Постанова № 19200179, 18.07.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2011 року Справа № 2а-4524/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мирончук Н.В.,

при секретарі судового засідання: Білоконя Д.І.,

за участю

представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №216, від 13.07.2011року

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області до Дослідного підприємства «Дослідне господарство» Агроспілка Луганського інституту агропромислового виробництва академії аграрних наук» про стягнення несплаченої суми фінансової санкції та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 26935,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Управління пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області до Дослідного підприємства «Дослідне господарство» Агроспілка Луганського інституту агропромислового виробництва академії аграрних наук» про стягнення несплаченої суми фінансової санкції та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 26935,41 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області, як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, перебуває ДП «Дослідне господарство» Агроспілка Луганського інституту агропромислового виробництва академії аграрних наук».

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» вiд 09.07.2003 № 1058-IV страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Згідно із ч.6 ст.20 вказаного Закону страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно картки особового рахунку позивача, встановлено неодноразове порушення строків перерахування страхових внесків, тобто порушення ч.6 ст.20 Закону № 1058-ІV.

Відповідно до ч.2 ст.106 Закону № 1058-ІV: суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 Закону № 1058-IV, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст.20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі-недоїмка) і стягуються з нарахування пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно із ч.9 ст.106 Закону № 1058-ІV за несплату або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами пенсійного фонду, накладається штраф, залежно від строку затримки платежу.

Одночасно на суму не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсоток зазначених сум коштів, розрахована за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до підпункту 9.3.2 п.9.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу.

За квітень 2011 року відповідачу за несвоєчасну сплату страхових внесків нарахована фінансова санкція в сумі 8912,87 грн. та пеня в сумі 18022,54 грн. Заборгованість не погашена на час подання позову, залишок заборгованості по фінансовій санкції та пені складає 26935,41 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання зявився, в судовому засіданні надав суду заяву, в якій визнає позов в повному обсягу, просить, у звязку з важким фінансовим становищем підприємства, відстрочити сплату страхових внесків, за позовними вимогами УПФУ в Славяносербському районі Луганської області до 01.09.2011 року.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявністю та на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

З 01.01.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2010р. № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 08.07.2010р. № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач - Дослідне підприємство «Дослідне господарство» Агроспілка Луганського інституту агропромислового виробництва академії аграрних наук» зареєстроване як юридична особа та внесено до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за номером 1375105 0009 000412 (а.с.12) .

Як платник страхових внесків, Дослідне підприємство «Дослідне господарство» Агроспілка Луганського інституту агропромислового виробництва академії аграрних наук», зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України у Словяносербському районі Луганської області (а.с.11).

В порушення норм Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування ” відповідач несвоєчасне сплатив єдині внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, у звязку з чим за квітень 2011 року за несвоєчасну сплату страхових внесків нарахована фінансова санкція в сумі 8912,87 грн. та пеня в сумі 18022,54 грн. (а.с.5).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування ”.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з положеннями ч. 8 ст. 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування ” платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Частиною 11 статті 9 Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування ”, рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Дослідним підприємством «Дослідне господарство» Агроспілка Луганського інституту агропромислового виробництва академії аграрних наук» на підставі ст. 263 КАСУ, заявлено суду клопотання щодо встановлення, у звязку з важким фінансовим становищем підприємства, відстрочки сплати страхових внесків, за позовними вимогами УПФУ в Славяносербському районі Луганської області до 01.09.2011 року, встановивши строк виконання судового рішення, шляхом сплати Дослідним підприємством «Дослідне господарство» Агроспілка Луганського інституту агропромислового виробництва академії аграрних наук» заборгованості по страхових внесках у сумі 25780,20 грн., - 01 вересня 2011 року.

Розглянувши питання щодо надання відповідачеві розстрочення виконання постанови відповідно до заяви, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України - за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму ВСУ від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб ДВС та звернення учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 263 КАС України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Посилання на важке матеріальне становище не являється винятковими обставинами.

Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні факти, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені відповідачем.

У даному випадку доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідачем суду не надано, однак, це не позбавляє права останнього на порушення питання про надання розстрочення виконання постанови на стадії виконання судового рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні клопотання відповідача про встановлення, у звязку з важким фінансовим становищем підприємства, відстрочки сплати страхових внесків, за позовними вимогами УПФУ в Славяносербському районі Луганської області, встановивши строк виконання судового рішення, шляхом сплати Дослідним підприємством «Дослідне господарство» Агроспілка Луганського інституту агропромислового виробництва академії аграрних наук» заборгованості по страхових внесках у сумі 25780,20 грн., - 01 вересня 2011 року.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області до Дослідного підприємства «Дослідне господарство» Агроспілка Луганського інституту агропромислового виробництва академії аграрних наук» про стягнення несплаченої суми фінансової санкції та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 26935,41 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Дослідного підприємства «Дослідне господарство» Агроспілка Луганського інституту агропромислового виробництва академії аграрних наук» (код ЄДРПОУ 34201917, Луганська область, Словяносербський район, с.Металіст, вул. Октябрська, 14), на користь Управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області (Луганська область, Словяносербський район, смт.Словяносербськ, вул.Гагаріна, 22, р/р 25602301753 в ЛОД Ощадбанк МФО 304665, код ЄДРПОУ 21792620) несплачені суми фінансової санкції та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 26935,41 грн. (двадцять шість тисяч девятсот тридцять пять гривень 41 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

СуддяН.В. Мирончук