодою умовами та величинами, а відповідачем в свою чергу взято зобовязання проводити своєчасно оплату використаної електроенергії та інших нарахувань.

Пунктами 8.1, 8.3 угоди встановлено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки електропостачальної організації. За дату оплати приймається дата списання коштів з розрахунку споживача або внесення споживачем готівки в касу банка.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем свої обовязки відповідно до договору про постачання електроенергії №527-0095000 від 27.01.2004р. виконані повністю, що підтверджується рахунками за активну електричну енергію №527-95/01-АЕ від 24.01.2011р., №527-95/02-АЕ від 21.02.2011р., №527-0095000/03-АЕ від 21.03.2011р.,№527-0095000/04-АЕ від 20.04.2011р., №527-0095000/05-АЕ від 20.05.2011р., №527-0095000/06-АЕ від 22.06.2011р., №527-0095000/07-АЕ від 21.07.2011р., №527-0095000/08-АЕ від 22.08.2011р., №527-0095000/09-АЕ від 22.09.2011р. та актом звірки взаєморозрахунків за електричну енергію від 01.10.11р. (є в матеріалах справи).

Проте, відповідачем договірні зобовязання в частині проведення з позивачем повних розрахунків у відповідності до договору, в повному обсязі виконані не були. Внаслідок чого станом на 1 жовтня 2011 року виникла заборгованість за активну електроенергію в сумі 9522,30грн.(що підтверджується рахунками).

В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач у письмовому поясненні по суті заявлених позовних вимог №3631 від 28.10.11р. визнає, що станом на 01.10.2011р. Локачинський районний відділ України у Волинській області заборгував Локачинській філії ПАТ «Волиньобленерго» 9522,30грн. за спожиту електроенергію. У звязку з тим, що в країні відбулися інфляційні процеси, то позивач має право на збереження реальної величини грошей, у звязку з неналежним виконанням зобовязань.

Обовязок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст.625 ЦК України.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На цій підставі позивачем правомірно заявлено до стягнення 126,58грн. інфляційних нарахувань та 147,72грн. - 3% річних у відповідності до представленого розрахунку (є в матеріалах справи).

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, які поніс позивач повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита 102,00грн. та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процессу 236,00грн.), підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Окрім того, позивачем було надмірно сплачене державне мито, а саме замість 102грн. позивач сплатив 106,82грн, про що свідчить платіжне доручення №421 від 17.10.2011р.. Таким чином зайве сплачене державне мито - 4,82грн. підлягає поверненню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Локачинського районного відділу МВС України у Волинській області (45500, Локачинський район, смт. Локачі, вул. Миру, 9, код 08670533) на користь публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Локачинської філії ПАТ «Волиньобленерго»(45500, Локачинський район, смт. Локачі, вул.. Луцька, 34, р/р 260093012661 Локачинської філії, Волинського обласного управління ПАТ «Ощадбанк»м. Луцьк, ЄДРПО 303398, код 00131512) 9796,60грн. в т.ч. 9522,30грн. суми заборгованості за спожиту електроенергію, 126,58грн.- інфляційних втрат, 147,72грн. - 3% річних; 102.00грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236,00грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу.

3. Повернути публічному акціонерному товариству "Волиньобленерго" в особі Локачинської філії ПАТ «Волиньобленерго», (45500, Локачинський район, смт. Локачі, вул.. Луцька, 34, р/р 260093012661 Локачинської філії, Волинського обласного управління ПАТ «Ощадбанк»м. Луцьк, ЄДРПО 303398, код 00131512), надмірно сплачене державне мито в розмірі 4,82грн. (платіжне доручення № 421 від 17.10.2011р.)

Суддя П. Р. Слободян

Повний текст рішення

складено та підписано

09.11.11