Рішення № 19194009, 02.11.2011, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 2-647/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 листопада 2011 року Менський районний суд

Чернігівської області

в складі:

головуючого - судді Сова Т.Г.

при секретарі - Корюковець П.Д.

за участю позивача ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3(діючий на підставі довіреності № 10916 від 27 вересня 2011 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мена справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа СГІРФО Менського РВ УМВС України в Чернігівській області про захист права приватної власності шляхом усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа СГІРФО Менського РВ УМВС України в Чернігівській області, про захист права приватної власності шляхом усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю. Свій позов мотивує тим, що згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 17 квітня 1997 року, посвідченого державним нотаріусом Менської районної державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 1-548 та зареєстрованого комунальним підприємством «Чернігівське міське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради 05 вересня 2011 року, позивачу належить на праві власності житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1. Крім позивача, в даному будинку зареєстровані відповідачі по справі ОСОБА_4, яка не проживає в будинку з 2000 року та ОСОБА_2, яка не проживає в даному будинку з лютого 2011 року. Знятись з реєстрації в добровільному порядку відповідачі не бажають, тому позивач змушений звернутися до суду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що за час спільного проживання з позивачем вони придбали деяке рухоме майно, яке на даний час не розділене. Тому відповідачка відмовляється знятись з реєстрації в даному житловому будинку до вирішення питання про поділ рухомого майна.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу без відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи СГІРФО Менського РВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

Заслухавши позивача, відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 319 ч. 1 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сімї за ними зберігається жиле приміщення протягом 6 місяців.

У відповідності ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлений строк провадиться в судовому порядку.

Судом встановлено, що позивач є власником житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1, що підтверджується ксерокопією договору купівлі продажу жилого будинку, посвідченого 17.04.1997 року державним нотаріусом Менської державної нотаріальної контори та витягом про державну реєстрацію прав № 31184779 від 05.09.2011 року.

Із Акту обстеження житлових умов від 09.08.2011 року слідує, що відповідачка ОСОБА_4 не проживає в даному будинку з 2000 року, а ОСОБА_2 з лютого 2011 року.

Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок, квартиру, користуються ними для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Частина 4 ст. 156 ЖК України передбачає збереження права користування житлом лише для членів сімї, які припинили сімейні відносини з власником будинку, при умові збереження права власності на нерухоме майно цього ж власника, тобто при незмінності власника квартири.

З урахуванням зазначених обставин суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 без поважних причин тривалий час відсутні на спірній жилій площі в будинку АДРЕСА_1, своїми діями грубо порушують право приватної власності на майно позивача, а тому вони втратили право користування зазначеним жилим приміщенням.

Судові витрати понесені позивачем при подачі заяви до суду та за надання оголошення в пресі підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 319 ч. 1, 391 ЦК України, ст.ст. 71, 150, 155, 156 ЖК України, ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1.

СГІРФО Менського РВ УМВС України в Чернігівській області зняти з реєстрації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у житловому будинку АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 по 210 грн. з кожної судових витрат за надання оголошення в пресі, по 22 грн. 75 коп. з кожної витрат на судовий збір та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя Т.Г.Сова