Постанова № 1919977, 27.05.2008, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2008 р. Справа № 9/239-АП-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Шевченко М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Генічеського району Херсонської області в інтересах державив осбі Державної податкової інспекції у Генічеському районі, м. Генічеськ Херсонської області

до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Генічеськ Херсонської області

про стягнення 500,00 грн.

за участю прокурора Мяснікова К.К.

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

Суть спору: прокурор Генічеського району Херсонської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Генічеському районі звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з ПП ОСОБА_1 заборгованість по сплаті штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих за результатами перевірки діяльності відповідача в сфері готівкового обігу в сумі 500,00 грн.

17.04.2008р. від відповідача до суду надійшло заперечення на позовну заяву, в якій позивач проти позову заперечує та позовні вимоги не визнає.

Прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі та у судовому засіданні 27.05.2008р. подав додаткові документи, які суд прийняв до розгляду. Прокурор висловив заперечення щодо письмового заперечення на позовну заяву відповідача від 15.04.2008р., позовні вимоги вважає обгрунтованими, також прокурор звернув увагу на ту обставину, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем в судовому порядку не оскаржувались і є узгодженими на момент вирішення даного спору.

Відповідач в судове засідання не прибув, але надіслав до суду заяву без підпису, в якій просить відкласти розгляд справи у зв'язку з виїздом у відрядження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, суд

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Генічеському районі згідно з положеннями Закону України “Про державну податкову службу в Україні” має статус юридичної особи і є органом державної виконавчої влади, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах щодо контролю з питань правильності нарахування та надходження податків та інших обов'язкових платежів до бюджетів різних рівнів.

Матеріали справи свідчать, що посадовими особами податкового органу, на підставі направлень на перевірку №716, №717 від 25.07.2007р. та графіку перевірки затвердженого начальником ДПІ у Генічеському районі, було проведено перевірку діяльності господарської одиниці на території м. Генічеськ, яка належать відповідачу - ПП ОСОБА_1 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.

За результатами перевірки було складено акт перевірки від 26.07.2007р. №21100905/0235 в якому зафіксовано факт порушення відповідачем положень п.13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які виразилися в невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій.

Перевірку 26.07.2007р. здійснено в присутності ПП ОСОБА_1

На підставі вищезазначениого акту перевірки, позивачем відносно відповідача відповідно до ст. 22 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій №0002512302 від 06.08.2007р. на суму 500,00 грн.

Станом на час вирішення спору в суді відповідачем не сплачено суму боргу за прийнятим рішенням в сумі 500,00 грн.

Доказів сплати боргу або оскарження рішенння про застосування штрафних санкцій та визнання їх нечинними в судовому порядку відповідачем суду не надано.

Основні засади функціонування та діяльності державної податкової служби в Україні визначені Законом України „Про державну податкову службу в Україні" (надалі Закон № 509-ХІІ).

Зокрема, статтею 1 зазначеного Закону встановлено, що до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України серед іншого виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із здійсненням контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 даного Закону здійснення такого контролю віднесено до прав органів державної податкової служби.

Безпосередньо правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закон № 265/95-ВР).

Так, статтями 15 та 16 цього Закону встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Таким чином, законодавець наділив податкові органи правом на проведення перевірок, які можуть носити плановий або позаплановий характер, щодо контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги).

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно імперативних вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, в тому числі і органи державної податкової служби, при здійсненні покладених на них державою функцій зобов'язані діяти лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус органів державної податкової служби, її функції, завдання та правові засади діяльності встановлено Законом України “Про державну податкову службу в Україні”.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов”язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Частиною першою ст.13 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов”язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх особ та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Заяву відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату суд залишає без задоволення і відхиляє, оскільки вона не засвідчена у встановленому законом порядку та не може бути розцінена як письмовий доказ.

Крім того, положеннями ст. 56 КАС України встановлено, що сторона в адміністративній справі може брати участь в адміністративному процесі особисто і (або через) представника. Але позивач не скористався своїм процесуальним правом і не забезпечив явку свого представника у судове засідання, не зважаючи на ті обставини, що суд вживав всіх передбачених законом заходів щодо виклику відповідача у судове засідання та відкладаючи розгляд справи на 27.05.2008р. надав відповідачу достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 500,00 грн.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представника позивача про час і місце виготовлення постанови суду в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 94, 98, 158, 160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) штрафні санкції у сумі 500,00 грн. на р/р 31116104700112*;101, призначення платежу 24103822, отримувач відділення держказначейства України, в установі банку ГУДКУ у Херсоснькій області, м. Херсон МФО 852010

3. Постанову надіслати сторонам по справі та прокурору.

4. Виконавчий лист видати за заявою стягувача після набрання постановою законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.В. Ребриста

Постанову складено у повному обсязі 02.06.2008р.