Постанова № 19200262, 23.08.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 серпня 2011 року Справа № 2а-6726/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Борзаниці С.В.

при секретарі: Горобець В.О.

за участю:

представника позивача Кулигіної О.М.,

представник відповідача Зелик С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Слов?яносербському районі до Підприємства Слов?яносербської виправної колонії №60 управління державного департаменту України з питань виконання у Луганській області про стягнення податкового боргу за рахунок коштів з наявних розрахункових рахунків платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції в Слов?яносербському районі до Підприємства Слов?яносербської виправної колонії №60 управління державного департаменту України з питань виконання у Луганській області про стягнення податкового боргу за рахунок коштів з наявних розрахункових рахунків платника податків.

В обґрунтування позову зазначено, що Підприємство Слов?яносербської виправної колонії №60 управління державного департаменту України з питань виконання у Луганській області зареєстроване Слов?яносербською районною державною адміністрацією Луганської області 18.03.2008 за № 13751070006000383. До Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач внесений 09.07.2010 з присвоєнням ідентифікаційного коду 08680402, про що видана довідка № 073017. Відповідач взятий на податковий облік 20.04.1996 за № 9, про що видана довідка від 07.09.2010 № 200.

Станом на 28.07.2011 за відповідачем лічиться податковий борг на загальну суму 48849 грн., що утворився у звязку з несплатою податкового зобовязання згідно декларації з податку на додану вартість від 20.06.2011 № 7031.

Тому позивач просив стягнути з відповідача податковий борг в сумі 48849 грн. з наявних розрахункових рахунків платника податків.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Підприємство Слов?яносербської виправної колонії №60 управління державного департаменту України з питань виконання у Луганській області зареєстроване Слов?яносербською районною державною адміністрацією Луганської області 18.03.2008 за № 13751070006000383 (а.с.6).

До Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Підприємство Слов?яносербської виправної колонії №60 управління державного департаменту України з питань виконання у Луганській області внесено 09.07.2010 з присвоєнням ідентифікаційного коду 08680402, про що видана довідка № 073017 (а.с.9).

Згідно довідки позивача від 07.09.2010 № 200 взятий на облік у органах державної податкової служби 20.04.1996 за № 9 (а.с.10).

В судовому засіданні встановлено, що станом на 28.07.2011 за відповідачем лічиться податковий борг на загальну суму 48849 грн.., який виник внаслідок несплати відповідачем податкового зобовязання визначеного у декларації з податку на додану вартість від 20.06.2011 № 7031 (а.с.15-17).

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” втратив чинність.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України Державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 87.2. ст.87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податку шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно відомостей корінця першої податкової вимоги від 14.12.2001 за № 1/109 загальна сума податкового боргу відповідача станом на 14.12.2001 року становить 1548,04 грн., коди платежів: 23030000, 11010106 (а.с. 11). Згідно відомостей корінця другої податкової вимоги від 25.01.2002 року за № 2/166 загальна сума податкового боргу відповідача станом на 25.01.2002 року становить 259347,58грн., коди платежів: 13020100, 14010100, 23030000, 50080200, 11010165, 12020100, 13050105, 16010205, 50080200 (а.с. 12).

Згідно п. 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181) (Податкові вимоги) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п. 6.2.2. статті 6 Закону України № 2181 податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Згідно п. 6.2.3. статті 6 Закону України № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п. 6.2.5. статті 6 Закону України № 2181 6.2.5. у разі коли сума податкового боргу, визначена у першій податковій вимозі, самостійно погашається платником податків до виставлення другої податкової вимоги, друга податкова вимога не надсилається.

Згідно п. 6.3 статті 6 Закону України № 2181 (Черговість виставлення податкових повідомлень і податкових вимог та консолідований борг) податкова вимога повинна містити загальну суму податкового боргу та суми податкового боргу за кожним окремим податком, збором (обовязковим платежем). Податковий орган веде реєстр виданих податкових вимог щодо окремих платників податків.

Згідно п. 6.3.2. статті 6 Закону України № 2181 у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Згідно п. 6.4 статті 6 Закону України № 2181 (Відкликання податкових повідомлень і податкових вимог) податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо:

а) сума податкового зобовязання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків;

б) контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобовязання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження;

в) рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобовязання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом;

г) податкові зобовязання (крім податкового боргу) розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс; (Підпункт “г” підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 550-IV від 20.02.2003)

д) податковий борг визнається безнадійним.

Відповідно до п.п. 6.2.2. п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181 податкові вимоги мають містити суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій. Відповідно до п.п. 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги. Таким чином, відповідно до вказаних норм Закону податкові вимоги повинні містити конкретну суму податкового боргу, яка виникла за певний період часу, який сплинув до моменту винесення першої та другої податкової вимоги.

В судовому засіданні встановлено, що перша податкова вимога винесена станом на 14.12.2001 та становить 1548,04 грн., друга податкова вимога винесена станом на 25.01.2002 року та становить 259347,58 грн. Заявлена до стягнення сума податкового боргу згідно наданих документів виникла у липні 2011 року. З цього вбачається, що ні перша, ні друга податкові вимоги не могли включати в собі суму податкового боргу, заявленого до стягнення у позові. При цьому Закон України № 2181 не передбачає розповсюдження дії винесених податкових вимог на суми податкового боргу, які виникнуть у платника податків в майбутьньому після винесення першої та другої податкових вимог. П.п. 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 чітко визначене поняття консолідованого боргу, який складається з визначеної суми у першій податковій вимозі, збільшеній на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

В судовому засіданні встановлено, що податковим органом не надсилалася податкова вимога щодо податкового боргу в сумі 48849 грн., який заявляється до стягнення, внаслідок чого відповідно до положень п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України відсутні підстави для задоволення позову Державної податкової інспекції в Слов?яносербському районі до Підприємства Слов?яносербської виправної колонії №60 управління державного департаменту України з питань виконання у Луганській області про стягнення податкового боргу в сумі 48849 за рахунок коштів з наявних розрахункових рахунків платника податків. Внаслідок чого визначена сума заборгованості відповідно до положень ст. 87 Податкового кодексу України підлягає стягненню за рахунок майна.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в Слов?яносербському районі до Підприємства Слов?яносербської виправної колонії №60 управління державного департаменту України з питань виконання у Луганській області про стягнення податкового боргу за рахунок коштів з наявних розрахункових рахунків платника податків задовольнити.

Стягнути з Підприємства Слов?яносербської виправної колонії №60 управління державного департаменту України з питань виконання у Луганській області ( 93745, Луганська область, м. Слов?яносербський район, смт. Лозівський, вул. Цупова,3 ід. код 08680402 ) на р/р №31118029700298, код казначейства 24046691, одержувач УДК в Слов?яносербському районі, МФО 804013, банк ГУДКУ в Луганській області податковий борг у розмірі 48849 грн. (сорок вісім тисяч вісімсот сорок девять гривень) за рахунок майна.

Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 25 серпня 2011 року

СуддяС.В. Борзаниця