Постанова № 19216144, 14.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2011 р. Справа № 34/148 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоКота О.В.

суддівШевчук С.Р.,

Кролевець О.А. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Строй" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.09.2011р. у справі№ 34/148 господарського суду міста Києва

за позовомПублічного акціонерного товариства "БТА Банк"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Строй"

третя особаАкціонерне товариство "БТА Банк" (республіка Казахстан)

прозвернення стягнення на предмет іпотеки В судовому засіданні взяли участь представники:

-позивача: ОСОБА_1 дов. №177 від 25.11.2010р.

-відповідача: ОСОБА_2 дов. №1 від 13.11.2011р.

- третьої особи: ОСОБА_3 дов. №01-288-3-3/1150 від 14.03.2011р.

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2011 року Публічне акціонерне товариство "БТА Банк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Строй" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.06.2011р. у даній справі в порядку ст.27 ГПК України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Акціонерне товариство "БТА Банк" (республіка Казахстан).

Рішенням господарського суду міста Києва у справі від 17.06.2011 року (суддя Сташків Р.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2011р. (у складі головуючого Лобаня О.І., суддів Ткаченка Б.О., Федорчука Р.В.) у справі № 34/148 позов задоволено. Звернуто стягнення на користь Публічного акціонерного товариства "БТА Банк" на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29 квітня 2009 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством "БТА Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм-Строй", а саме: - земельну ділянку загальною площею 0,1452 га, що розташована за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Жилянська 48, 50а (цільове призначення земельної ділянки реконструкція житлового та нежитлового будинків з подальшою експлуатацією та обслуговуванням житлових та адміністративно-офісних приміщень, кадастровий номер 8000000000:72:147:0030), за ціною 20 829 616 (двадцять мільйонів вісімсот двадцять дев'ять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 50 коп. (з ПДВ); -адміністративну будівлю загальною площею 9139,60 кв.м., в тому числі: адміністративно-офісну частину площею 7243,30 кв.м., обєкти торгівлі площею 866,40 кв.м., паркінг площею 773,70 кв.м., технічні приміщення площею 558,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, № 48, 50а (Літера А), за ціною 274 868 381 (двісті сімдесят чотири мільйони вісімсот шістдесят вісім тисяч триста вісімдесят одна) грн. 11 коп. (з ПДВ), які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Прайм-Строй"(01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2-Б, ідентифікаційний код 34695337), шляхом передачі права власності на предмет іпотеки на користь Публічного акціонерного товариства "БТА Банк", в рахунок погашення заборгованості за договором невідновлювальної кредитної лінії № 01-Н/09, укладеним 06.04.2009 між Відкритим акціонерним товариством "БТА Банк"та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм-Строй". Припинено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Строй" на земельну ділянку загальною площею 0,1452 га, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50-А (цільове призначення земельної ділянки реконструкція житлового та нежитлового будинків з подальшою експлуатацією та обслуговуванням житлових та адміністративно-офісних приміщень, кадастровий номер 8000000000:72:147:0030). Визнано за Публічним акціонерним товариством "БТА Банк" право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1452 га, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50-А (цільове призначення земельної ділянки реконструкція житлового та нежитлового будинків з подальшою експлуатацією та обслуговуванням житлових та адміністративно-офісних приміщень, кадастровий номер 8000000000:72:147:0030). Припинено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Строй" на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці адміністративну будівлю загальною площею 9139,60 кв.м., в тому числі: адміністративно-офісну частину площею 7243,30 кв.м., обєкти торгівлі площею 866,40 кв.м., паркінг площею 773,70 кв.м., технічні приміщення площею 558,00 кв.м., яка розташована в м. Києві по вул. Жилянська № 48, 50а (Літера А). Визнано за Публічним акціонерним товариством "БТА Банк" право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці адміністративну будівлю загальною площею 9139,60 кв.м., в тому числі: адміністративно-офісну частину площею 7243,30 кв.м., обєкти торгівлі площею 866,40 кв.м., паркінг площею 773,70 кв.м., технічні приміщення площею 558,00 кв.м., яка розташована в м. Києві по вул. Жилянська № 48, 50а (Літера А). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Строй" на користь Публічного акціонерного товариства "БТА Банк"(01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, ідентифікаційний код 14359845) 25 500 гривень витрат по сплаті державного мита та 236 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові рішення мотивовані посиланням на статті 13, 33, 37, 39 Закону України “Про іпотеку”, статті 11, 509 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України та відсутністю належних та переконливих доказів в заперечення заявленого позову.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм-Строй" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У відзиві на касаційну скаргу, позивач не погоджується із доводами скаржника і просить суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Клопотання відповідача від 13.11.2011 року про перенесення розгляду справи на іншу дату з мотивів необхідності ознайомитись з матеріалами справи та для можливого врегулювання спору мирним шляхом, колегією суддів відхилено як необґрунтоване, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду касаційної скарги і в нього було достатньо часу для реалізації свого процесуального права на ознайомлення з матеріалами справи та, більш того, відповідач не був позбавлений можливості скористатися своїм правом на відмову від поданої касаційної скарги в порядку ст. 1116 ГПК України. При цьому, судом враховано обмеженість строку касаційного провадження, встановленого ст.1118 ГПК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями та вбачається з матеріалів справи, 13.04.2007 року між Акціонерним товариством “БТА Банк” та Міжнародною комерційною компанією LTD” було укладено генеральний кредитний договір №200/07/35, відповідно до якого вказаній компанії було надано кредит на загальну суму 80 000 000 доларів США. З метою забезпечення виконання вказаного зобовязання між Акціонерним товариством “БТА Банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Прайм-Строй” було укладено договір іпотеки №РФ 07/031 від 02.10.2007 року, згідно з яким відповідач передало в іпотеку належні йому на праві власності земельну ділянку площею 0,1452 га та майнові права на обєкт нерухомості, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50-а та зареєстровано обтяження в державному реєстрі іпотек.

06.02.2009 року між Акціонерним товариством “БТА Банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Прайм-Строй” було укладено договір про розірвання договору іпотеки № РФ 07/031, посвідчений 02.10.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, під реєстровим № 4781. У звязку з підписанням цього договору, обтяження було вилучено із державного реєстру іпотек.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на 15.06.2011 року Акціонерне товариство “БТА Банк” не мало зареєстрованого обтяження в державному реєстрі іпотек на спірну будівлю та земельну ділянку.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.10.2010 року, яке набрало законної сили, визнано недійсним посвідчений договір про розірвання договору іпотеки № РФ 07/031 від 02.10.2007 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.03.2011 року у справі за позовом Акціонерного товариства “БТА Банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм-Строй” задоволено позовні вимоги, звернено стягнення на предмет іпотеки: земельну ділянку та будівлю, які розташовані за адресою: місто Київ, вул. Жилянська 48, 50-а, шляхом передачі права власності на користь Акціонерне товариство “БТА Банк”. На вказане рішення Товариство з обмеженою відповідальністю “Прайм-Сторй” та Публічне акціонерне товариством “БТА Банк” подали апеляційні скарги, а отже дане рішення не вступило у законну силу.

06.04.2009 року між Відкритим акціонерним товариством “БТА Банк”, правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство “БТА Банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Прайм-Строй” було укладено договір невідновлюваної кредитної лінії № 01-Н/09, на підставі якого позивач надав, а відповідач отримав та зобовязався належним чином використовувати та повернути в передбачені зазначеним договором строки кредит (максимальний ліміт кредитування у розмірі 134 000 000,00 грн.) та сплатити проценти і інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.

З метою забезпечення належного виконання відповідачем зобовязання, позивачем та відповідачем 29 квітня 2009 року було укладено іпотечний договір згідно якого відповідач передав позивачу у іпотеку: земельну ділянку загальною площею 0,1452 га, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська 48, 50А, цільове призначення земельної ділянки реконструкція житлового та нежитлового будинків з подальшою експлуатацією та обслуговуванням житлових та адміністративно-офісних приміщень, кадастровий номер 8000000000:72:147:0030 та обєкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці адміністративна будівля загальною площею 9139,60 кв.м., в тому числі: адміністративно-офісна частина площею 7243,30 кв.м., яка розташована в м. Києві по вул. Жилянська № 48, 50А (Літера А).

Предметом спору у даній справі є вимоги Публічного акціонерного товариства "БТА Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Строй" про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 29.04.2009 року. При цьому, вимога мотивована, зокрема, тим, що станом на 04.04.2011 року у відповідача за Кредитним договором обліковується заборгованість у сумі 134 151 423, 34 грн., з яких: 133 909 286 грн. строкова заборгованість за кредитом; 242 137,34 грн. строкова заборгованість за процентами; посиланням на пункт 7.2 Іпотечного договору та на пункт 7.7.3.1 Іпотечного договору (у редакції договору про внесення змін № 2 до Іпотечного договору).

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України “Про іпотеку” іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателю на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання. Отже, суди дійшли висновку про правомірність заявлених позивачем вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб шляхом набуття його у власність.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками господарських судів, враховуючи наступне.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що господарськими судами попередніх інстанцій обґрунтовано вирішено питання щодо пріоритетного права на задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок спірного майна, визнавши пріоритет за позивачем.

Позивач наділений правом звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до п. 7.2. іпотечного договору, відповідно якого іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від строку виконання зобовязання, зокрема у разі якщо інша особа, ніж іпотекодержатель, набула права стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, місцевим судом вірно застосовано спосіб звернення стягнення на нерухоме майно шляхом визнання права власності, оскільки даний спосіб не заборонений нормами Закону України “Про іпотеку”, зокрема статтями 36, 37 Закону України “Про іпотеку”, якими не виключається можливість звернення стягнення в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду. У цих нормах задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки ототожнюється передусім із способом звернення, який поряд з іншими, може застосовуватися, якщо його передбачено договором.

Отже, оскільки відповідно до п. 7.7.3.1. іпотечного договору задоволення вимог здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобовязання за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватись зазначеним способом.

Крім того, колегія суддів погоджується із тим, що відмова у залученні до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Медичні центри “Макс-Велл” не може бути підставою для скасування судових рішень попередніх інстанцій, оскільки позивач не предявляв жодних позовних вимог до зазначеної вище особи та зазначене товариство не є іпотекодавцем, отже суд не вирішував питання про права та обовязки цієї особи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, з огляду вищевикладеного, відповідач не скористався своїм правом, відповідно до приписів статті 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, не надав належних та переконливих доказів в заперечення заявлених позовних вимог, на підставі чого, доводи та заперечення викладені у касаційній скарзі ТОВ “Прайм-Строй” безпідставні та необґрунтовані.

Окрім того, частиною 2 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Отже, якщо іпотекодержатель не реалізував спосіб позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, він має право звернутися до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень статті 39 Закону України "Про іпотеку". (такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постановах № 14/215 від 22.12.2009 та № 38/126-09 від 26.01.2010).

З огляду на те, що згідно ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, на підставі чого постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, скаргу залишити без задоволення.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає порушень норм матеріального та процесуального права, відхиляє доводи, викладені в касаційній скарзі, та вважає, що правові підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Строй" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2011р. у справі № 34/148 залишити без змін.

Головуючий О.В. Кот

С у д д я С.Р. Шевчук

С у д д я О.А. Кролевець