Постанова № 19200809, 31.10.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/2826/11

"31" жовтня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Саадулаєва А.І. при секретарі Ліщинській М.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Франчук М.М.;

від відповідача: ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Тернополі адміністративну справу за

позовною заявою Тернопільського міськрайонного центру зайнятості;

до ОСОБА_2;

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільський міськрайонний центр зайнятості (далі позивач, Тернопільський МРЦЗ) звернувся у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі відповідач) про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 1301,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що Тернопільським МРЦЗ в результаті проведеної звірки обґрунтованості витрат матеріального забезпечення осіб, які перебували на обліку та були зареєстровані як фізичні особи підприємці, встановлено, що відповідач був зареєстрований у центрі зайнятості, отримав статус безробітного та одержував допомогу по безробіттю і одночасно був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 20.02.2002 року. В наслідок цього, відповідач незаконно отримав кошти з Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття у вигляді допомоги по безробіттю за період з 23.05.2011 по 16.06.2011 року в сумі 1301,62 грн.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні, яке відбулося 31.10.2011 року представник позивача позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач позовні вимоги визнав.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, оцінивши подані докази, суд встановив наступне.

Страхування громадян на випадок безробіття є окремим видом загальнообовязкового державного соціального страхування і здійснюється на підставі Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі Закон України № 1533-ІІІ) Фондом загальнообовязкового державного соціального страхування України в особі виконавчих дирекцій Фонду, функції яких згідно ст. 12 Закону України № 1533-ІІІ виконують органи державної служби зайнятості.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України № 1533-ІІІ об'єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991р. №803-XІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно з абз. 2 пп. 1 п. 20 Постанови Кабінету Міністрів №219 від 14.02.2007 року - громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата і номер наказу, дата видачі та номер реєстраційного свідоцтва, дата укладення цивільно-правового договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_2 звернувся із заявою до Борщівського районного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та 23.05.2011 року отримав статус безробітного, про що свідчить заява громадянина ОСОБА_2 від 23.05.2011 року та витяг із наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_2 ПК №190102811051600001.

Згідно даних про виконанні платежі, відповідачу в період з 23.05.2011 по 16.06.2011 року, виплачувалась допомога по безробіттю, що склала 1417,40 грн.

Відповідно до пп. 4 п. 3 «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним»затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. N 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. N 7-1 перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі - центри зайнятості) у разі, коли: під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.

На підставі даних обміну інформацією з державним реєстратором, Тернопільським МРЦЗ проведено звірку обґрунтованості витрат матеріального забезпечення осіб, які перебували на обліку як безробітні та були зареєстровані як фізичні особи підприємці. При обміні інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронному вигляді відповідно до п. 1.5 «Порядку взаємодії субєктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.12.2005р. №1523/11803 виявлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа підприємець у Виконавчому комітеті Тернопільської МР з 20.02.2002 року, а отже, при реєстрації в центрі зайнятості відповідач подав неправдиві відомості про те, що як субєкт підприємницької діяльності він незареєстрований. Результати розслідування відображенні в акті №29-11 від 23.06.2011 року.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно документа №55 відповідачем 06.07.2011р. повернуто частину заборгованості в сумі 115,78 грн., у звязку з чим залишок заборгованості становить 1301,62 грн.

Як свідчать матеріали справи, Тернопільським МРЦЗ на адресу відповідача надсилалась претензія від 18.08.2011 року №08/3953, в якій вказувалась вимога про повернення незаконно виплачених коштів в розмірі 1301,62 грн.

Станом на дату розгляду справи судом, незаконно отримана допомога по безробіттю в сумі 1301,62 грн. відповідачем в добровільному порядку не повернута.

Відповідно до змісту ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та п. 6.14 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати та організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 14 грудня 2000 року за № 915/5136, право на отримання допомоги по безробіттю мають лише незайняті (безробітні) особи, тому допомога отримана внаслідок обману або зловживання особою своїми правами підлягає поверненню.

Оскільки, відповідач внаслідок умисного невиконання своїх обовязків та зловживання ними не подав своєчасно відомості про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг, та добровільно не повернув незаконно отриману допомогу, сума виплаченого забезпечення, та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі, що склала 1301,62 грн., підлягає стягненню в судовому порядку.

З приводу посилання відповідача на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі про припинення його як фізичну особу підприємця, суд зазначає, що у відповідності до ч. 5 ст. 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15.05.2003р. №755-ІVЗ порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими частинами дев'ятою - вісімнадцятою статті 47 цього Закону.

Зі змісту частин девятої вісімнадцятої ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачено, що для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем подається державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу визначений перелік документів.

Отже, відповідачем не виконано усіх вимог щодо припинення його підприємницької діяльності, а відтак не може вважатись припиненою.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищенаведене та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та, відповідно, такими, що підлягають повному задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1)Позов задовольнити.

2)Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості допомогу по безробіттю на суму 1301(одна тисяча триста одну)грн. 62 коп. на р/р № 37171300901002, МФО 838012, Банк ГУДКУ у Тернопільській області, код ЄДРПОУ 14029303, КЕКВ 1341.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяСаадулаєв А.І.

копія вірна

СуддяСаадулаєв А.І.