Постанова № 19200769, 22.09.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/2480/11

"22" вересня 2011 р., Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої Подлісної І.М.

секретаря Подорожної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції до Приватного малого підприємства «Інтелком»про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в:

Тернопільська обєднана державна податкова інспекція звернулася до адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного малого підприємства «Інтелком»про стягнення заборгованості.

Представник позивача Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, стягнути кошти в сумі 838, 17 грн. за рахунок готівки, що належить відповідачу та з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих Приватне мале підприємство «Інтелком» у рахунок погашення податкового боргу, а також надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Представник відповідача Приватного малого підприємства «Інтелком»в судове засідання повторно не зявився з невідомих на те суду причин, хоча про ден,. час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, вважає що даний позов підлягає до задоволення, виходячи наступних міркувань.

Приватне мале підприємство «Інтелком»зареєстроване, як юридична особа органами державної реєстрації 25.04.1996 року за адресою м. Тернопіль, вул. Симоненка, 2/283, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 06.04.2011 року № 1325/02-2.

Відповідач перебуває на обліку в Тернопільській обєднаній державній податковій інспекції з 21.12.1992 року, як платник податків і відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 36 Податкового кодексу України на нього покладений обовязок сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Станом на 21.07.2011 року за відповідачем числиться заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по податку на додану вартість розмірі 838, 17 грн.

До 01.01.2011 року питання про стягнення податкового боргу регламентувались Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.5.1, 5.2 ст. 5 Закону України «Про погашення зобовязання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ) податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Як випливає із матеріалів справи та не заперечується стороною по справі, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобовязання, визначених податковим органом згідно податкових повідомлень рішень від 08.07.2009 року № 0003601602, від 12.10.2009 року № 0005221602 та № 0000271602 від 18.01.2010 року.

Відповідно до Закону України «Про погашення зобовязання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ податковим органом вживалися заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, зокрема надіслано першу (№ 1/1174/46637 від 03.08.2009 року) та другу (№ 2/1383/54990 від 09.09.2009 року) податкові вимоги.

Однак станом на 21.07.2011 року відповідач у добровільному порядку не погасив існуючий податковий борг, а тому вищевказана заборгованість надалі складає 838, 17 грн. та підтверджується обліковими картками платника за 2009 2011 роки, довідкою про наявність податкового боргу від 21.07.2011 року № 860,, розрахунком суми позовних вимог, податковими повідомленнями рішеннями від 08.07.2009 року № 0003601602, від 12.10.2009 року № 0005221602 та № 0000271602 від 18.01.2010 року, а також вищевказаними першою та другою податковими вимогами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі, суд приходить до переконання, що в їх задоволені слід відмовити, з огляду на наступне.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначеного податкового зобовязання, повноваження якого на звернення до суду визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”та Податковим кодексом України.

Порядок погашення податкового боргу визначений главою 9 Податкового кодексу України.

Статтею 95 Податкового кодексу України визначений перелік заходів направлених на погашення податкового боргу платника податків, що здійснюються податковим органом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абзацом другим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби, у свою чергу, звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Приписами пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, встановлено черговість прийняття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме, першочергово, податковим органом приймаються заходи зі стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, податковий орган може приймати заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, в якого наявний податковий борг. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що документи на підтвердження недостатності коштів, які перебувають у власності відповідача, за для здійснення погашення наявної суми податкової заборгованості, що є передумовою для погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків не надано.

Крім того, вимогу щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, заявлено одночасно із вимогою про стягнення зазначеного податкового боргу за рахунок коштів боржника, а отже до вжиття (виконання) заходів спрямованих на погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Оскільки наданими до суду доказами недоведено недостатність коштів, які перебувають у власності відповідача, за для здійснення погашення наявної суми податкової заборгованості та враховуючи, фактично передчасне звенення позивача із такими вимогами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160 163 КАС України. Податковим кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-ХІІ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково. Стягнути з Приватного малого підприємства «Інтелком»(м. Тернопіль, вул. Симоненка, 2/283, код ЄДРПОУ 14043421) 838 (вісімсот тридцять вісім) гривень 17 копійок заборгованості за рахунок готівки, що належить відповідачу.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяПодлісна І.М.

копія вірна

СуддяПодлісна І.М.