Рішення № 19217746, 07.11.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2011 р.

Справа № 5004/2088/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Прометей”, м. Луцьк до відповідача: Управління освіти Луцької міської ради, м. Луцьк

про стягнення 23052,17грн.

Суддя Слободян П. Р.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 51 від 05.07.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. № 2629/16-13 від 27.10.2011р.)

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Прометей”, м. Луцьк в позовній заяві просить стягнути з відповідача - Управління освіти Луцької міської ради, м. Луцьк 23052,17грн., з них: 20293,20грн. основного боргу, 1482,04грн. інфляції, 497,04грн. процентів річних, 779,89грн. неустойки.

Представник позивача в судовому засіданні 07.11.2011. позовні вимоги підтримав.

Відповідач у відзиві /поясненні № 2667/1613 від 01.11.2011р./ та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнає, в частині основної заборгованості у розмірі 20293,20 грн., а в решті позовних вимог просить відмовити, виходячи із наступного:

Згідно додатку 7 рішення Луцької міської ради від 12.05.2010 № 59/2 було передбачено перелік об'єктів, видатки на які у 2010 році будуть фінансуватись за рахунок коштів бюджету розвитку.

Для управління освіти Луцької міської ради були передбачені кошти з бюджету розвитку міста на реконструкцію приміщень дошкільного навчального закладу № 16, проте на даний час зазначені кошти не надійшли у зв'язку з відсутністю фінансування міською радою.

На сплату інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені кошти не передбачені.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Враховуючи положення ч. 6 ст.232 ГК України, умову п.4.4. договору, оскільки виконані роботи у повному обсязі були прийняті 03.09.2010, право на нарахування пені за порушення строків виконання зобов'язання з оплати вартості виконаних підрядних робіт виникло у позивача з 09.09.2010, тобто від дня, коли позивач довідався про неоплату відповідачем вартості виконаних робіт.

Отже, саме з 09.09.2010 у позивача виникло право на нарахування пені, яке він міг би реалізувати, нараховуючи пеню до 09.03.2011.

Однак, в даному випадку пеню позивачем нараховано і заявлено до стягнення за інший період - з 06.10.2010 по 31.07.2011.

Крім того, для нарахування пені застосовується строк у шість місяців, а для її стягнення, відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу встановлена позовна давність в один рік.

А тому з огляду на ці обставини, а також враховуючи час виникнення права вимоги сплати пені, починаючи з 09.09.2010, та часу звернення з позовом 19.10.2011, відсутності вимог зі сплати пені у період шести місяців з часу виникнення права на це, пропущення строку позовної давності з вини позивача, у вимозі ТзОВ "Прометей" про стягнення 779,89 пені за період з 06.10.2010 по 31.07.2011 за невиконання договірних умов просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, в с т а н о в и в:

17 серпня 2010 року між управлінням освіти Луцької міської ради як замовником і ТзОВ “Прометей” як підрядником було укладено договір № 5, згідно з умовами якого підрядник зобовязався виконати роботи з реконструкції приміщень ДНЗ №16 в м. Луцьку відповідно до кошторисної документації та здати їх у встановлений договором строк, а відповідач зобовязався надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), прийняти закінчені роботи та оплатити їх на умовах і в порядку, встановленому цим договором.

Згідно з п.2.1. даного договору вартість робіт за договором - 20293,20грн.

Як визначено пунктами 4.3., 4.4. договору розрахунки між сторонами здійснюються після підписання і приймання замовником акту виконаних робіт форми КБ-2в та Ф-3 протягом 3-ох банківських днів.

Остаточні розрахунки здійснюються після виконання підрядником і приймання замовником у повному обсязі усіх робіт, які становлять предмет цього договору протягом трьох банківських днів після приймання усього обсягу виконаних робіт в установленому порядку.

Згідно з актом приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року позивачем було виконано робіт по реконструкції приміщень ДНЗ №16 в м. Луцьку на загальну суму 20293,20грн.

Враховуючи умову п.4.3. договору, строк для оплати виконаних і прийнятих робіт настав 06.10.2010 року.

Якихось інших документів про приймання усього обсягу виконаних робіт (п.4.4. договору), окрім акту приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року, сторони не оформляли, а тому слід вважати, що настав строк для оплати відповідачем переданих і прийнятих підрядних робіт.

У відповідності із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що відповідач не виконав зобовязання по оплаті, взятого за договором від 17.08.2010р., не оплатив вартості виконаних позивачем підрядних робіт, позовна вимога про стягнення з нього 20293,20грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Відсутність коштів на оплату підрядних робіт не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Крім того, позивач просить також стягнути з відповідача 779,89грн. пені за порушення строків оплати, нараховуючи її за період з 01.02.2011р. по 31.07.2011р.

Вимога про стягнення пені за цей період до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 232 ГК України, умову п. 4.4. договору, право на нарахування пені за порушення строків виконання зобовязання з оплати вартості виконаних підрядних робіт виникло у позивача з 06.10.2010р., тобто від дня, коли позивач довідався неоплату відповідачем вартості виконаних робіт.

Отже, саме з 06.10.2010р. у позивача виникло право на нарахування пені, яке він міг реалізувати, нараховуючи пеню до 06.05.2011 року.

Однак, в даному випадку пеню в сумі 779,89грн. позивачем нараховано і заявлено до стягнення за інший період - з 01.02.2011р. по 31.07.2011р., тобто неправомірно.

Окрім того, господарський суд Волинської області вважає, що дана вимога задоволенню не підлягає, виходячи ще й з наступних підстав.

У відповідності до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст. 258 ЦК України).

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем 01.11.2011р. до господарського суду Волинської області було подано пояснення № 2667/1613, в якому останній просить застосувати строк позовної давності та відмовити в стягненні пені.

Враховуючи те, що строк позовної давності про стягнення пені закінчився 06.10.2011р., позовна заява подана до господарського суду Волинської області 19.10.2011р., тобто з пропуском терміну позовної давності в один рік і на цьому наполягає відповідач, в стягненні пені необхідно відмовити.

У відповідності із ст.ст. 610, 611, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У звязку із порушенням відповідачем строків оплати підрядних робіт, узгоджених договором від 17.08.2010 року, з нього відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України слід стягнути 497,04грн. процентів річних за період з 06.10.2010р. по 3.07.2011р., 1482,04грн. збитків, завданих інфляцією за період з 06.10.2010 року по червень 2011 року включно.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 599, 625, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління освіти Луцької міської ради (43000, м. Луцьк, вул. Шевченка, 1, р/р 35424008005003 в УДК м. Луцьк, МФО 803014, код ЄДРПОУ 02141673) на користь ТзОВ “Прометей” (43000, м. Луцьк, вул. Конякіна, 31, кв.66, р/р 2600001012067 в ВФ ВАТ “Кредобанк”в м. Луцьку, МФО 303224, код ЄДРПОУ 32964040) 20293,20грн. основного боргу, 1482,04грн. інфляції, 497,04грн. процентів річних, 230,52грн. витрат, повязаних з оплатою державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові про стягнення 779,89грн. пені відмовити.

Суддя П. Р. Слободян