Постанова № 19200553, 18.10.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2011 року Справа № 2а-8383/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Свергун І.О.,

за участі секретаря Липової К.С.,

представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 21.02.2011 № 1107/10),

представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 21.07.2010 б/н),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області до Приватного підприємства «Анте-плюс» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області до Приватного підприємства «Анте-плюс» про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за відповідачем станом на 14.09.2011 виник податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на загальну суму 23170,81 грн., який складається за наступних сум: 11584,89 грн. частково сума боргу за червень грудень 2010 року згідно з податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 27.01.2010 № 696; 11585,92 грн. сума боргу за січень липень 2011 року згідно з податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 31.01.2011 № 1517. У звязку з тим, що податковий борг не було сплачено відповідачем у добровільному порядку, позивач просить стягнути кошти в сумі 23170,81 грн. за податковим боргом, який виник у ПП «Анте-плюс» з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують платника, на користь місцевого бюджету Розкішнянської селищної ради.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з наступних підстав. 22.09.2009 Луганським окружним адміністративним судом за позовом Ленінської МДПІ у м. Луганську до ПП «Анте-плюс» було винесено постанову про припинення юридичної особи відповідача. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.07.2010 вказану постанову Луганського окружного адміністративного суду залишено без змін. Відповідач оскаржив судові рішення у цій справі до Вищого адміністративного суду України, де на цей час розглядається касаційна скарга. З огляду на викладене ПП «Анте-плюс» з моменту набрання чинності рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22.09.2009 знаходиться в стані припинення, тобто не має законного права на ведення господарської діяльності і фактично не використовує орендовану земельну ділянку за її цільовим призначенням, тому законних підстав для нарахування орендної плати за цей період у позивача немає.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на органи державної податкової служби покладено обовязки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закон України «Про систему оподаткування» та Закон України «Про плату за землю» втратили чинність.

У звязку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податкових зобовязань виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України та продовжуються після цього, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про плату за землю», які були чинні на момент виникнення даних правовідносин, та норми Податкового кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» № 2535 від 03.07.92 (далі ЗУ № 2535) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платників податків і зборів зобовязані сплачувати відповідну суму податків та зборів у встановленому законом строки.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про плату за землю» власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 (далі - Закон № 2181) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 06.12.2000 № 2181-ІІІ (надалі Закон № 2181), який діяв до 01.01.2011, є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобовязання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобовязання.

Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

П.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 визначає, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку (плата за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

П. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом установлено, що ПП «Анте-плюс» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 16.04.2008 за № 1382102 0000 014836, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (арк. справи 7).

За відповідачем виник податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в загальному розмірі 23170,81 грн., у тому числі: 11584,89 грн. сума боргу за червень грудень 2010 року, визначена платником у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 27.01.2010 № 696 (арк. справи 9); 11585,92 грн. сума боргу за січень липень 2011 року, визначена платником у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 31.01.2011 № 1517 (арк. справи 10).

Таким чином, податкові зобовязання самостійно визначені відповідачем у податкових деклараціях, які було прийнято органом державної податкової служби в якості податкової звітності, що підтверджується штампами на податкових деклараціях та не заперечується відповідачем.

У звязку з несплатою податкових зобовязань у встановлений законом термін відповідно до статті 59 Податкового кодексу України ДПІ в Лутугинському районі Луганської області на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 28.03.2011 № 33 на суму 13240,03 грн. (арк. справи 11).

Податкова вимога була отримана відповідачем 31.03.2011, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. справи 33).

Судом не приймаються посилання відповідача на ту обставину, що у відповідача не було законних підстав для нарахування орендної плати за вказаний період у звязку з припиненням юридичної особи за рішенням суду з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV (далі Закон №755) державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.

Порядок внесення державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи встановлюється відповідно частинами восьмою - десятою статті 36 цього Закону (частина десята статті 38 Закону № 755).

Відповідно до частини девятої статті 36 Закону № 755 за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

Отже, момент припинення юридичної особи законодавець повязує саме з датою внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 19.11.2009 до реєстру внесено запис за № 19.11.2009 про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з її банкрутством (арк. справи 29-31). У подальшому державним реєстратором було внесено записи про підтвердження відомостей про юридичну особу та про подання фінансової звітності юридичної особи. Запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи до реєстру не вносився.

Таким чином, на час розгляду справи підприємство відповідача значиться зареєстрованим у єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доводи відповідача про те, що підприємство не використовує орендовану земельну ділянку за її цільовим призначенням на увагу суду також не заслуговують. Згідно з договором оренди землі від 18.11.2008 ПП «Анте-плюс» прийняло в довгострокове платне користування земельну ділянку для будівництва та розміщення виробничо-складської бази, яка знаходиться за адресою: в межах населеного пункту с. Розкішне, вул. Ольховська, 13а. Строк дії договору 49 років (арк. справи 21-22).

На час розгляду справи договір не розривався та є чинним, що підтверджується поясненнями представника відповідача.

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно існує податковий борг у зазначеній сумі, про яку він повідомлений, яка ним до теперішнього часу не сплачена.

Суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області до Приватного підприємства «Анте-плюс» про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Анте-плюс»(код ЄДРПОУ 35844418) на користь місцевого бюджету Розкішнянської селищної ради (р/р № 33219812700186 ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код одержувача 23487074) податковий борг у сумі 23170 грн. 81 коп. (двадцять три тисячі сто сімдесят грн. 81 коп.) за рахунок коштів платника, які перебувають у його власності, з рахунків у банках, що його обслуговують.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 21 жовтня 2011 року.

СуддяІ.О. Свергун