Постанова № 19201164, 18.08.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 серпня 2011 року 14:42 № 2а-5386/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УкрРосТрансОйл"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

проскасування Першої податкової вимоги №1/11529 від 23.11.2010

За участю представників:

від позивача :Габрись О.В.

від відповідача :Горбань І.І.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.08.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрРосТрансОйл»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва та, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить суд визнати протиправними дії щодо невизнання як податкової звітності податкових декларацій з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року та за 2009 рік; зобовязати визнати податкові декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року та за 2009 рік такими, що подані своєчасно і відповідно до вимог чинного законодавства України.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неправомірністю висновків ДПІ у Печерському районі м. Києва, що стали підставою невизнання податкових декларацій позивача з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2009р. та за 2009 рік, у звязку з тим, що, нібито, податкові декларації не відповідають вимогам «Порядку складання декларацій з податку на прибуток підприємств», затвердженого Наказом ДПА України №143 від 29.03.2003р. зі змінами та доповненнями. Позивач вважає, що відповідач діяв неправомірно, з перевищенням повноважень та поза межами компетенції.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що подані позивачем декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2009 р. та за 2009 рік не відповідають вимогам діючого законодавства, а саме: без заповнення або прокреслення всіх рядків декларації. ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулося до позивача з листами 13.11.2009р. №55270/10/15-411та від 13.02.2010р. №7312/15-311 про невизнання звітних документів, в яких запропоновано подати нові декларації, оформлені належним чином.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрРосТрансОйл»як платник податків та зборів взяте на облік в ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Як свідчать обставини справи, ТОВ «УкрРосТрансОйл»до ДПІ у Печерському районі м. Києва надіслано декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року.

ДПІ у Печерському районі м. Києва направлено на адресу ТОВ "УкрРосТрансОйл" лист від 13.11.2009р. №55270/10/15-411 «Про невизнання звітних документів», який надіслано на адресу підприємства рекомендованим листом та згідно відмітки пошти не вручено у зв'язку з незнаходженням за адресою.

У вказаному листі зазначено, що оскільки декларація з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року позивача надіслана до ДПІ за формою, в якій не враховані зміни, внесені наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», а саме: у декларації не зазначено усі передбачені в ній показники (якщо будь-який рядок декларації не заповнюється, то такий рядок прокреслюється), вважається не визнаною як податкова декларація. Крім того, підприємству запропоновано надати нову податкову звітність з податку на прибуток за відповідний звітний період, оформлену належним чином.

Крім того, ТОВ «УкрРосТрансОйл»до ДПІ у Печерському районі м. Києва надіслано декларацію з податку на прибуток за 2009 рік.

ДПІ у Печерському районі м. Києва знову ж таки направлено на адресу ТОВ «УкрРосТрансОйл»лист від 13.02.2010р. №7312/15-311 «Про невизнання звітних документів», який надіслано на адресу підприємства рекомендованим листом та згідно відмітки пошти не вручено у зв'язку з незнаходженням за адресою.

У вказаному листі зазначено, що оскільки декларація з податку на прибуток за 2009 рік позивача надіслана до ДПІ за формою, в якій не враховані зміни, внесені наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», а саме: у декларації не зазначено усі передбачені в ній показники (якщо будь-який рядок декларації не заповнюється, то такий рядок прокреслюється), вважається не визнаною як податкова декларація. Крім того, підприємству запропоновано надати нову податкову звітність з податку на прибуток за відповідний звітний період, оформлену належним чином.

Зокрема, відповідач вказує на те, відповідно до вимог п. 1.6 Наказу ДПА України №143 від 29.03.2003р. у декларації вказуються всі передбачені в ній показники. У випадках не заповнення того чи іншого рядка через відсутність операцій, цей рядок прокреслюється.

Правомірність дій відповідача щодо невизнання податкових декларацій є предметом даного спору.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-III (надалі - Закон N 2181-III) (зі змінами та доповненнями) чинного на момент звернення до суду та виникнення правовідносин.

Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону N 2181-III податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 4.1.1 статті 4 Закону N 2181-III платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно з пунктом 4.1.4 статті 4 Закону N 2181-III податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до ч. 5 п.п. 4.1.2. п.4.1. ст. 4 Закону № 2181-III, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Тобто, у самому Законі № 2181-ІІІ прямо передбачено, за яких обставин податковий орган може не визнати декларацію.

Згідно з п 4.1.2. вказаної норми Закону N 2181-III, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

За наведених норм Закону, податковий орган зобовязаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати податкову звітність як податкову декларацію виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення.

Відповідач вказує на невідповідність декларації вимогам п. 1.6 Порядку №143.

Згідно з пунктом 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року N 143, У декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації.

Форму декларації з податку на прибуток підприємства та порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, що додаються затверджено Наказом ДПА України від 29.03.03р. №143 «Про затвердження форми декларації податку на прибуток підприємства та порядок її складання», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за N 271/7592.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого вказаним Наказом, декларація з податку на прибуток підприємства та додатки до неї подаються платником незалежно від того, чи виникло у звітному періоді в платника податкове зобов'язання чи ні.

Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства. Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4 (п. 1.6 Наказу).

Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що Порядок складання податкової декларації з податку на прибуток підприємства №143 не містить переліку обов'язкових реквізитів.

Відповідно до п. 4.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених Наказом ДПА України від 31.12.08р. №827, працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації. У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою. Для звітів, у яких це передбачено формою: звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію для платників ПДВ.

Як свідчать матеріали справи, подана позивачем декларація містить всі необхідні реквізити: назву платника, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження платника податків, підписана посадовою особою позивача та скріплена печаткою.

За наведених обставин та правових норм, невизнання податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2009р. та 2009 рік з підстав, що викладені у листах ДПІ у Печерському районі м. Києва від 13.11.2009р. №55220/10/15-411 та від 13.02.2010р. №7312/15-311, суд вважає неправомірним, а податкову звітність позивача, поданою своєчасно та відповідно до вимог чинного законодавства України

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованим позов в частині зобовязання відповідача визнати податкові декларації ТОВ «УкрРосТрансОйл»з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року та за 2009 рік такими, що подані своєчасно та відповідно до вимог чинного законодавства України.

За загальним правилом, встановленим у ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - Кодекс), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності дій та прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що вимоги ТОВ «УкрРосТрансОйл»в даному випадку підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. «б»п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо невизнання як податкової звітності податкових декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрРосТрансОйл»(код ЄДРПОУ 30574594) з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року та за 2009 рік.

3.Зобовязати Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва визнати податкові декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрРосТрансОйл»(код ЄДРПОУ 30574594) з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року та за 2009 рік такими, що подані своєчасно та відповідно до вимог чинного законодавства України.

4.Судові витрати у розмірі 3,40 грн. присудити на користь ТОВ «УкрРосТрансОйл»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович