Постанова № 19200306, 07.09.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 вересня 2011 року Справа № 2а-7099/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді:Борзаниці С.В.

при секретарі: Горобець В.О.

за участю сторін:

представник позивача:Дюбіної Т.О.;

представник відповідача:Мельника С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Спільного підприємства науково-виробнича фірма «Восток» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску, -

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Спільного підприємства науково-виробнича фірма «Восток» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач зареєстрований як платник внеску в УПФУ в Станично-Луганському районі з 30.01.1997. Станом на 29.07.2011 Спільне підприємство науково-виробнича фірма «Восток» має заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 9395,53 грн.

УПФУ в Станично-Луганському районі відповідно до норм діючого законодавства надіслано на адресу відповідача вимогу про сплату боргу. Вказану суму боргу по сплаті єдиного внеску відповідачем сплачено не було. У звязку з чим позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 9395,53 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача під час судового засідання проти позову заперечував.

Суд вважає за можливе розглянути справу на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач Спільне підприємство науково-виробнича фірма «Восток» зареєстроване Станично-Луганською районною державною адміністрацією 12..03.1993 року (а.с.6).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування”.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з положеннями ч. 8 ст. 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування” платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Відповідно до ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування”, рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

В судовому засідання встановлено, що відповідач в порушення норм Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування” не сплачує єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, у звязку з чим станом на 29.07.2011 за відповідачем утворилася заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 9395,53 грн.

УПФУ в Станично-Луганському районі на підставі ч. 4 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування” 07.07.2011 вручено відповідачу вимогу про сплату боргу №Ю-74 від 07.07.2011, про що свідчить особистий підпис головного бухгалтера підприємства на корінці вимоги про сплату боргу (а.с.9). Зазначену вимогу відповідач не оскаржив у встановленому Законом порядку, таким чином вимога є чинною та підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 КАС України крім прав та обовязків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Спільного підприємства науково-виробнича фірма «Восток» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску задовольнити повністю.

Стягнути з Спільного підприємства науково-виробнича фірма «Восток» (і.к. 13375575, адреса: 93600, Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Станиця, вул. Горького,2) на користь Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 9395,53 грн. (девять тисяч триста девяносто пять гривень пятдесят три копійки).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 12 вересня 2011 року.

СуддяС.В. Борзаниця